ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
"05" жовтня 2026 р. Справа№ 910/6498/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 9А»
про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/6498/26,
за апеляційною скаргою ЖЕК 9А
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2026 (Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 вересня 2026 року)
у справі №910/6498/26 (суддя - Чинчин О.В.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 9А»
До Приватного підприємства «Віктор-Ком Імпекс»
про стягнення заборгованості у розмірі 1 288 067 грн. 56 коп.
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 9А» (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ВІКТОР-КОМ ІМПЕКС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 1 288 067 грн. 56 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором №060226 від 06 лютого 2026 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2026 у справі №910/6498/26 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «ВІКТОР-КОМ ІМПЕКС» (60421, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, село Йорданешти, ВУЛИЦЯ КОРНЕЦ, будинок 24, ідентифікаційний код юридичної особи 34864103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 9А» (01021, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 9-А, офіс 35, ідентифікаційний код юридичної особи 38290763) заборгованість у розмірі 988 860 (дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 21 497 (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто сім) грн. 19 коп., 3% річних у розмірі 2 149 (дві тисячі сто сорок дев`ять) грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 12 150 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят) грн. 08 коп. Закрито провадження у справі №910/6498/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 9А» до Приватного підприємства «ВІКТОР-КОМ ІМПЕКС» в частині стягнення заборгованості у розмірі 100 000 грн. 00 коп. у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням, від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 9А» 29.09.2026, надійшла апеляційна скарга, у якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2026 у справі № 910/6498/26 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 75 560, 65 грн та ухвалити в цій частині нове, яким позов задовольнити повністю.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 30.09.2026 апеляційну скаргу у справі №910/6498/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Буравльов С.І.
Окрім того 29.09.2026 позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
Заява вмотивована суттєвим зниженням значень показників загальних доходів відповідача та доходів отриманих від основної діяльності. Відтак, на думку позивача, є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому ускладнить або унеможливить виконання рішення суду про стягнення заборгованості.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 9А» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2026 у справі № 910/6498/26 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для її задоволення з урахуванням наступного.
Згідно зі статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст. 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, враховуючи загальні вимоги, передбачені статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77,78 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відтак, з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
Вищенаведене свідчить, що в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17, від 03.04.2020 у справі №904/4511/19.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Проте, за висновками апеляційного суду, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та особливості застосування заходів забезпечення позову, заявником не подано доказу та не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та/або рухоме майно відповідача, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, у разі набранням рішенням законної сили.
Колегія суддів зазначає, що самі лише припущення позивача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Скрін-шоти з сайту «YouControl» з інформацією про динаміку фінансових показників відповідача, самі по собі не свідчать про те, що незастосування заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, у разі набранням рішенням законної сили.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заява позивача про забезпечення позову у справі №910/6498/26 з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 9А» про забезпечення позову у справі №910/6498/26 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран