ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Справа № 902/144/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Єфімчук А.І.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився
відповідача 1: не з`явився
відповідача 2: Тиховський М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026 у справі №902/144/26 (суддя Шамшуріна М.В., повний текст рішення складено 10.06.2026)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля"
до відповідача 1) Немирівської міської ради;
до відповідача 2) Фермерського господарства "Агромрія-А"
про визнання частково недійсним договору оренди землі, витребування земельної ділянки із користування на праві оренди
До Господарського суду Вінницької області 04.02.2026 року надійшла позовна заява №161 від 30.01.2026 (вх. № 160/26 від 04.02.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Немирівської міської ради та до Фермерського господарства "Агромрія-А" про визнання частково недійсним першого речення пункту 8 договору оренди землі від 14.04.2018, укладеного між Бондурівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", об`єктом за яким є земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га у наступній частині: "на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни" та про витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га із користування на праві оренди у Фермерського господарства "Агромрія-А" (код ЄДРПОУ 44450498) у користування на праві оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (код ЄДРПОУ 34009446).
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026 у справі № 902/144/26 за позовом ТОВ «ПК «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» до Немирівської міської ради та Фермерського господарства «АГРОМРІЯ-А» про визнання частково недійсним договору оренди землі від 14.04.2018 та витребування земельної ділянки, і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Також апелянт просить здійснити перерозподіл судових витрат, понесених позивачем у суді першої інстанції, та стягнути з відповідачів судові витрати, понесені позивачем у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
Листом від 25.06.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.
07.07.2026 до суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026 у справі № 902/144/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "09" вересня 2026 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань № 6.
28.07.2026 від представника Фермерського господарства «АГРОМРІЯ-А» до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
29.07.2026 представник Немирівської міської ради подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» до Немирівської міської ради та Фермерського господарства «АГРОМРІЯ-А» про визнання частково недійсним пункту договору оренди та витребування земельної ділянки.
Також, 29.07.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Немирівської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
11.08.2026р. в системі "Електронний суд" сформована заява представника Фермерського господарства "Агромрія-А" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
25.08.2026 р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно з табелем обліку робочого часу Північно-західного апеляційного господарського суду Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" головуюча суддя Олексюк Г.Є. була тимчасово непрацездатна з 11.08.2026 по 21.08.2026 включно, з 24.08.2026 по 31.08.2026 включно, перебувала у відпустці, та тимчасово непрацездатна з 01.09.2026 по 11.09.2026 включно.
З метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пункту 8.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 01-05/921 від 07.09.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/144/26.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №902/144/26 у складі: головуюча суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026 у справі № 902/144/26 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В.. Розгляд апеляційної скарги призначено на "30" вересня 2026 р. о 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 задоволено заяви представників Немирівської міської ради, Фермерського господарства «Агромрія-А» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» про участь у судовому засіданні у справі № 902/144/26 у режимі відеоконференції.
У судове засідання суду апеляційної інстанції прибув представник Фермерського господарства «Агромрія-А», який заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники Немирівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися та участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не брали, хоча відповідні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції були задоволені ухвалою суду від 08.09.2026.
Водночас матеріали справи містять докази належного повідомлення Немирівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 270 ГПК України неявка належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду. За таких обставин колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності зазначених учасників.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для визнання недійсним першого речення пункту 8 договору оренди землі від 14.04.2018 у частині визначення строку його дії - «на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни», з огляду на вимоги статей 203, 215 ЦК України.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га, із користування на праві оренди у Фермерського господарства «Агромрія-А» у користування на праві оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля».
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно оцінено подані сторонами докази та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Зокрема, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо строку дії договору оренди землі від 14.04.2018. На його думку, положення договору та законодавства, чинного на момент його укладення, передбачають продовження дії договору до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на відповідну земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Відтак, сплив семирічного строку, визначеного пунктом 8 договору, не зумовлює автоматичного припинення інших правовідносин та строків, передбачених договором і законодавством.
Апелянт вважає, що Немирівська міська рада, посилаючись на положення пункту 8 договору оренди, фактично припинила його дію в односторонньому порядку та передала спірну земельну ділянку в оренду Фермерському господарству «АГРОМРІЯ-А», чим порушила право позивача на користування нею. При цьому позивач після спливу семирічного строку продовжував сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що, на його думку, підтверджує продовження відповідних правовідносин.
