ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 року Справа №160/18315/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича про закриття провадження у справі і відшкодування судових витрат у справі №160/18315/26 за позовною заявою Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича в інтересах держави до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Селянське (фермерське) господарство "СТАВКИ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
29.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича в інтересах держави до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Селянське (фермерське) господарство "СТАВКИ", в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю - земляну, гравітаційну, відкосного профілю, матеріал - суглинок, глина, конструктивні параметри: ширина по гребеню 5 м, довжина 224,00 м, максимальна висота 5,9 м, закладання укосів: верхового 1:2, низового 1:1,7; кріплення укосів: верхового - задернований, порослий дрібноліссям, низового - задернований, порослий дрібноліссям, проїзна частина по гребеню 3,5 м, ґрунтова; водоскидну споруду - тип - шахтний, матеріал - сталь, залізобетон, конструктивні параметри: вхідний оголовок: шахта з оббетонованої сталевої труби діаметром 900 мм, довжиною 2,4 м, водопровідна частина - труба сталева діаметром 300 мм, довжиною 16,8 м, вид регулювання - засувка діаметром 300 мм, встановлена в шахтному водоскиді; пропускна здатність водоскидної споруди 0,1 м3/с, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;
- зобов`язати Вербківську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю - земляну, гравітаційну, відкосного профілю, матеріал - суглинок, глина, конструктивні параметри: ширина по гребеню 5 м, довжина 224,00 м, максимальна висота 5,9 м, закладання укосів: верхового 1:2, низового 1:1,7; кріплення укосів: верхового - задернований, порослий дрібноліссям, низового - задернований, порослий дрібноліссям, проїзна частина по гребеню 3,5 м, ґрунтова; водоскидну споруду - тип - шахтний, матеріал - сталь, залізобетон, конструктивні параметри: вхідний оголовок: шахта з оббетонованої сталевої труби діаметром 900 мм, довжиною 2,4 м, водопровідна частина - труба сталева діаметром 300 мм, довжиною 16,8 м, вид регулювання - засувка діаметром 300 мм, встановлена в шахтному водоскиді; пропускна здатність водоскидної споруди 0,1 м3/с, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що протягом тривалого часу органом місцевого самоврядування - Вербківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області, не вжито заходів щодо взяття на облік вказаних вище гідротехнічних споруд як безхазяйного майна та на баланс, що свідчить про протиправну бездіяльність цього органу місцевого самоврядування. При цьому така бездіяльність відповідача створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, безпідставного вибуття останніх з власності територіальної громади, інтереси якої представляє сільська рада, реальних ризиків руйнації та знищення гідротехнічних споруд, яке може відбуватися через тривалу відсутність власників, відповідальних за її належне утримання і збереження, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади та, тим самим, порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності і, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що, у свою чергу, є порушенням загальнодержавних інтересів та підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовною заявою. При цьому орган, до компетенції якого належить захист законних інтересів держави з цього питання, відсутній. В даному випадку порушення допущено Вербківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області, що є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а тому прокурор звертається до суду самостійно відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». При цьому Павлоградська окружна прокуратура зверталась на адресу Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області з листами №63-2137вих-26 від 20.04.2026 та №63-2977вих-26 від 01.06.2026 з викладенням встановлених обставин та з вимогою повідомити про вжиття сільською радою заходів щодо взяття спірних гідротехнічних споруд на облік як безхазяйне майно. Проте, з відповідей виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №760/0/2-26 від 18.05.2026 та 906/0/2-26 від 18.06.2026, вбачається, що ефективних заходів щодо набуття права власності на вказані гідроспоруди, чи взяття їх на облік як безхазяйного майна, протягом тривалого часу не вжито.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18315/26 за цією позовною заявою; у задоволенні клопотання Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні за участі представника позивача відмовлено та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Також ухвалою суду від 06.07.2026 року витребувано у Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області: письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно того, чи зверталася Вербківська сільска рада Павлоградського району Дніпропетровської області до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме гідротехнічних споруд - греблі та водоскидної споруди, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Крім того, цією ухвалою суду клопотання Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича про залучення третьої особи до участі у справі задоволено, залучено Селянське (фермерське) господарство "СТАВКИ" до участі в адміністративній справі №160/18315/26 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
