ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
05.10.2026 м. Дніпро Справа № 910/6869/26
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак" про забезпечення позову у справі:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак" (м. Київ)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івентра" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (Полтавська обл., м. Кременчук)
про солідарне стягнення заборгованості
Суддя: Татарчук В.О.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ''Арстак'' звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івентра", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" про солідарне стягнення з відповідачів суми основного боргу у розмірі 9597962,08грн та стягнення з відповідача-1 пені у розмірі 2745017,15грн.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідачів.
Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 9597962,08грн на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Івентра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер", а також на майно відповідачів вартістю 9597 962,08грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івентра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" про стягнення 12342979,23грн. разом із усіма додатками, у тому числі із заявою про забезпечення позову, направлено за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Супровідним листом Господарського суду міста Києва вих.№910/6869/26/3972/26 від 29.06.2026 направлено матеріали справи №910/6869/26 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 справу №910/6869/26 передано для розгляду судді Ніколенку М.О.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 (суддя Ніколенко М.О.) повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Арстак" позовну заяву і додані до неї документи, в тому числі заяву про забезпечення позову.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 у справі №910/6869/26 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 у справі №910/6869/26 скасовано. Справу №910/6869/26 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №749 від 29.09.2026 у зв`язку із відрахуванням зі штату судді Ніколенко М.О., відповідно до пункту п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх.№4-3100/26 справи №910/6869/26.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 справу №910/6869/26 передано на розгляд судді Татарчуку В.О.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову разом з матеріалами справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина одинадцята статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звертаючись з вимогою про вжиття заходів забезпечення позову заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Разом з цим, заявлена заява взагалі не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Таким чином, заявником не доведена необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених прав та інтересів заявника.
З огляду на вищезазначене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням доведеності, розумності і співмірності його вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, в зв`язку з чим, відмовляє в її задоволенні.
Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак" про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.10.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Татарчук