У зв`язку з цим апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсним першого речення пункту 8 договору оренди від 14.04.2018 у частині визначення семирічного строку його дії.
Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га, з користування Фермерського господарства «АГРОМРІЯ-А» на користь ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля».
Зазначає, що після збору врожаю цукрових буряків у листопаді 2025 року спірна земельна ділянка вибула з фактичного користування позивача, тоді як Фермерське господарство «АГРОМРІЯ-А» станом на 16.04.2026 фактично її обробляло та здійснювало вирощування на ній сільськогосподарських культур. За таких обставин, на думку апелянта, належним та ефективним способом захисту порушеного права є витребування земельної ділянки з користування відповідача-2, що відповідає правовій природі віндикаційного позову.
Крім того, апелянт заперечує проти висновку суду першої інстанції про суперечливість поведінки позивача щодо оцінки правовідносин за договором оренди від 14.04.2018. Зазначає, що подане 06.03.2025 клопотання про поновлення договору оренди було відкликано клопотанням від 17.04.2025, у зв`язку з чим воно не створило юридичних наслідків. На думку апелянта, відповідні дії могли свідчити про суперечливість поведінки лише у межах правовідносин щодо поновлення договору оренди, але не свідчать про суперечливість поведінки позивача у спірних правовідносинах.
Посилаючись на принцип диспозитивності та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у пункті 118 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), апелянт зазначає, що саме позивач визначає зміст та обсяг заявлених позовних вимог, а суд не вправі формулювати їх замість сторони. Відтак, обрані позивачем способи захисту, з урахуванням установлених у судовому рішенні від 20.10.2025 обставин, є, на його думку, належними та ефективними.
Щодо судових витрат апелянт зазначає, що до суду першої інстанції ним було подано заяву про стягнення з відповідачів 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надано відповідні документи. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову зазначені витрати були покладені на позивача. Водночас у разі скасування оскаржуваного рішення та задоволення позову апелянт просить здійснити відповідний перерозподіл судових витрат та стягнути витрати на професійну правничу допомогу з відповідачів у рівних частках.
Крім того, позивач зазначає про понесення витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи в орієнтовному розмірі 15 000 грн та повідомляє про намір надати докази таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Також апелянт зазначає про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7 987,20 грн.
За наведених обставин ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та здійснити відповідний розподіл судових витрат.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник ФГ «АГРОМРІЯ-А» у відзиві зазначає, що господарство є добросовісним набувачем права оренди спірної земельної ділянки, оскільки таке право зареєстровано у встановленому земельним законодавством порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На підтвердження цього відповідач посилається на інформаційну довідку з указаного реєстру, яку сам позивач долучив до позовної заяви.
Відповідач-2 також посилається на положення частини шостої статті 19 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі.
Крім того, представник ФГ «АГРОМРІЯ-А» зазначає, що недійсність правочину пов`язується з наявністю дефектів його елементів, зокрема незаконністю змісту, недотриманням установленої форми, неналежним суб`єктним складом або невідповідністю волі та волевиявлення сторін.
При цьому, за умовами пунктів 14, 15 договору оренди земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а її цільове призначення визначено як землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідач-2 підтримує висновок суду першої інстанції про те, що, реалізуючи принцип свободи договору, сторони погодили його істотні умови, зокрема строк дії, з урахуванням положень частин третьої та шостої статті 19 Закону України «Про оренду землі».
На думку представника ФГ «АГРОМРІЯ-А», відсутність у законі прямого дозволу на погодження певної договірної умови сама по собі не свідчить про заборону її включення до договору за умови дотримання інших установлених законом вимог.
Відтак, пункт 8 договору оренди визначає строк його дії як сім років, а також передбачає його дію до настання відповідних юридичних подій - державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
З огляду на викладене, представник відповідача-2 вважає, що погоджена сторонами умова щодо строку дії договору не суперечить статті 19 Закону України «Про оренду землі», а тому суд першої інстанції обґрунтовано не встановив підстав для висновку про невідповідність оспорюваної частини пункту 8 договору вимогам законодавства.
