Судові рішення

Рішення № 140337585 у справі № 711/8001/26 від 05.10.2026

Рішення від 05.10.2026 у цивільній справі № 711/8001/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Черкаський районний суд Черкаської області, суддя Суходольський О. М.

Справа№ 711/8001/26
СудЧеркаський районний суд Черкаської області
СуддяСуходольський О. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення05.10.2026
Надійшло до реєстру06.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140337585

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

711/8001/26

2/707/2705/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15 037,50 грн, мотивуючи позовні вимоги тим, що 19.03.2024 між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір № 4483939 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

25.10.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 15 037,50 грн, сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.08.2026 справу передано до Черкаського районного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 02.09.2026 відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Про розгляд даної справи відповідач повідомлялася належним чином, у встановлений законом порядок. Відповідач у визначений судом термін відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

19.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4483939 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит в розмірі 1 500,00 грн, строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 2,5 % в день. Кредит мав бути наданий протягом двох днів з моменту укладенні договору відповідно до п. 2.2 договору.

Відповідно до п.п. 2.1 договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Дата закінчення строку кредитування - 13.03.2025 (визначено в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є Додатком № 1 до договору).

Копією листа ТОВ «Пейтек» № 20241101-6028 від 01.11.2024 підтверджено успішне перерахування грошових коштів у розмірі 1 500,00 грн від 19.03.2024 на картку № НОМЕР_2 .

25.10.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає (передає) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуває права вимоги до боржників від ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4483939 на загальну суму 10 537,50 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4483939 наданого первісним кредитором, відповідач має заборгованість у розмірі 10 537,50 грн, яка складається з заборгованості: по тілу кредиту - 1 500,00 грн; по нарахованих процентів первісним кредитором - 8 287,50 грн; по штрафних санкціях 750,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4483939 наданого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», відповідачу здійснено нарахування відсотків за 140 календарних днів (26.10.2024 - 14.03.2025) у розмірі 5 250,00 грн. Відтак, сума заборгованості яку просить стягнути позивач становить 15 037,50 грн, з якої: по тілу кредиту - 1 500,00 грн; по нарахованих процентах первісним кредитором - 8 287,50 грн; по нарахованих процентах позивачем за 140 днів - 5 250,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Отже, між відповідачем та первісним кредитором, укладено договір про надання споживчого кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася з ними, їй перераховані кредитні кошти, які вона використовувала.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як встановлено вище, матеріали справи містять належні докази того, що сторони у належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору, погодивши розмір кредиту, порядок і строки здійснення платежів на його погашення, а також досягли домовленості щодо виду, розміру та строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 даного Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Як установлено судом із договору № 4483939, він укладений: 19.03.2024 та зі строком дії до 13.03.2025 (360 днів).

Під час укладення даного кредитного договору кредитодавець міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними та мали бути уведені в дію відповідно 22.04.2024. Неврахування цих вимог є проявом недобросовісності з боку кредитодавця, а таку поведінку суд розцінює як таку, що спрямована на ухилення від виконання вимог закону щодо ліміту денної відсоткової ставки за користування кредитом.

За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 22.04.2024 по 19.08.2024, з 20.08.2024 по 13.03.2025 наступним чином:

за період з 19.03.2024 по 21.04.2024 за ставкою 2,5% на день (1 500,00 грн х 2,5 % х 34 дні) = 1 275,00 грн;

за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,5 % на день (1 500,00 грн х 1,5 % х 120 днів) = 2 700,00 грн;

за період з 20.08.2024 по 13.03.2025 за ставкою 1 % на день (1 500,00 грн х 1 % х 206 днів) = 3 090,00 грн.

Погашень у рахунок заборгованості відповідач згідно з розрахунками не здійснювала. Таким чином, враховуючи наведений розрахунок, сума заборгованості за процентами за користування кредитом складає 7 065,00 грн.

З огляду на вищевикладене, на підставі досліджених доказів, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 4483939 від 19.03.2024 у загальному розмірі 8 565,00 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 1 500,00 грн; заборгованості за відсотками - 7 065,00 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Водночас, суд зауважує, що відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву та не спростувала розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитним зобов`язанням.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову (56,96%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору. Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 516,50 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується заявлених до стягнення витрат за надання позивачеві правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн, суд вважає, що вказаний розмір витрат є завищеним з урахуванням категорії спору, складності справи, розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, реально затраченого часу адвокатом, тому суд вважає необхідним задовольнити витрати за надання позивачеві правничої допомоги частково, на суму 4 000,00 грн.

На підставі ст. 526, 527, 530, 599, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (юридична адреса: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором № 4483939 від 19.03.2024 у загальній сумі 8 565,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати по справі, що складаються із судового збору, в сумі 1 516,50 грн та витрати за надання правничої допомоги в сумі 4 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
05.10.2026 Ухвала № 140337584 Черкаський районний суд Черкаської області
02.09.2026 Ухвала № 139433759 Черкаський районний суд Черкаської області
04.08.2026 Ухвала № 138713699 Придніпровський районний суд м. Черкас

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44559822. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг