ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про прийняття звіту про виконання судового рішення)
05 жовтня 2026 року м. Житомир Справа № 240/1686/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 17.12.2025, ухвалено: "Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січень 2008 року, із відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.07.2018, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми".
До суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування вказує, що відповідач не виплатив належні суми доплати грошового забезпечення. Просить заяву задовольнити.
Ухвалою суду від02 березня 2026 року постановлено зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 90 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/1686/25.
Звіт про виконання рішення суду надійшов через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 01.06.2026 (вх. від 04.06.2026).
Ухвалою суду від 09.06.2026 постановлено встановити новий строк подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі. Військовій частині НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.25 в адміністративній справі № 240/1686/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії протягом 90 днів, з дня отримання ухвали.
Звіт Військової частини НОМЕР_1 надійшов до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 16.09.2026 ( вх. від 17.09.2026). У звіті зазначає, що на виконання Окремого доручення Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 01.03.2026 №141/116/14, станом на 01.09.2026, розрахунки суми коштів до виплати за рішенням суду у справі № 240/1686/25 пройшли попередню перевірку правильності їх нарахування. Станом на 07.09.2026 фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 підготовлено заявку на замовлення коштів для виплати військовослужбовцям грошового забезпечення по КЕКВ 2112 (грошове забезпечення військовослужбовців), до якої включено позивача ОСОБА_1 ( під №1242).
Суд, розглянувши звіт Військової частини НОМЕР_1 , зазначає наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України та ст. 381-1 КАС України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 17.12.2025, ухвалено: "Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січень 2008 року, із відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.07.2018, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми".
Військова частина НОМЕР_1 до звіту надала копії основних та додаткових заявок-розрахунків на фінансування для виплати грошового забезпечення, виконання рішень судів та видатків за КВНД 2800 на вересень 2026 року, розрахунки потреб в коштах на виплату, розрахунки потреб в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, у яких за порядковим номером 1242 вказано: ОСОБА_1 рішення суду , потреба за КВЕД 2800 - 66606грн.
Суд зауважує, що частиною 1 статті 15 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України окремим рядком на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також інших джерел, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» фінансування витрат Міністерства оборони України на виконання завдань, до яких можуть залучатися з`єднання, частини і підрозділи Збройних Сил України, визначених частиною третьою статті 1 цього Закону, здійснюється Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів, що виділяються у встановленому законом порядку на виконання цих завдань, або додаткових коштів (надходжень).
Міністерством оборони України фінансування видатків на виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» здійснюється відповідно до наданих розпорядниками коштів нижчого рівня заявок на кошти в межах наявного фінансового ресурсу.
Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тоді як розпорядника бюджетних асигнувань вищого рівня є Міністерство оборони України.
Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, виділення коштів із державного бюджету не залежить від волі окремого керівника відповідача.
З наведеного слідує, що в силу незалежних від заявника обставин, Військова частина НОМЕР_1 позбавлена можливості виконати рішення Житомирського окружного адміністративного суду та виплатити ОСОБА_1 кошти, нараховані на виконання судового рішення.
При цьому, обставини, на які посилається Військова частина НОМЕР_1 у звіті щодо відсутності належного фінансування для повного виконання рішення суду, є загальновідомими та у своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі грошового забезпечення позивача не зумовлена недбалістю військової частини чи неналежним виконанням своїх обов`язків.
Отже, затримка у виплаті заборгованості перед позивачем зумовлена відсутністю в розпорядженні відповідача як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня бюджетних асигнувань на виплату цієї заборгованості, а не протиправними діями відповідача щодо невиконання рішення суду, як стверджує представник позивача.
Вказана позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах: від 09.06.2026 у справі № 600/6156/23-а, від 23.03.2026 у справі №560/169/24, від 19.02.2026 у справі №240/10001/24.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що станом на дату подання звіту, відповідач позбавлений можливості виконати рішення Житомирського окружного адміністративного суду в повному обсязі, хоча останнім доведено, що після набрання законної сили рішення суду ним вживались заходи щодо добровільного виконання рішення суду.
В даному випадку, враховуючи те, що виплата коштів залежить від їх надходження від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, суд дійшов висновку про наявність поважності підстав, що ускладнюють виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності під час виконання рішення у справі, а його керівник вчинив достатніх і вичерпних дій, спрямованих на виконання судового рішення та встановлення бюджетних асигнувань, що виключає можливість застосування до нього негативних наслідків, встановлених ст. 382 КАС України.
З налізу положень ч. 11 ст. 382-3 КАС України та вищевикладених обставин слідує, що на етапі перевірки звіту суб`єкта владних повноважень, який стосується, зокрема, виплати заборгованості з нарахованих, але невиплачених сум, суд має можливість врахувати добросовісну поведінку боржника, яка полягає у вчинені достатніх та вичерпних дій задля забезпечення органу у фінансуванні та не накладати стягнення у вигляді штрафу на керівника боржника.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що докази, надані Військовою частиною НОМЕР_1 щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі є достатніми і вичерпними, відповідач не ухиляється від обов`язку виплатити утворену заборгованість унаслідок нарахування заборгованості та її виплата буде здійснена після надходження додаткових коштів, у зв`язку з чим суд вважає наведені Військовою частиною НОМЕР_1 обставини, які ускладнюють виконання судового рішення обґрунтованими, у зв`язку з чим, звіт підлягає прийняттю.
Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/1686/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя О.В. Лавренчук