Немирівська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу вважає вимоги, викладені в ній, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
На думку відповідача доводи апеляційної скарги ґрунтуються на ототожненні строку дії договору із законодавчо визначеними підставами його припинення, хоча зазначені правові категорії мають різний зміст та регулюють різні аспекти договірних правовідносин. Так, відповідно до статей 251, 252 Цивільного кодексу України строк визначається певним періодом у часі, зокрема роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, тоді як термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Натомість підстави припинення договору визначають юридичні факти, з настанням яких припиняються права та обов`язки сторін незалежно від спливу погодженого ними строку його дії.
За таких обставин положення статті 19 Закону України «Про оренду землі» не виключають застосування до договорів оренди неуспадкованих земельних часток (паїв) загальних положень цього Закону щодо визначення строку договору за домовленістю сторін. Системний аналіз статей 13, 15, 19 Закону України «Про оренду землі», а також статей 6, 627, 638 Цивільного кодексу України, на думку відповідача-1, свідчить про те, що сторони були вправі визначити строк дії договору тривалістю сім років, одночасно передбачивши припинення договору у разі державної реєстрації права власності на земельну ділянку або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що погодження сторонами семирічного строку дії договору саме по собі свідчить про невідповідність пункту 8 договору вимогам статті 19 Закону України «Про оренду землі», на думку Немирівської міської ради, ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту цієї норми та помилковому ототожненні строку дії договору із встановленою законом підставою його припинення.
Крім того, відповідач-1 зазначає, що як на момент укладення договору, так і протягом його виконання позивач не заперечував погодженого сторонами строкового характеру орендних правовідносин, а здійснював свої права, виходячи з необхідності поновлення договору після закінчення визначеного ним строку. У зв`язку з цим оспорювана умова пункту 8 договору, на думку міської ради, відповідає вимогам законодавства, оскільки ні редакція статті 19 Закону України «Про оренду землі», чинна на момент укладення договору, ні її чинна редакція не містять імперативної заборони визначати строк дії договору конкретним періодом часу. Відтак правові підстави для визнання недійсною відповідної частини пункту 8 договору відсутні.
Разом із тим Немирівська міська рада зазначає, що визначення у договорі лише формулювання «до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою», без чітко визначеного строку його дії, не відповідало б вимогам Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.
За змістом умов договору кожна із передбачених сторонами обставин є самостійною підставою для припинення договору, а тому договір діяв до настання першої з них. Оскільки до закінчення погодженого сторонами семирічного строку державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку не відбулася та також не настала обставина щодо набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, першою юридично значимою обставиною, що настала, був саме сплив строку, на який договір укладено.
Відтак, за твердженням Немирівської міської ради, договір оренди землі від 14.04.2018 припинився у зв`язку із закінченням строку його дії відповідно до пункту 33 договору та частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі». Унаслідок припинення договору припинилося і речове право оренди ТОВ «ПК «Зоря Поділля» на спірну земельну ділянку, причому ще до укладення Немирівською міською радою 24.04.2025 договору оренди з ФГ «Агромрія-А» та, відповідно, до звернення позивача до суду з цим позовом.
Таким чином, відповідач-1 вважає, що на момент передачі спірної земельної ділянки в оренду ФГ «Агромрія-А», а також на момент звернення до суду ТОВ «ПК «Зоря Поділля» не було носієм речового права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, яке могло б бути порушене внаслідок укладення нового договору оренди.
З огляду на наведене Немирівська міська рада вважає, що одна з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову у цій справі відсутня.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
13.04.2018 року Бондурівською сільською радою Немирівського району Вінницької області на 14 сесії 7 скликання за наслідками розгляду клопотання ТОВ "ПК Зоря Поділля" щодо передачі в оренду не успадкованих земельних часток (паїв) ухвалено рішення про передачу в оренду ТОВ "ПК Зоря Поділля" не успадковані земельні частки (паї), земельні ділянки строком на 7 років згідно зі списком (т.1. а.с.9-10).
14.04.2018 року між орендодавцем Бондурівською сільською радою та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" укладено договір оренди землі, згідно пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на підставі рішення 14 сесії 7 скликання від 13 квітня 2018 року, розташовану на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (т.1 а.с. 12-13).
За змістом пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,3643 га, із числа неуспадкованих земельних ділянок. Номер земельної ділянки згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - 434.
