ОКРЕМА ДУМКА
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В.
справа № 396/1345/22 (провадження № 61-1192св26)
06 жовтня 2026 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконними дій державного виконавця Новоукраїнського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чепурко Олени Олександрівни, стягувач - ОСОБА_2 , ухвалою від 06 жовтня 2026 року призначив її до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. По-перше, я вже детально описував у своїй окремій думці від 04 лютого 2026 року підстави, з яких касаційне провадження у цій справі взагалі не мало відкриватись - ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, у зв`язку з чим вони не підлягають касаційному оскарженню відповідно до умов ЦПК України, оскільки аргументи, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не доведені.
2. По-друге, вважаю необґрунтованим висновок колегії суддів про відмову у задоволенні мого самовідводу, заявленого 10 вересня 2026 року. У цій заяві мною було детально та всебічно викладено підстави, які унеможливлюють мою участь у розгляді цієї справи. Наголошую, що позиція судді щодо неможливості відкриття касаційного провадження та необхідності його закриття є висновком щодо кінцевого результату розгляду касаційної скарги. Для особи, яка звернулася з касаційною скаргою, немає принципової різниці, у якій саме процесуальній формі виражено цей результат - у вигляді відмови в задоволенні скарги по суті, відмови у відкритті провадження чи його закриття.
3. По-третє, справи мають розглядатись колегіями суддів у складі п'яти суддів у виключних випадках, а не у всіх випадках, коли до справ не застосовуються частина третя або четверта статті 401 ЦПК України. Більш докладна мотивація цього висновку міститься у моїх окремих думках з цього питання у інших справах (дивитись, наприклад, справи № 333/2304/18 (провадження № 61-7003 св 22), № 712/9928/20 (провадження № 61-7066 св 22), № 466/9872/21 (провадження № 61-8240 св 22), № 621/3475/19 (провадження № 61-8186 св 22), № 757/65151/21 (провадження № 61-6791 св 22), № 365/159/20 (провадження № 61-8453 св 22), № 504/158/22 (провадження № 61-9600 св 22) тощо).
З огляду на викладене вважаю, що:
а) касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконними дій державного виконавця Новоукраїнського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чепурко Олени Олександрівни, стягувач - ОСОБА_2 , підлягало закриттю;
б) заява про мій самовідвід підлягала задоволенню, а висновок колегії суддів про відмову у його задоволенні є необґрунтованим;
в) колегія суддів дійшла помилкового висновку про необхідність призначення справи № 396/1345/22 (провадження № 61-1192св26) до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Суддя В. В. Пророк