Судові рішення

Ухвала № 140343337 у справі № 293/1450/26 від 05.10.2026

Ухвала від 05.10.2026 у цивільній справі № 293/1450/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області, суддя Проценко Л. Й.

Справа№ 293/1450/26
СудЧерняхівський районний суд Житомирської області
СуддяПроценко Л. Й.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення05.10.2026
Надійшло до реєстру06.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140343337

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа №293/1450/26

Провадження № 2-з/293/8/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року селище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши заяву Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області про забезпечення позову по справі №293/1450/26

ВСТАНОВИВ:

02.10.2026 Коростишівська окружна прокуратура Житомирської області в особі заступника керівника окружної прокуратури Шевчука М.М., звернулась до суду з заявою про забезпечення позову у справі за позовом Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про встановлення довірчої власності та скасування державної реєстрації прав.

За змістом заяви про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:000:0267 (номер відомостей про речове право: 62041893, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3224854618256);

- будівлю корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1606,4 м2 (номер відомостей про речове право: 62041100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3224827918040);

- житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 90,6 м2, житловою площею 45,2 м2 (номер відомостей про речове право: 62038875, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3224740918040);

- земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:06:003:0079 (номер відомостей про речове право: 62039258, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 281636418256);

- житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 52,6 м2, житловою площею 27,1 м2 (номер відомостей про речове право: 62040635, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3224812018040);

- земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:06:004:0090 (номер відомостей про речове право: 62041400, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 281937618256).

Також просить при постановленні судового рішення у справі вирішити питання щодо стягнення з відповідачів судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що у провадженні слідчого відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувало кримінальне провадження №1202506[телефон приховано] від 03.11.2025, щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України. На даний час кримінальне провадження перебуває на розгляді у Черняхівському районному суді Житомирської області.

Санкція статті ч.3 ст.369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

ОСОБА_1 після повідомлення 30.09.2025 про підозру і до накладення арешту на належне йому майно, відчужив низку об`єктів власного майна на підставі різних цивільно-правових договорів, одним із яких є оспорюваний договір від 24.10.2025 про встановлення довірчої власності, укладений на користь ОСОБА_2 .

На підставі договору про встановлення довірчої власності від 24.10.2025 ОСОБА_1 (довірчий засновник, боржник), для забезпечення виконання зобов`язань, що випливають із договору позики від 24.10.2025, а також усіх додаткових договорів, угод, додатків, змін та доповнень до нього, які є чинними на момент укладення цього договору або можуть бути укладені після його укладання (майбутні зобов`язання), довірчий засновник передає довірчому власнику - ОСОБА_2 право довірчої власності на зазначене вище нерухоме майно, на яке прокурор просить накласти арешт.

Підставою звернення прокурора до суду з цим позовом є дії ОСОБА_1 , які виразились у відчуженні наявного у нього майна, шляхом укладення оспорюваних договорів з метою уникнення можливої його конфіскації, тому припущення прокурора, що невжиття заходів забезпечення цього позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист державних інтересів, є достатньо обґрунтованим.

Доказами можливого вчинення ОСОБА_1 дій щодо подальшого утруднення виконання судового рішення є факти його поведінки після отримання підозри у кримінальному провадженні №1202506[телефон приховано].

Так, 30.09.2025 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України. Після цього ОСОБА_1 вчинено низку правочинів, метою яких було відчуження майже всього попередньо набутого майна.

Зокрема, ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу 1841/2025/5693771 від 22.10.2025, укладеного між ним та ОСОБА_3 (дочкою), відчужив належний йому транспортний засіб марки Volkswagen моделі Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 . Указаний договір оспорений прокурором у судовому порядку в рамках цивільної справи № 293/265/26.

Також між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладені договори дарування земельних ділянок від 22.10.2025, від 23.10.2025 та від 05.11.2025, які мають кадастрові номери [номер приховано]:05:000:0039,[номер приховано]:03:000:0096,[номер приховано]:05:000:0046,[номер приховано]:05:000:0004,[номер приховано]:04:000:0020,[номер приховано]:04:000:0107,[номер приховано]:01:000:0288,[номер приховано]:06:002:0065,[номер приховано]:06:003:0082,[номер приховано]:06:004:0089,[номер приховано]:06:002:0064,[номер приховано]:06:002:0063,[номер приховано]:06:003:0080,[номер приховано]:06:003:0081.

Указані договори оспорені прокурором у судовому порядку в рамках цивільної справи № 293/265/26.

Також, на підставі іпотечного договору від 05.11.2025 ОСОБА_1 , який є майновим поручителем ОСОБА_3 , за укладеним нею договором позики від 05.11.2025 та ОСОБА_4 , уклали договір про те, що іпотекодавець з метою належного виконання зобов`язання передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку та на умовах визначених у цьому договорів предмет іпотеки, що належить іпотекодержателю на праві власності, зокрема, цех по обробці граніту загальною площею 1129,7 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкта нерухомого майна - 01.2879086.5048344.20251027.02.0000.15, розміщений на земельній ділянці із кадастровим номером [номер приховано]:01:000:0002.

Про наведені факти свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 станом до оголошення підозри та після її оголошення.

Однією з підстав, яка може спонукати подальше відчуження ОСОБА_2 спірного майна, на думку прокурора, є подання до неї позову про визнання недійсним договору про встановлення довірчої власності від 24.10.2025. Так, у випадку задоволення відповідного позову, майно що є предметом указаного договору, підлягає поверненню ОСОБА_1 і подальшій конфіскації.