Згідно пунктів 3, 4 договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. Земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд та інших об`єктів.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 73 584,59 грн (пункт 5 договору).
Відповідно до пункту 6 договору земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Код №[номер приховано]:02:001:0087.
У пункті 7 договору визначено інші особливості об`єкта оренди, що можуть вплинути на орендні відносини та зазначено, що відповідно до ст. 1283 та 1285 Цивільного кодексу України в зв`язку з відсутністю спадкоємців та або виконавця заповіту управління спадковим майном, до складу якого входить земельна ділянка, здійснює Бондурівська сільська рада. Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, в зв`язку з відсутністю спадкоємців є Бондурівська сільська рада.
Положеннями пункту 8 договору сторони погодили, що договір укладається на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку, або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, відповідно до ч. 5 та ч. 6 та ст. 19 Закону України "Про оренду землі", але в будь-якому випадку діє до закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку цього договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
В разі набуття права власності спадкоємцем або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, особа до якої перейшли права на земельну ділянку, на протязі 30 днів повинна повідомити про перехід такого права орендаря.
Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8830,15 грн за 1 рік.
Відповідно до пунктів 14, 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01).
Пунктом 17 договору передбачено, що укладання договору оренди земельної ділянки здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Згідно пункту 32 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
Положеннями пункту 33 договору сторонами погоджено, що дія договору припиняється у разі:
- державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку;
- набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою;
- закінчення строку, на який його було укладено;
- придбання орендарем земельної ділянки у власність;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 43 договору визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.09.2018 №137124571 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" 04.09.2018 року зареєстровано речове право - право оренди земельної ділянки площею 3,3642 га за договором оренди землі від 14.04.2018 року зі строком дії до 14.04.2025 (т.1. а.с. 14).
Листом № 0-2-0.6-3621/2-25 від 27.06.2025 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області надано інформацію про те, що згідно технічної документації по передачі земельних ділянок (паїв) на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області та даних Державного земельного кадастру земельній ділянці № 434 площею 3,3643 га визначено кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0087 (т. 1 а.с. 11).
Із матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулось до Виконавчого комітету Немирівської міської ради із клопотанням № 412 від 06.03.2025 у якому повідомило про укладення 14.04.2018 року між ТОВ "ПК "Зоря Поділля" і Бондурівською сільською радою договору оренди землі, строком на 7 років, на земельну ділянку із числа неуспадкованих земельних ділянок загальною площею 3,3643 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0087, що знаходиться на території Немирівської міської ради, Вінницького району, Вінницької області (за межами села Бондурівка) (т. 1 а.с. 90, 91).
У вказаному клопотанні товариство просило поновити договір оренди від 14.04.2018 року на земельну ділянку площею 3,3643 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087 на строк 7 років, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
До клопотання № 412 від 06.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" було долучено копію договору оренди від 14.04.2018 р.; проект додаткової угоди про поновлення договору оренди; витяг із технічної документації з НГО земельної ділянки; витяг із Державного земельного кадастру.
17.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулось до Немирівської міської ради із клопотанням № 621 від 17.04.2025 за змістом якого товариство просило, зокрема, подане до Немирівської міської ради клопотання № 412 від 06.03.2025 не виносити на розгляд 63 сесії 8 скликання Немирівської міської ради призначеної 17.04.2025 на 10:00 год. (т. 1 а.с. 92).
17.04.2025 року Немирівською міською радою на 63 сесії 8 скликання ухвалено рішення №3067 "Про надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власники яких померли ФГ "Агромрія-А", згідно пункту 1 якого надано в оренду ФГ "Агромрія-А" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, власники яких померли, які розташовані за межами населених пунктів на території Немирівської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, загальною площею 81,0645 га, "вид цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код виду цільового призначення 01.01), терміном на 25 (двадцять п`ять) років, або до моменту державної реєстрації прав власності спадкоємцями на такі земельні ділянки, згідно додатку 1 (додається), з орендною платою у розмірі 7500,00 грн. за 1 (один) га (т. 1. а.с. 15-16).
24 квітня 2025 року між Немирівською міською радою як орендодавцем та Фермерським господарством "Агромрія-А" як орендарем укладено договір оренди землі (т. 1 а.с. 61- 62 зворот).
