ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"05" жовтня 2026 р. справа № 300/7172/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу № 241 від 21.08.2025 та зобов`язання до вчинення дій
В С Т А Н О В И В:
02.10.2026 адвокат Скоробогатько Володимир Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_3 , в якому просить суд:
визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 № 241 від 21.08.2025 (по стройовій частині) в частині зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 ;
зобов`язати військову частину НОМЕР_3 в особі командира виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 ;
зобов`язати військову частину НОМЕР_3 в особі командира звільнити ОСОБА_1 з військової служби.
Приписами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядають у порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням правової визначеності в публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Звернення до суду за межами строків, визначених у статті 122 КАС України, або в інших законах, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
За наведеного нормативно-правового регулювання, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2025 року (справа № 520/15675/23) з-поміж іншого зауважив, що норми КАС України передбачають можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Водночас причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2025 року (справа № 520/15675/23).
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові 17 квітня 2025 року у справі № 320/3694/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно змісту прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить суд визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 № 241 від 21.08.2025 (по стройовій частині) в частині зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Тобто представник позивача оскаржує наказ військової частини НОМЕР_3 № 241 від 21.08.2025, з часу прийняття якого пройшов один рік.
Водночас, згідно з частиною 5 статті 122 КАС України строк для звернення до суду з позовними вимогами про оскарження такого наказу становить один місяць.
В позовній заяві представник позивача зазначив, що про зміст наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 241 від 21.08.2025 позивач дізнався лише після отримання відповідей на адвокатські запити - 26.09.2026.
Суд звертає увагу на те, що представник позивача не заперечує факт зарахування ОСОБА_1 з 21.08.2025 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , де він перебував на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки до 11.09.2025 - дня самовільного залишення військової частини НОМЕР_3 .
Таким чином, позивач з 21.08.2025 по 11.09.2025 фактично мав володіти інформацією про своє зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , в якій три тижні проходив військову службу, отримував як грошове, так і продовольче забезпечення.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачем пропущено строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 241 від 21.08.2025 (по стройовій частині) в частині зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . При цьому, будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині зазначених позовних вимог представник позивача суду не навів.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В спірному випадку, в прохальній частині позовної заяви відсутні будь-які позовні вимоги, звернені до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначений відповідачем в цій справі.
З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, які стосуються ІНФОРМАЦІЯ_1 , або змінити склад відповідачів.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог, які стосуються ІНФОРМАЦІЯ_1 , або змінити склад відповідачів;
заяву про поновлення строку із зазначення причин пропуску строку звернення до суду із позовом в частині вимог про визнання протиправним і скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 241 від 21.08.2025 (по стройовій частині) в частині зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Григорук О.Б.