ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/18907/26
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.03.2026 про відмову у перерахунку мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки апеляційного суду Житомирської області № 03-23/44/2026 від 03.03.2026, - протиправним;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області перерахувати та виплачувати мені, як судді апеляційного суду Житомирської області у відставці, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до вимог Закону України „Про судоустрій і статус суддів", починаючи із 01.01.2026 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що згідно наданої довідки апеляційного суду Житомирської області № 03-23/44/2026 від 03.03.2026, складає суму 311168 грн;
- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирської області подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області і отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідач нараховує щомісячне довічне грошове утримання, виходячи з вказаного судового рішення, та розміру суддівської винагороди, для визначення суми якої використовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн. 15.03.2026 позивач звернувся через вебпартал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.03.2026 йому відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач вважає таке рішення відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Представник Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подав до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позовних вимог, вказав, що оскільки, починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді не змінився та складає 2102 грн, підстави для перерахунку у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відзив на позовну заяву не поданий.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
У відповідності до довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» станом на 01.01.2026, де посадовий оклад судді, який працює на відповідній посаді, включаючи посадовий оклад, доплату за вислугу років відповідно частини шостої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус судді", становить 311168,00 грн.
Проте, на думку позивача, не зважаючи на те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб збільшувався з 01 січня 2026 років, а відповідно і збільшувався розмір посадового окладу судді, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши його заяву в порядку екстериторіальності, відмовило в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно його заяви від 15.03.2026.
Позивач, не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі наданої до пенсійного органу довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026, звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
За положеннями статті 4 Закону №1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок №3-1), положеннями пункту 1 розділу IV якого передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Порядку №3-1 довідки про суддівську винагороду/ довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 15.03.2026 звернувся через вебпартал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого розраховується оклад судді для подальшого розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви додав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
За результатами розгляду заяви позивача від 15.03.2026 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем -Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в порядку екстериторіальності прийнято рішення №918270195425 від 20.03.2026, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв"язку з відсутністю правових підстав. Вказане рішення доведене до відому позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.03.2026 №0600-0211-8/30217.
Надаючи правову оцінку обставинам справа в контексті правих норм, що регулюють спірні правовідносини, судом враховується.
Так, згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIІІ розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з частинами третьою п`ятою статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У наведеній нормі Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Водночас згідно із статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді становить 2102,00 грн.
Натомість суд наголошує, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є неправомірним.
Водночас для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
При цьому, відповідно до вимог статті 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2 270 грн. Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 грн. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 грн. Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн. Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн. Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 грн.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, які відображені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, тому в разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (також постанови Верховного Суду від 11.03.2026 у справі №440/559/25, від 16.03.2026 у справі №380/19912/24, від 25.03.2026 у справі №340/519/25, від 08.04.2026 у справі №340/1792/25, від 30.04.2026 у справі №440/12533/24 та інші).
Отже, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 та по інших аналогічних справах, для цілей перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягає застосуванню загальний прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а не фіксована величина 2102 грн.
На виконання постанови Верховного Суду по справі №200/2309/25 від 17.02.2026, ч.2 ст. 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" Житомирським апеляційним адміністративним судом 03.03.2026 була виготовлена довідка за №03-23/44/2026.
Позивач, звертаючись 15.03.2026 із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці долучив вказану довідку.
Враховуючи вищевикладене, орган Пенсійного фонду відповідно до Порядку № 3-1, та статті 13 Закону № 1402-VIII, в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області був зобов`язаний здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.03.2026 №918270195425 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026.
Із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» позивач звернувся 15.03.2026.
За приписами ч. 4. ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З огляду на встановлені вище обставини у їх сукупності, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області з 01 квітня 2026 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026.
Разом з тим, суд зазначає, що обов`язок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання судді у відставці, тобто у ГУ ПФУ в Житомирській області. Відтак, виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинна проводитись ГУ ПФУ в Житомирській області після отримання від ГУ ПФУ в Донецькій області відповідного рішення про перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вирішуючи заявлений спір, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.».
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.».
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) ЄСПЛ вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №353/265/17 та від 04 травня 2022 року у справі № 805/5133/18-а.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде:
-визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.03.2026 №918270195425 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026;
-зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026, а саме: з 01.04.2026, з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Водночас, суд уважає передчасними, а тому такими, що не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов`язання здійснити виплату довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди. Оскільки в розглядуваному випадку перерахунок має бути проведений на виконання цього судового рішення, відсутні об`єктивні підстави вважати, що після здійснення перерахунку будуть порушені права позивача. До того ж суд ураховує, що захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимог в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України .
Керуючись статтями ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139,241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (проспект Соборний,126А, м.Олександрія, Коровоградська область, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.03.2026 №918270195425 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №0323/44/2026 від 03.03.2026.
Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із 01 квітня 2026 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026.
Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 квітня 2026 року виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/44/2026 від 03.03.2026.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
05.10.26