За умовами пункту 1 договору орендодавець відповідно до рішення 63 сесії Немирівської міської ради 8 скликання від 17.04.2025 року № 3067 "Про надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власники яких померли ФГ "Агромрія-А" надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, яка розташована на території Немирівської міської територіальної громади (за межами населеного пункту с. Бондурівка), Вінницького району, Вінницької області.
Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення (земельна частка (пай) власник, якої помер(ла), площею 3,3643 га, у тому числі 3,3643 га ріллі.
Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років та/або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку, без права на поновлення договору оренди землі. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.
За умовами пункту 16 договору цільове призначення земельної ділянки - 01. землі сільськогосподарського призначення; 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 461412531 від 23.01.2026 до Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га внесено запис про інше речове право - право оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 59666545) на підставі договору оренди землі від 24.04.2025 строком на 25 р.; орендодавець - Немирівська міська рада, орендар - Фермерське господарство "Агромрія-А" (т. 1 а.с. 17).
Як убачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" зверталось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Немирівської міської ради та до Фермерського господарства "Агромрія-А" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 14.04.2018 року укладеною, у редакції позивача та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту с. Бондурівка, Немирівської ОТГ, Вінницької області.
20.10.2025 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №902/1008/25, яким відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул.Заводська, буд.150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700, код - 34009446) до Немирівської міської ради (вул. Соборна, буд. 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код - 03772619) та Фермерського господарства "Агромрія-А" (вул. Гагаріна, буд. 1-Е, с. Бондурівка, Вінницький район, Вінницька область, 22832, код - 44450498) про визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 14.04.2018 року укладеною, у редакції наданій позивачем, та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту с. Бондурівка, Немирівської ОТГ, Вінницької області (т. 1 а.с. 46-46 зворот). Вказане рішення суду набрало законної сили 18.11.2025 року.
У додаткових поясненнях від 02.04.2026 позивачем зазначено, що товариство зібрало урожай цукрових буряків у листопаді 2025 року, які вирощувалися на земельній ділянці. Після збору врожаю земельна ділянка вибула із фактичного володіння позивача та не перебуває в його користуванні, що підтверджується скріншотом з електронної карти агрономічного поля №11, яке розташоване на території Немирівської міської територіальної громади (за межами с. Бондурівка) Гайсинського району Вінницької області, за змістом якого земельна ділянка №434 з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087 знаходиться за межами агрономічного поля №11 та не перебуває в користуванні позивача (т. 1 а.с. 131 зворот - 133).
Згідно наданої Фермерським господарством "Агромрія-А" довідки № 16/04/2026 від 16.04.2026 Фермерське господарство "Агромрія-А" (код ЄДРПОУ 44450498) станом на 16 квітня 2026 року фактично обробляє земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, яка розташована на території Немирівської ОТГ; на зазначеній земельній ділянці господарством проведено сільськогосподарські роботи (здійснено посів сільськогосподарської культури - соняшника); обробіток земельної ділянки та посів виконані власними силами відповідно до виробничо-діяльності господарства (т. 1 а.с. 138).
Враховуючи вище викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Немирівської міської ради та до Фермерського господарства "Агромрія-А" про визнання частково недійсним першого речення пункту 8 договору оренди землі від 14.04.2018, укладеного між Бондурівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", об`єктом за яким є земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га у наступній частині: "на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни" та про витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га із користування на праві оренди у Фермерського господарства "Агромрія-А" (код ЄДРПОУ 44450498) у користування на праві оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (код ЄДРПОУ 34009446).
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.
Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Згідно змісту приписів статті 388 Цивільного кодексу України предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387, так і статті 388 Цивільного кодексу України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем, відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу на праві власності або володінні, за законом чи договором, спірного нерухомого майна.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положення статті 203 Цивільного кодексу України містять загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Так, частинами 1-3, 5 вказаної статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України, а правові наслідки недійсності правочину - статтею 216 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спір про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
За положеннями частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1285 ЦК України, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.
Положеннями частини 9 статті 93 Земельного кодексу України, частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" обумовлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із частинами 1, 5 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1 статті 5 названого Закону).
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Положеннями статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Отже строк дії договору оренди землі є істотною умовою договору.
