Справа №592/19583/25 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження 22-з/816/123/26 Суддя-доповідач - Черних О.М.
Категорія -
УХВАЛА
06 жовтня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Петен Я.Л.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Сумського апеляційного суду від 15.09.2026 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.04.2026 у справі №592/19583/25 за позовом ОСОБА_1 до Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 32 «Ластівка» м. Суми про визнання наказу про звільнення незаконним, визнання наказу про скорочення чисельності працівників незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Постановою Сумського апеляційного суду від 15.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.04.2026 скасовано та ухвалено нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 32 «Ластівка» м. Суми, Сумської області від 29.10.2025 № 82-к про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника вихователя для дітей віком до 3-х років за скороченням штату, поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника вихователя для дітей віком до 3-х років в Сумському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) № 32 «Ластівка» м. Суми, Сумської області з 30.10.2025 та стягнуто з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.10.2025 по 15.09.2026 середній заробіток в розмірі 117755,64 грн (з вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
24.09.2026 від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в постанові Сумського апеляційного суду від 15.09.2026. Свою заяву, остання мотивувала тим, що апеляційним судом при ухваленні постанови було допущено помилки.
Зокрема, вказала, що в мотивувальній частині помилково зазначено «вимушений прогул 321 робочих днів», проте вірно було зазначити - «календарні дні».
Крім того, зазначила, що апеляційний суд в резолютивній частині постанови помилково вказав, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, натомість вона зверталась до апеляційного суду самостійно не користуючись послугами представника.
Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що заява про виправлення описки підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (ч. 2 ст. 269 ЦПК України).
У постанові від 04 вересня 2019 року у справі №9901/87/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що опискою є зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків.
У постанові Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі №240/27706/23 міститься аналогічний висновок. У цій справі Верховний Суд також зазначив, що особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2025 року у справі №916/992/25 опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою - неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та інше, допущені при виготовленні тесту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.
Верховний Суд звертав увагу на те, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №9901/87/19 та Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року у справі №520/32217/23).
ОСОБА_1 звернулася із заявою про виправлення описки у постанові суду апеляційної інстанції, вважаючи помилкою те, що період вимушеного прогулу та відповідний розрахунок середнього заробітку здійснено в робочих, а не в календарних днях.
Зазначені доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні ОСОБА_1 норм матеріального права, а постанова суду є повністю законною та не містить описок з огляду на таке.
Оплата вимушеного прогулу регулюється статтею 235 Кодексу законів про працю України та статтею 27 Закону України «Про оплату праці». Механізм обчислення середньої заробітної плати для цих випадків чітко визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 5 Розділу IV Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Вимога ОСОБА_1 змінити робочі дні на календарні - це не виправлення випадкової помилки (описки), а вимога змінити методологію розрахунку та правову позицію суду, що є грубим порушенням норм процесуального права та не може бути здійснено через інститут виправлення описок. Зміна робочих днів на календарні призвела б до ухвалення нового (незаконного) рішення по суті
Зазначення в постанові апеляційного суду днів вимушеного прогулу в робочих днях є єдино правильним та законним способом обчислення середнього заробітку, який повністю відповідає Порядку № 100 та правовим позиціям Верховного Суду, а тому в цій частині заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу складала безпосередньо сама ОСОБА_1 , яка в подальшому була розглянута судом апеляційної інстанції і частково задоволена, проте в резолютивній частині помилково вказано «представника», а тому в цій частині заяву ОСОБА_1 необхідно задовільнити, виключивши з резолютивної частини слово «представника».
Керуючись ст. 260, 269ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Сумського апеляційного суду від 15.09.2026 задовільнити частково.
Виправити описку в постанові Сумського апеляційного суду від 15.09.2026 в справі № 592/19583/25 виклавши перший абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції:
«Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.»
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач - О.М. Черних
Судді: В.І. Криворотенко
Я.Л. Петен