27.07.2026 року до суду надійшли письмові пояснення Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2026 року, в яких, зокрема, зазначалося, що Вербківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме гідротехнічних споруд - греблі та водоскидної споруди, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0402, площею 9,1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області не зверталася, враховуючи те, що право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об`єкт права власності насправді не існує. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.08.2025р. у справі №910/6579/24. У свою чергу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024р. справа № 300/3657/22 у спорі щодо реєстрації права власності на дамбу дійшов висновку, що інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, а тому дамба як гідротехнічна споруда належить до нерухомого майна та підлягає державній реєстрації (пункти 49, 54- 56 постанови). З метою забезпечення правової визначеності та подолання сумнівів щодо тлумачення вимог чинного законодавства у контексті спірних правовідносин, які залишаються, колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 09.09.2025р. справа №915/268/24 відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024р. у справі №300/3657/22 щодо застосування приписів, зокрема, частини 4 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у контексті того, що інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, тому належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитись державна реєстрація права, шляхом викладення правової позиції щодо неможливості державної реєстрації речових прав та їх обтяження на гідротехнічні споруди. Враховуючи наявну виключну правову проблему, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики справу № 915/268/24 разом із касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025р. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 15 липня 2026 року Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24 прийнято постанову (вступна та резолютивна частини), проте на даний час повний текст судового рішення в Єдиний державний реєстр судових рішень, відсутній.
31.07.2026 року до суду від Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича надійшли заперечення на пояснення відповідача, в яких, зокрема, зазначалося, що відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендацій стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012 за №3, до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій. До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд. У свою чергу, згідно з ДБН В.2.4-3: 2010, п. 1.3 Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №21 від 16.01.2014 (далі - Положення), гідротехнічна споруда - споруда, що підпадає під вплив водного середовища, призначена для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод. З урахуванням наведеного, такі об`єкти, як гребля та водоскидна споруда розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0402 належать до гідротехнічних споруд. Згідно з ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» меліоративні мережі та їхні складові частини є винятком із загального правила щодо приналежності речі. На відміну від більшості інших допоміжних інженерних споруд (доріг, електромереж тощо), права на меліоративні мережі та їхні складові частини підлягають окремій державній реєстрації як самостійні об`єкти. Також відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Греблю та водоскидну споруду з бетонних та сталевих конструкцій неможливо перемістити без їх руйнування та знецінення, що робить їх безперечними об`єктами нерухомого майна відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України. Таким чином, аргументи відповідача про те, що спірні гідротехнічні споруди є лише приналежністю земельної ділянки та не підлягають державній реєстрації, на думку позивача, є повністю безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та спростовуються чинним законодавством України. Відтак, вказані споруди є самостійними об`єктами нерухомого майна, щодо яких орган місцевого самоврядування зобов`язаний вжити заходів щодо взяття їх на облік як безхазяйного майна.
26.08.2026 року до суду надійшов відзив Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що земляна гребля є складовою частиною речі - земельної ділянки водного фонду і не має самостійного господарського призначення поза межами конкретно визначеної земельної ділянки водного фонду, відтак, не може бути самостійним об`єктом права власності та об`єктом цивільного обороту, тому право власності на земляну греблю не може виникати, переходити чи припинятися окремо від речі (земельної ділянки водного фонду). Правова доля складової частини слідує за правовою долею речі. Водночас, об`єктом державної реєстрації є речові права на нерухоме майно, яке має ознаки самостійного об`єкта цивільних прав. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є складовою частиною речі. Отже, право власності на гідротехнічну споруду, зокрема земляну греблю не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки така споруда як окремий об`єкт права власності насправді не існує. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.07.2026р. у справі №915/268/24. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає безпідставними твердження Павлоградської окружної прокуратури щодо можливості оформлення права комунальної власності на гідротехнічні споруди у складі земляної греблі та водоскидної споруди окремо від земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0402, на якій вони розташовані, а також необґрунтованими твердження позивача про необхідність вчинення Вербківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на зазначені гідротехнічні споруди.
Також у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву у справі №160/18315/26.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 року клопотання Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву у справі №160/18315/26 за позовною заявою Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича в інтересах держави до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Селянське (фермерське) господарство "СТАВКИ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю, визнано поважними причини пропуску Вербківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області строку для подання відзив на позовну заяву та поновлено такий строк та прийнято до розгляду поданий відзив Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на позовну заяву та приєднано його до матеріалів адміністративної справи №160/18315/26.