Порядок визначення строку дії договору оренди землі врегульовано статтею 19 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Частиною 3 статті 19 Закону України "Про оренду землі" визначено, що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за змістом позовної заяви позивач просить визнати частково недійсним пункт 8 договору оренди землі від 14.04.2018 у частині визначення строку його дії, а саме: «на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач із посиланням на положення статті 19 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладення договору, зазначає, що строк дії договору оренди земельної ділянки з числа неуспадкованих земель визначений законом та має тривати до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкоємцем або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
На думку позивача, визначення у пункті 8 договору семирічного строку його дії обмежує встановлений законом строк користування земельною ділянкою, не відповідає вимогам законодавства та порушує право позивача на користування спірною земельною ділянкою, що, на його переконання, є підставою для визнання відповідного положення договору недійсним.
Таким чином, предметом заявленого позову є вимога про визнання недійсним пункту 8 договору оренди землі від 14.04.2018 у частині визначення строку його дії, а саме: «на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни».
Водночас судами встановлено, що з відповідною вимогою позивач звернувся після спливу семи років з дня укладення договору оренди землі.
Як встановлено колегією суддів, предметом договору оренди землі від 14.04.2018 є земельна ділянка загальною площею 3,3643 га, що належить до земельних ділянок із числа неуспадкованих земель.
Відповідно до пунктів 14, 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Частиною 1 статті 19 Закону закріплене загальне правило, яке поширюється на усі договори оренди землі, за яким строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
При цьому, у разі оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі згідно частини 3 статті 19 Закону визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.
За змістом частини 6, 7 статті 19 Закону України "Про оренду землі" особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов`язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.
Приписами частин 1-3 статті 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до частин 1-2 статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК).
Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору), можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначила, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Приписи частин 2 та 3 статті 6 і статті 627 ЦК визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити. Такі ж висновки викладені в пунктах 22, 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі N 363/1834/17.
Отже, свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства розкривається через співвідношення актів цивільного законодавства і договору та є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Із матеріалів справи вбачається, що 13.04.2018 Бондурівською сільською радою Немирівського району Вінницької області на 14 сесії 7 скликання за результатами розгляду клопотання ТОВ «ПК «Зоря Поділля» щодо передачі в оренду неуспадкованих земельних часток (паїв) прийнято рішення про передачу в оренду ТОВ «ПК «Зоря Поділля» неуспадкованих земельних часток (паїв), земельних ділянок строком на 7 років згідно зі списком.
14.04.2018 між Бондурівською сільською радою та ТОВ «ПК «Зоря Поділля» укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га, із земельних ділянок, що належать до числа неуспадкованих земель.
Пунктом 8 договору оренди землі сторони погодили, що договір укладається на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку, або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, відповідно до частин 5 та 6 статті 19 Закону України «Про оренду землі», але в будь-якому випадку діє до закінчення збирання врожаю орендарем.
Отже, зі змісту пункту 8 договору вбачається, що сторони погодили декілька юридично значимих обставин, з якими пов`язували припинення його дії: сплив семирічного строку, державну реєстрацію права власності спадкоємця на земельну ділянку або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. При цьому передбачено додаткове застереження щодо продовження дії договору до закінчення збирання врожаю орендарем.
Таким чином, при визначенні строку дії договору сторони врахували як погоджений ними строк у роках, так і спеціальне правове регулювання оренди неуспадкованих земель, передбачене статтею 19 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України «Про оренду землі» у договорі оренди земельної ділянки обов`язково зазначається, що земельна ділянка передається в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Водночас наведена норма не встановлює заборони сторонам договору погодити поряд із зазначеними у ній юридичними фактами також конкретний строк дії договору, визначений у роках, за умови, що така домовленість не суперечить імперативним вимогам закону.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин погодження сторонами у пункті 8 договору семирічного строку його дії саме по собі не свідчить про порушення положень статті 19 Закону України «Про оренду землі», оскільки цим же пунктом договору передбачено можливість його дії до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Отже, умови пункту 8 договору в їх сукупності не суперечать положенням частин 3 та 6 статті 19 Закону України «Про оренду землі» та не свідчать про обмеження сторонами передбаченого законом правового режиму оренди неуспадкованої земельної ділянки.