Натомість, з метою недопущення настання вказаних обставин ОСОБА_2 має право за домовленістю із ОСОБА_1 внести зміни у спірний договір про встановлення довірчої власності від 24.10.2025, припинити його, отримати іншу можливість вільно здійснювати розпорядження всіма або окремими спірними об`єктами нерухомого майна.

Забезпечення позову, шляхом накладення арешту на вище зазначене майно, є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки відповідачі достовірно знаючи, що вищевказане майно може бути конфісковане, уклали договір довірчої власності з метою унеможливлення виконання можливого судового рішення по кримінальній справі щодо ОСОБА_1 .

Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення вказаного позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист державних інтересів, тому просить задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду про задоволення позову та ці заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.3 ст.153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи.

За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст.151 ЦПК України.

Положеннями ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 у справі №755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) Верховний Суд дійшов висновку, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Як вбачається з матеріалів справи, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202406[телефон приховано] від 13.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 367, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, 30.09.2025 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України. Кримінальне провадження на даний час перебуває на розгляді в Черняхівському районному суді Житомирської області.

Санкція статті ч.3 ст.369 КК України (в редакції статті на момент вчинення інкримінованого злочину) передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

З матеріалів цивільної справи №293/1450/26 та змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить визнати недійсним договір про встановлення довірчої власності та скасування державної реєстрації прав на майно, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:000:0267; будівлю корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1606,4 м2; житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 90,6 м2, житловою площею 45,2 м2; земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:06:003:0079; житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 52,6 м2, житловою площею 27,1 м2; земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:06:004:0090.

Ухвалами Богунського районного суду м.Житомира від 24.10.2025 та Житомирського апеляційного суду від 13.11.2025 накладено арешт на належне майно ОСОБА_1 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1202406[телефон приховано] від 13.11.2024.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 станом до оголошення підозри та після її оголошення свідчить, що після повідомлення ОСОБА_1 30.09.2025 про підозру і до накладення арешту на належне йому майно, він на підставі різних договорів відчужив земельні ділянки, та інше належне йому на праві власності майна на користь інших осіб.

Разом з тим, укладанням договору від 24.10.2025 про встановлення довірчої власності, на користь ОСОБА_2 , право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, на яке прокурор просить накласти арешт, припинено.

Вимогами ст. 597-1 ЦК України за договором про встановлення довірчої власності одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов`язання боржника за кредитним договором, договором позики. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язань (далі - довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом. З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється. До надання кредиту або позики, що забезпечується переданням нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва та майбутнього об`єкта нерухомості у довірчу власність, кредитор зобов`язаний запропонувати боржнику надання такого кредиту, позики, можливість забезпечити виконання цих зобов`язань в інший спосіб. Умови кредитного договору, договору позики, що забезпечується переданням майна у довірчу власність, можуть відрізнятися від умов кредитного договору, договору позики, що забезпечується в інший спосіб.

Отже, за договором про встановлення довірчої власності (як способу забезпечення виконання зобов`язань) спірне нерухоме майно вже перебуває у власності кредитора (довірчого власника) - ОСОБА_2 (відповідача у справі) з моменту державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Забезпечення позову у даному випадку спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову, крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення спору можуть бути скасовані.

Суд зазначає, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи по суті відбудеться відчужувати такого майно шляхом звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом, ця обставина істотно може ускладнити та унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Тому суд вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити виконання рішення суду у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття, судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У зв`язку з викладеним, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказане майно, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, на думку суду є необхідним, пропорційним та обґрунтованим способом захисту прав позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником доведено наявність обставин, які б могли свідчити про дійсну (реальну), а не ілюзорну можливість вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідачів та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачам чи іншим особам збитків унаслідок вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявлений захід забезпечення є співмірним, необхідним і таким, що забезпечує ефективний захист прав позивача у межах даного провадження.

Керуючись ст.153, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов по справі №293/1450/26 шляхом накладення арешту на належне на праві власності ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:000:0267 (номер відомостей про речове право: 62041893, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3224854618256);

- будівлю корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1606,4 м2 (номер відомостей про речове право: 62041100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3224827918040);

- житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 90,6 м2, житловою площею 45,2 м2 (номер відомостей про речове право: 62038875, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3224740918040);

- земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:06:003:0079 (номер відомостей про речове право: 62039258, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 281636418256);

- житловий будинок N°108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 52,6 м2, житловою площею 27,1 м2 (номер відомостей про речове право: 62040635, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3224812018040);

- земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:06:004:0090 (номер відомостей про речове право: 62041400, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 281937618256).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання суддею 05.10.2026 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк для пред`явлення ухвали для примусового виконання - до 05.10.2029.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач:

Коростишівська окружна прокуратура

Місце знаходження: вул.Різдвяна, 9Б, м.Коростишів, Житомирська область.

Код ЄДРПОУ [номер приховано].

Боржники:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Місце проживання: АДРЕСА_2 .

РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Місце проживання: АДРЕСА_3 .

РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.11.2026 Ухвала № 141311021 Житомирський апеляційний суд
28.10.2026 Ухвала № 140996712 Житомирський апеляційний суд
13.10.2026 Ухвала № 140577127 Черняхівський районний суд Житомирської області