28.08.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначалося, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2026 року у справі №915/268/24, зокрема, зазначено, що, з огляду на різноманітність видів гідротехнічних споруд, суд повинен надавати правову оцінку гідротехнічній споруді як об`єкту цивільних правовідносин у кожній справі виходячи з її технічних характеристик, пов`язаності із земельною ділянкою, функціонального призначення, правового зв`язку з іншими об`єктами та з урахуванням інших істотних ознак. При цьому відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендацій стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012 за №3, до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій. До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд. У свою чергу, згідно з ДБН В.2.4-3: 2010, п.1.3 Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №21 від 16.01.2014 (далі - Положення), гідротехнічна споруда - споруда, що підпадає під вплив водного середовища, призначена для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод. Відповідно до паспорту водного об`єкта (долученого до матеріалів справи) характеристики греблі та характеристики водоскидної споруди описані в різних розділах. Характеристики греблі це розділ 4, характеристики водоскидної споруди - розділ 5. Вказане свідчить про те, що це є окремі гідротехнічні споруди, а не частина одного цілого. Водоскидна споруда побудована зі сталі та залізобетону, має свої окремі розміри, виконує специфічну функцію щодо спуску води, переміщення її неможливе без її знецінення та зміни її призначення, що відповідає всім ознакам нерухомого майна. Ті ж самі ознаки нерухомого майна наявні у греблі, що є предметом судового розгляду. Відповідно до ст.1 Закону України «Про меліорацію земель» об`єктами інженерної інфраструктури меліоративної системи є: насосні станції, колектори, водозабори, дамби та інші гідротехнічні споруди, канали на зрошувальних та осушувальних системах, трубопроводи, інші об`єкти та споруди, пов`язані із забором (подачею) води для потреб зрошення земель чи інших цілей та/або з наданням послуг з осушення земель, та/або із захистом земель від шкідливої дії води, які відповідно до проекту їх будівництва та/або паспорта меліоративної системи входять до її складу. Згідно з ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» меліоративні мережі та їхні складові частини є винятком із загального правила щодо приналежності речі. На відміну від більшості інших допоміжних інженерних споруд (доріг, електромереж тощо), права на меліоративні мережі та їхні складові частини підлягають окремій державній реєстрації як самостійні об`єкти. Таким чином, аргументи відповідача про те, що спірні гідротехнічні споруди є лише приналежністю земельної ділянки та не підлягають державній реєстрації, є повністю безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та спростовуються чинним законодавством України. Відтак, вказані споруди є самостійними об`єктами нерухомого майна, щодо яких орган місцевого самоврядування зобов`язаний вжити заходів щодо взяття їх на облік як безхазяйного майна.
28.09.2026 року до суду надійшла заява Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича про закриття провадження у справі, що розглядається, яка обґрунтована тим, що на теперішній час відповідачем вжито заходи з метою усунення порушень, які стали підставою для пред`явлення позову, у повному обсязі, а саме: 24.09.2026 року розпорядженням сільського голови с. Вербки з метою вирішення питання щодо взяття на облік, як безхазяйного нерухомого майна, створена комісія з обстеження гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0402. Відомості про здійснені Вербківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно, окружна прокуратура отримала з листа Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24.09.2026 року №1416/0/2-26. Таким чином, лише після пред`явлення окружною прокуратурою 29.06.2026 року позовної заяви до суду позовна вимога щодо зобов`язання Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю - земляну, гравітаційну, відкосного профілю, матеріал - суглинок, глина, конструктивні параметри: ширина по гребеню 5 м, довжина 224,00 м, максимальна висота 5,9 м, закладання укосів: верхового 1:2, низового 1:1,7; кріплення укосів: верхового - задернований, порослий дрібноліссям, низового - задернований, порослий дрібноліссям, проїзна частина по гребеню 3,5 м, ґрунтова; водоскидну споруду - тип - шахтний, матеріал - сталь, залізобетон, конструктивні параметри: вхідний оголовок: шахта з оббетонованої сталевої труби діаметром 900 мм, довжиною 2,4 м, водопровідна частина - труба сталева діаметром 300 мм, довжиною 16,8 м, вид регулювання - засувка діаметром 300 мм, встановлена в шахтному водоскиді; пропускна здатність водоскидної споруди 0,1 м3/с, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, є виконаною відповідачем у добровільному порядку 24.09.2026 року.