Колегія суддів також враховує подальшу поведінку позивача щодо виконання та оцінки умов договору оренди землі від 14.04.2018.
Як встановлено судом, до спливу погодженого сторонами семирічного строку дії договору позивач звертався до Немирівської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди землі.
Крім того, позивач звертався до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 14.04.2018 укладеною в редакції, запропонованій позивачем, та про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087. Обґрунтовуючи зазначені вимоги, позивач посилався, зокрема, на дотримання ним процедури звернення до Немирівської міської ради щодо поновлення договору оренди на новий строк.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.10.2025 у справі №902/1008/25 у задоволенні позову ТОВ «ПК «Зоря Поділля» відмовлено повністю. Вказане рішення набрало законної сили 19.11.2025.
Таким чином, звертаючись із позовом у справі № 902/1008/25, позивач виходив із того, що договір оренди землі від 14.04.2018 був укладений на визначений сторонами строк та вчиняв дії, спрямовані на його поновлення на новий строк. При цьому протягом дії договору позивач користувався земельною ділянкою, не заявляв вимог про приведення пункту 8 договору у відповідність до закону та не оспорював погоджений сторонами семирічний строк його дії.
Лише після відмови у задоволенні позову у справі № 902/1008/25 позивач заявив вимогу про визнання недійсною частини пункту 8 договору, посилаючись на невідповідність установленого семирічного строку вимогам законодавства.
За змістом пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України одним із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність.
Добросовісність як загальноправовий принцип передбачає, зокрема, необхідність послідовного здійснення особою своїх прав та виконання обов`язків, недопустимість зловживання правом і суперечливої поведінки.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується на принципі добросовісності та полягає, зокрема, у недопустимості поведінки особи, яка не відповідає її попереднім заявам або діям, якщо інша сторона обґрунтовано покладалася на таку поведінку.
Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц та постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 910/4224/21.
У цій справі поведінка позивача після укладення договору свідчить про те, що він тривалий час виходив із погодження сторонами семирічного строку його дії: користувався земельною ділянкою на умовах договору, а до спливу цього строку вживав заходів для поновлення договору на новий строк. Звернення ж із вимогою про визнання недійсною відповідної частини пункту 8 договору відбулося після спливу погодженого сторонами строку та після набрання законної сили рішенням у справі № 902/1008/25, яким відмовлено у вимогах позивача щодо поновлення договору.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позивач не довів невідповідності оспорюваної частини пункту 8 договору вимогам законодавства на момент його укладення. Наведені позивачем доводи фактично спрямовані на переоцінку погоджених сторонами умов договору після спливу визначеного ними строку його дії, що саме по собі не є підставою для визнання відповідної умови договору недійсною.
Відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент його вчинення встановлених законом вимог, зокрема щодо відповідності змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.
За встановлених у справі обставин колегія суддів не вбачає підстав для висновку про те, що на момент укладення договору оренди землі від 14.04.2018 його пункт 8 у частині визначення строку дії договору «на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни» суперечив вимогам законодавства.
Отже, позовні вимоги про визнання частково недійсним пункту 8 договору оренди землі від 14.04.2018, укладеного між Бондурівською сільською радою та ТОВ «ПК «Зоря Поділля», щодо визначення строку дії договору «на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га, із користування на праві оренди Фермерського господарства «Агромрія-А» та передачу її у користування на праві оренди ТОВ «ПК «Зоря Поділля» колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Частиною першою статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як встановлено судом, пунктом 33 договору оренди землі від 14.04.2018 сторони погодили, що дія договору припиняється, зокрема, у разі державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку, набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, а також закінчення строку, на який його було укладено.
При цьому пунктом 8 договору визначено, що договір укладається на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку, або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, але в будь-якому випадку діє до закінчення збирання врожаю орендарем.
За змістом наведених положень договору сторони погодили альтернативні юридичні факти, з настанням яких пов`язували припинення його дії. Відтак договір оренди землі діє до настання першої з передбачених договором обставин, якщо інше прямо не випливає з його умов.
Колегією суддів встановлено, що протягом семирічного строку дії договору не настали ні державна реєстрація права власності спадкоємця на спірну земельну ділянку, ні набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Натомість першою з передбачених пунктом 8 договору обставин настав сплив погодженого сторонами семирічного строку.
