РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 жовтня 2026 р. Справа № 120/11076/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових-рішень
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0946041-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024, №.0946042-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024; №0946039-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024, №0946044-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024, №0946040-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024; №0946043-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024; №0677702-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 30.05.2024; №0877126-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 28.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог у заявах по суті позивач посилається на протиправність оскаржених рішень, якими йому визначено за 2022-2023 роки суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , попри те, що він має преференції визначені підпунктом "є" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, адже ці будівлі та споруди використовуються ним у процесі провадження господарської діяльності.
Ухвалою від 13.08.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано строк позивачу усунути недоліки позовної заяви.
25.08.2025 представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 03.09.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу.
Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому вказав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Зазначив про відсутність підстав для застосування до позивача преференцій, визначених підпунктом "є" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України з огляду на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 зазначено: 49.31 пасажирський та наземний транспорт міського та приміського сполучення, що не є секцією B-F, тобто даний вид діяльності не надає право на пільгу за пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Крім того, зазначає, що податковий орган при визначенні об`єкта оподаткування та площі, на яку нараховується податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки виходить виключно з відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у адміністративній справі в частині, оскільки ГУ ДПС у Вінницькій області відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ скасовано (відкликано) податкові повідомлення - рішення №№0677702-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 30.05.2024; №0877126-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 28.06.2024.
Ухвалою суду від 25.09.2026 витребувано у відповідача додаткові докази скасування (відкликання) податкових повідомлень - рішень.
Представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2026 надано пояснення та додаткові докази.
Ухвалою суду від 06.10.2026 закрито провадження в адміністративній справі №120/11076/25 в частині позовних вимог до ГУ ДПС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень - рішень №№0677702-2411-0230-UА0508005[телефон приховано] від 30.05.2024 на суму 16082,85 грн та №0877126-2411-0230-UА0508005[телефон приховано] від 28.06.2024 на суму 44674,60 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що з 06.05.1997 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця позивача, ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем (номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР) №200178001000900334) та перебуває на обліку у ГУ ДПС у Вінницькій області як платник податків та зборів, перебуває на загальній системі оподаткування, з 15.06.2022 по 21.07.2023 перебував на спрощеній системі оподаткування 3 група 2%.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 здійснює наступні види діяльності: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; 43.99 інші спеціальні будівельні роботи, н.в.і.у; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт та інші.
Згідно інформаційних баз даних ГУ ДПС у Вінницькій області та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ФОП ОСОБА_1 обліковується:
- нежитлова будівля загальною площею 214.27 кв.м (опис: будівля), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (право власності з 09.08.2018р., припинено речове право 20.10.23р.);
- нежитлова будівля загальною площею 260.6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (право власності з 09.08.2018р., припинено речове право 20.10.23р.);
- нежитлове будівля загальною площею 1286.2 кв.м (опис: будівля), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (право власності з 09.08.2018р.).
ГУ ДПС у Вінницькій області визначено фізичній особі ОСОБА_1 податкові зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовано податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) за 2022-2023 роки.
ГУ ДПС у Вінницькій області розглянуло вищезазначені заяви, зроблено перерахунок та відкликано помилково сформовані податкові повідомлення-рішення (0677702-2411-0230-UА0508005[телефон приховано] від 30.05.2024 року на суму 16082,85 грн., №0877126-2411-0230-UА0508005[телефон приховано] від 28.06.2024 року на суму 44674, 60 грн. та залишено без змін раніше сформовані податкові повідомлення-рішення:
№0946039-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024 року на суму 13927,55 грн;
№0946040-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024 року на суму 16939,00 грн;
№0946042-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024 року на суму 86179,42 грн;
№0946043-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024 року на суму 13095,15 грн;
№0946044-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024 року на суму 10767,07 грн;
№0946041-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024 року на суму 83606,90 грн.
Вважаючи ці рішення протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України).
Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно, відмінне від земельної ділянки.
Положеннями пункту 15.1 статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), було введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі, нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його частка.
Водночас, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.1, п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Згідно п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п. 266.6 ст. 266 ПК України).
Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
У відповідності до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Аналіз вказаного свідчить, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є однією зі складових податку на майно, а платником такого податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, суд враховує, що приписами підпункту «є» пункту 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Таким чином, застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність таких умов:
- об`єкт нерухомості віднесений до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023;
- основна діяльність суб`єкта господарювання (юридичної або фізичної особи) класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;
- об`єкт використовуються за призначенням у господарській діяльності та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Промислові та складські будівлі» клас 1251 «Промислові будівлі».
До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2023 належать до класу 1251 «Промислові будівлі», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне», які класифікуються у секціях: B «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів», C «Переробна промисловість» (виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо), D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво» Класифікатора ДК 009:2010.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Таким чином, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F Класифікатора ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Як вже судом встановлено, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач має лише один основний вид діяльності згідно КВЕД є: 49.31: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.
Виходячи з того, що пільга, визначена підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, прямо прив`язана до класифікації основної діяльності відповідно до секцій КВЕД, обґрунтовано вважати, що законодавець мав на увазі саме основний вид економічної діяльності, визначений відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності 009:2010 та зазначений у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що у контексті застосування пільги, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, термін «основна діяльність» слід розуміти як основний вид економічної діяльності, що:
- визначений платником податків відповідно до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (через подання заяви до ЄДР);
- відображений у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як основний КВЕД;
- та відноситься до секцій B-F КВЕД ДК 009:2010.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності згідно КВЕД є: 49.31: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, що не відноситься до секцій B-F КВЕД ДК 009:2010, а тому відсутні всі умови для застосування позивачем пільги, визначеної підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Вказана правова позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 10.07.2025 по справі № 120/11299/24, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом під час вирішення наведеного спору.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сформовані ГУ ДПС у Вінницькій області податкові повідомлення-рішення №0946039-2411-0230-UА0508005[телефон приховано], №0946040-2411-0230-UA0508005[телефон приховано], №0946042-2411-0230-UA0508005[телефон приховано], №0946043-2411-0230-UA0508005[телефон приховано], №0946044-2411-0230-UA0508005[телефон приховано] від 19.07.2024 року, є правомірними та скасуванню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, 21, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна