Справа №362/1727/25
Номер провадження 22-ц/816/2650/26
Категорія - 53
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач),
суддів: Сидоренко А.П., Щербаченко М.В.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сироткіної Анастасії Олександрівни
на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 липня 2026 року про розстрочення виконання рішення, постановлену у м. Глухові у складі судді Сапона О.В.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст заяви
28 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сироткіна А.О. звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 143 598,55 грн матеріальної та 5 000 грн моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також 1 145,76 грн судових витрат.
Посилаючись на складне матеріальне становище відповідача, наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, через несприятливу фінансову ситуацію, пов`язану з отриманням невеликого доходу, утриманням дружини та малолітньої дитини, наявністю кредитного зобов`язання, що у сукупності унеможливлює одразу сплатити стягнуту рішенням суду суму заборгованості, просила розстрочити його виконання рівними частинами на 48 щомісячних платежів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 липня 2026 року заяву про розстрочення виконання рішення суду задоволено частково.
Розстрочено виконання рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 148 598,55 грн матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шляхом сплати вказаної заборгованості рівними щомісячними платежами строком на 12 місяців.
Встановлено, що відповідач має сплачувати на користь позивача щомісячно по 12 383,21 грн, починаючи з місяця набрання законної сили цією ухвалою, а останній платіж здійснити у розмірі залишку заборгованості.
Суд першої інстанції виходив із того, що матеріальний стан відповідача, його сімейні обставини та наявність фінансових зобов`язань об`єктивно ускладнюють одноразове виконання рішення. Водночас, зважаючи на обов`язковість судового рішення та необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, що розстрочення на 48 місяців є надмірним. Тому, з метою зменшення фінансового навантаження на відповідача та одночасного забезпечення права позивача на своєчасне отримання присуджених коштів, розстрочив виконання рішення на 12 місяців рівними щомісячними платежами.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Сироткіна А.О. оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду змінити в частині встановлення строку та розміру щомісячних платежів, розстрочивши виконання вказаного рішення суду, зокрема стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 148 598,55 грн строком на 48 місяців щомісячними платежами по 3 095,80 грн, а останній платіж здійснювати у розмірі залишку заборгованості.
Вважає, що визначений судом розмір щомісячного платежу є надмірним та істотно ускладнює виконання рішення суду, яким з ОСОБА_1 стягнуто 143 598,55 грн матеріальної та 5 000 грн моральної шкоди. На утриманні відповідача перебувають малолітня дитина та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Середньомісячний дохід відповідача становить близько 25 500 грн, а після утримання податків він отримує 19 635 грн, у той час як щомісячний платіж визначено судом у розмірі 12 383,21 грн, що становить близько 63 % його чистого доходу.
Відповідно до статей 267, 435 ЦПК України та статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання рішення допускається за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання. При цьому частини 2, 3 статті 70 зазначеного Закону встановлюють обмеження щодо розміру відрахувань за іншими видами стягнень із заробітної плати - 20 %, а загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50 % заробітної плати, яка підлягає виплаті працівнику.
Доводить, що встановлений судом щомісячний платіж на виконання рішення є неспівмірним із майновим станом відповідача і фактично позбавляє його можливості забезпечувати належне утримання сім`ї.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 143 598,55 грн матеріальної та 5 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також 1 145,76 грн судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 212-215).
У вказаному рішенні суду встановлено, що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 03 листопада 2024 року за участі автомобіля «Toyota RAV-4», державний номерний знак НОМЕР_1 , під його керуванням, та автомобіля автомобілем «Renault Logan», 2020 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок зіткнення автомобіль ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень і вартість відновлювального ремонту, згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від 12 лютого 2026 року, становить 284 835,76 грн, величина втрати товарної вартості складає 18 762,79 грн, що разом становить 303 598,55 грн.
28 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сироткіна А.О. звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року у справі № 362/1727/25 рівними частинами на 48 щомісячних платежів (т. 1 а.с. 244).
Також у матеріалах справи наявні докази сімейного стану відповідача: актовий запис про шлюб із ОСОБА_3 , зареєстрований 30 липня 2022 року, та актовий запис про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 223, 224).
На підтвердження доводів заяви надано сформовані Пенсійним фондом України від 22 червня 2026 року індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за якими останній за період січень-травень 2026 року отримував щомісячну заробітну плату близько 26 012,80 грн (т. 1 а.с. 248).
За інформацією Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 18 грудня 2025 року дружина відповідача - ОСОБА_3 у період 2013- 2025 роки також отримувала дохід (т. 1 а.с. 249-250).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до частин першої, третьої-п`ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно із частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Із аналізу наведених норм убачається, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення допускається лише у виняткових випадках - за наявності обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. При вирішенні питання про розстрочення чи відстрочення виконання рішення суд має враховувати не лише обставини, що ускладнюють його виконання, а й інтереси стягувача, на користь якого ухвалено судове рішення.
Необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси позивача, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас, суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу відповідача у розстроченні, такі як фінансовий стан, характер зобов`язань та інші фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 926/4693/23.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси позивача, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу відповідача у розстроченні, такі як фінансовий стан, характер зобов`язань та інші фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання рішення.
Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, як підставу, що ускладнює його виконання відповідач зазначив, що його матеріальний стан на цей час не дозволяє здійснити оплату одразу всієї суми, визначеної до стягненням за рішенням суду, оскільки на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, непрацююча дружина, наявне кредитне зобов`язання, а щомісячний дохід не покриває таких витрат.
Частково задовольняючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції належним чином оцінив наведені відповідачем обставини щодо його майнового стану, врахував необхідність забезпечення реального виконання рішення та інтереси стягувача. Визначений судом строк розстрочення у межах передбаченого законом одного року та встановлений розмір щомісячних платежів забезпечують поступове погашення заборгованості без надмірного обтяження відповідача та водночас гарантують стягувачу отримання присуджених коштів.
Доводи апеляційної скарги про неспівмірність визначеного судом розміру щомісячного платежу з майновим станом відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки наведені обставини були ним враховані при визначенні порядку виконання рішення та не свідчать про існування об`єктивних перешкод для його виконання. Посилання на обмеження розміру відрахувань із заробітної плати, встановлені статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження», також не є підставою для зміни визначеного судом порядку розстрочення, оскільки ці положення регулюють порядок примусового виконання рішення.
Отже, суд першої інстанції, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, правильно застосував положення статті 435 ЦПК України, врахував обставини, що мають значення для вирішення цього питання, та забезпечив необхідний баланс інтересів боржника і стягувача. Підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги колегія суддів не встановила.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина 1 статті 374 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК України).
За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції узгоджуються із критеріями законності та обґрунтованості, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Висновки суду щодо судових витрат
З огляду на результати апеляційного оскарження, підстави для здійснення нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сироткіної Анастасії Олександрівни залишити без задоволення, а ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 липня 2026 року про розстрочення виконання рішення - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 06 жовтня 2026 року.
Головуючий - Д.В. Сізов
Судді: А.П. Сидоренко
М.В. Щербаченко