Отже, з огляду на положення пунктів 8, 33 договору та частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі від 14.04.2018 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Відповідно, з припиненням договору припинилося і речове право оренди ТОВ «ПК «Зоря Поділля» на спірну земельну ділянку.
Як встановлено судом, станом на момент звернення позивача з позовом право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за Фермерським господарством «Агромрія-А» на підставі договору оренди землі від 24.04.2025, укладеного з Немирівською міською радою.
Таким чином, на момент звернення до суду з позовом ТОВ «ПК «Зоря Поділля» не мало чинного речового права оренди на спірну земельну ділянку, яке могло б бути предметом судового захисту шляхом витребування земельної ділянки з користування іншого орендаря та передачі її позивачу.
За таких обставин відсутність у позивача на момент звернення до суду чинного речового права оренди виключає можливість задоволення заявленої вимоги про витребування земельної ділянки на користь позивача.
Доводи позивача про те, що чинність договору оренди землі від 14.04.2018 встановлена рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.10.2025 у справі № 902/1008/25, суд першої інстанції відхилив правомірна з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас згідно з частиною 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
Отже, преюдиційне значення мають обставини, встановлені судовим рішенням, а не правова оцінка таких обставин, надана судом під час розгляду іншої справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 зазначила, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувалися та встановлювалися судом і знайшли відображення у мотивувальній частині судового рішення.
У справі № 902/1008/25 предметом розгляду були вимоги ТОВ «ПК «Зоря Поділля» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 14.04.2018 укладеною та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки за іншим суб`єктом. Висновок суду щодо чинності договору оренди від 14.04.2018 був сформований у межах правової оцінки спірних правовідносин та заявлених у тій справі вимог.
Такий висновок не є преюдиційною обставиною у розумінні частини четвертої статті 75 ГПК України та не позбавляє суд у цій справі можливості самостійно надати правову оцінку умовам договору оренди від 14.04.2018, у тому числі щодо строку його дії та моменту припинення права оренди позивача.
Таким чином, посилання позивача на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.10.2025 у справі № 902/1008/25 як на таке, що встановлює чинність договору оренди землі від 14.04.2018 для цілей розгляду цієї справи, є необґрунтованим.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України особи, визначені цією нормою, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Звертаючись до суду, особа повинна довести наявність у неї права або законного інтересу, порушення, невизнання чи оспорювання такого права або інтересу іншою особою, а також відповідність обраного способу захисту характеру такого порушення.
Обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного права або законного інтересу на момент звернення особи до суду. Відповідно, якщо на цей момент право припинилося, відсутні підстави для його судового захисту.
У цій справі, як встановлено колегією суддів, договір оренди землі від 14.04.2018 припинив свою дію у зв`язку із закінченням погодженого сторонами семирічного строку, а право оренди ТОВ «ПК «Зоря Поділля» припинилося до звернення позивача з позовом.
За таких обставин позивач не мав на момент звернення до суду чинного речового права оренди спірної земельної ділянки, яке могло б бути порушене, невизнане або оспорене Фермерським господарством «Агромрія-А».
Відтак доводи позивача про порушення його права користування спірною земельною ділянкою не знаходять підтвердження, а правові та фактичні підстави для застосування заявленого способу захисту відсутні.
З огляду на наведене колегія суддів доходить висновку, що позовна вимога про витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га, із користування на праві оренди Фермерського господарства «Агромрія-А» та передачу її у користування на праві оренди ТОВ «ПК «Зоря Поділля» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» до Немирівської міської ради та Фермерського господарства «Агромрія-А».
За результатами дослідження фактичних обставин справи та надання їм належної правової оцінки суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання частково недійсним першого речення пункту 8 договору оренди землі від 14.04.2018, укладеного між Бондурівською сільською радою та ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля», у частині визначення строку дії договору «на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни», а також про витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0087, площею 3,3643 га, із користування на праві оренди Фермерського господарства «Агромрія-А» та передачу її у користування на праві оренди ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля».
За таких обставин рішення Господарського суду Вінницької області є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування чи зміни в цій частині відсутні.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.05.2026 у справі №902/144/26 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/144/26 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повна постанова складена "06" жовтня 2026 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.