Також у заяві про закриття провадження у справі позивачем заявлено клопотання про повернення Дніпропетровській обласній прокуратурі сплаченого нею судового збору за подання цієї позовної заяви в сумі 2662,40 грн. відповідно до платіжної інструкції №1858 від 25 червня 2026 року.
Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву про закриття провадження у справі і відшкодування судових витрат, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про відмову у задоволенні цієї заяви у повному обсязі, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
При цьому приписами частини 2 статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Водночас, згідно з ч.2 ст.239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З аналізу наведеної норми п.8 ч.1 ст.238 КАС України слідує, що вона підлягає застосуванню у випадку, коли суб`єкт владних повноважень погодився з допущеними ним порушеннями та такі порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою, що призвело до повного відновлення законних прав та інтересів позивача без необхідності визнавати протиправними рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №800/369/17 зазначено, що у розумінні приписів пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Як свідчать матеріали справи, предметом позову є зобов`язання Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей - греблі та водоскидної споруди, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
На підтвердження наявності підстав для закриття провадження у цій справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України позивачем надано лист Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24.09.2026 року №1416/0/2-26 та розпорядження сільського голови Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області "Про створення комісії з обстеження гідротехнічних споруд розташованих на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0402".
Так, з листа Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24.09.2026 року №1416/0/2-26 слідує, що відповідачем у відповідь на запит Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області від 18.09.2026 року №63-5026ВИХ-26 про надання ґрунтовної інформації та копій документів щодо вжиття заходів, направлених на взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - гідротехнічної споруди, розташованої на території Вербківської сільської територіальної громади, було повідомлено позивача про те, що з метою обстеження та вирішення питання щодо подальшого здійснення заходів із взяття на облік, як безхазяйне нерухоме майно вищевказаних гідротехнічних споруд, розпорядженням секретаря сільської ради №200-Р від 24.09.2026 року створено відповідну комісію у складі працівників виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області; про результати обстеження уповноваженою комісією гідротехнічних споруд та прийняті рішення позивача буде повідомлено додатково.
При цьому розпорядженням сільського голови Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області "Про створення комісії з обстеження гідротехнічних споруд розташованих на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0402" від 24.09.2026 року №200-р, керуючись ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою здійснення заходів зі взяття на облік гідротехнічних споруд як безхазяйне майно, створено комісію з обстеження гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0402, загальною площею 9,1515 га, розташованої на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, у складі згідно з додатком.
Отже, зі змісту вищевказаних доказів (листа Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24.09.2026 року №1416/0/2-26 та розпорядження сільського голови Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24.09.2026 року №200-р) слідує, що наразі відповідачем лише створено комісію з обстеження гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0402, з метою їх обстеження та вирішення питання щодо подальшого здійснення заходів із взяття їх на облік, як безхазяйного нерухомого майна і про прийняті цією комісією рішення позивача буде поінформовано додатково, що, у свою чергу, свідчить про те, що наразі відповідачем не прийнято жодного рішення з цього приводу.
Разом з цим, з поданих відповідачем письмових пояснень та відзиву слідує, що Вербківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області пред`явлений прокуратурою позов не визнає та заперечує наявність у неї обов`язку вчиняти дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей - спірної греблі та водоскидної споруди.
Водночас, ані листом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24.09.2026 року №1416/0/2-26, ані розпорядженням сільського голови Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24.09.2026 року №200-р, ані будь-якими іншими наявними в матеріалах справи доказами, наразі жодним чином не підтверджено здійснення відповідачем дій щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей - спірної греблі та водоскидної споруди, про зобов`язання вчинити які просить позивач у поданому позові.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, погодився з допущеними ним порушеннями, про які вказано у позовній заяві, та вчинив відповідні дії, якими ці порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою, з огляду на що підстави для закриття провадження у цій справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України відсутні, тож у задоволенні заяви Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича про закриття провадження у справі і відшкодування судових витрат слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 9, 47, 238, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича про закриття провадження у справі і відшкодування судових витрат у справі №160/18315/26 за позовною заявою Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича в інтересах держави до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Селянське (фермерське) господарство "СТАВКИ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова