Ухвала № 140344528 у справі № 569/23974/26 від 06.10.2026

Справа № 569/23974/26

УХВАЛА

06 жовтня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дитячо-юнацької спортивної школи № 5 Рівненської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання прийняти на роботу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Дитячо-юнацької спортивної школи № 5 Рівненської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання прийняти на роботу.

Частиною 2 статті 171 КАС України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Як вбачається із ч.5 ст.171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 20 КАС України встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Дитячо-юнацької спортивної школи № 5 Рівненської міської ради, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 17 серпня 2026 року про прийняття на роботу на посаду тренера-викладача з дзюдо та боротьби самбо та ненаданні за результатами її розгляду відповідного рішення; зобов`язання Дитячо-юнацької спортивної школи № 5 Рівненської міської ради прийняти ОСОБА_1 на роботу на посаду тренера-викладача з дзюдо та боротьби самбо на умовах, визначених законодавством про працю з 24 годинним навантаженням.

Таким чином, в розумінні ч. 2 ст. 20 КАС України предметна підсудність даного спору визначає віднесення його до компетенції та підсудності саме окружного адміністративного суду, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом як адміністративним з визначенням загальної підсудності за місцем реєстрації позивача.

Правила предметної підсудності разом з правилами територіальної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення окремих категорій адміністративних справ.

Розгляд вказаної адміністративної справи повинен здійснюватись відповідним окружним адміністративним судом і не може розглядатись загальним місцевим судом як адміністративним. Це є перевищенням меж предметної юрисдикції даного суду.

Таким чином, заява не підсудна Рівненському міському суду Рівненської області як місцевому загальному суду.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з положеннями ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS №005, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Виходячи з визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року по справі «Сокуренко і Стригун проти України», зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».

При цьому, розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19.

З огляду на наведене, у випадку розгляду цієї адміністративної справи та прийняття будь-якого рішення у ній Рівненським міським судом Рівненської області, останній не відповідатиме критерію «суд, встановлений законом» в розумінні ст. 6 Конвенції, оскільки не буде дотримано юрисдикційної умови такої відповідності (суд повинен бути повноважним, діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів п.1 ч.3 ст.317 КАС України, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду це є порушенням норм процесуального права, що, в свою чергу, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Таким чином, у Рівненського міського суду Рівненської області відсутні підстави (в аспекті належної компетенції) як для відкриття провадження в цій адміністративній справі, так і для її розгляду.

За правилами ч.5 ст.171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до підсудності іншого суду.

В той же час, Кодекс адміністративного судочинства України не визначає порядок дій суду першої інстанції у разі подання до суду позову, який предметно не підсудний цьому суду, не визначає можливості повернення такого позову заявнику чи направлення його до суду, до предметної підсудності якого віднесено розгляд справи.

Частиною шостої статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Оскільки належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил предметної, інстанційної та територіальної підсудності, суд першої інстанції, встановивши, що спір за правилами предметної підсудності встановленої законом належить до юрисдикції іншого суду, доходить висновку про необхідність направлення справи для розгляду до адміністративного суду до предметної юрисдикції якого належить її розгляд.

За даних обставин адміністративна справа підлягає передачі до Рівненського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 20, 29, 171 КАС України України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дитячо-юнацької спортивної школи № 5 Рівненської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання прийняти на роботу передати за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду (вул. 16-го Липня, 87, м. Рівне, Рівненська обл., 33028).

Копію ухвали направити позивачеві за адресою, вказаною ним в позовній заяві для відома.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. Г. Кучина