КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні доказів
06 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3298/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді В.В. НАУМЕНКА,
секретаря судового засідання М.О.Гловацької,
за участі представника відповідачів Д.Ю.Житняка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення доказів у справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1: Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, буд.9, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 37508470),
та відповідача-2: Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України (вул. Ігоря Замоцького, 25-А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015, ЄДРПОУ 45200774)
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати в повному обсязі рішення відповідних Державних органів України (про надання громадянства України, та про оформлення належності до громадянства України на особу: ОСОБА_2 на прізвище « ОСОБА_3 » (так як до 08.06.2021 року повне ім`я особи « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » - є фантом, тобто такої особи з таким іменем і такою-вищевказаною датою народження взагалі в природі не існувало)) - як прийняте щодо неіснуючого об`єкта права, а тому незаконно, а тому таке рішення є незаконним з моменту його прийняття;
- визнати той факт, що я ніколи не являвся громадянином України, і в теперішній час я не є громадянином України тому, що особі « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 18.06.1974 року (з моменту народження) до моменту юридично законної зміни прізвища ІНФОРМАЦІЯ_2 ніхто і ніколи не надавав громадянство України, а особі « ОСОБА_1 » з моменту отримання прізвища « ОСОБА_3 » тобто з 08.06.2021 року до теперішнього часу також ніхто і ніколи не надавав громадянство України;
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідачів щодо ненадання відповіді на звернення;
- стягнути з відповідачів-солідарно заподіяну мені моральну шкоду у сумі 3 000 000 (три мільйона) гривень 00 копійок.
Ухвалою суду від 25.05.2026 року вказаний позов залишено без руху.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2026, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026, позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Верховного Суду від 30.09.2026 ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Разом з тим, 02.10.2026 до Кіровоградського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про забезпечення доказів, відповідно до змісту якої позивач просив суд забезпечити докази шляхом їх витребування у відповідачів, а саме: первинних документів щодо документування ОСОБА_1 паспортами громадянина України; документів, на підставі яких первісно були внесені дані щодо набуття ОСОБА_1 громадянства України; документів, пов`язаних зі зверненнями ОСОБА_1 щодо виправлення в реєстрах відомостей про громадянство України; пояснення щодо підстав документування позивача паспортами громадянина України із зазначенням конкретних посадових осіб, які вчиняли відповідні дії, а також щодо причин невнесення достовірних відомостей до державних реєстрів.
Заява обґрунтована тим, що на думку заявника, відповідачі, фактично визнавши, що позивач не набував громадянства України, не вносять відповіді відомості до державного реєстру. Крім цього позивач зазначає, що ним подано відповідну заяву до ДБР та на даний час відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 366 КК України щодо внесення недостовірних даних до офіційних документів, а тому позивач вважає, що відповідачі обов`язково знищать усі первинні документи, щоб уникнути кримінальної відповідальності.
Ухвалою суду від 02.10.2026 заяву про забезпечення доказів призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.10.2026.
Відповідачі надали до суду заперечення до заяви про забезпечення доказів.
Позивач надав до суду заяву, у якій висловив свою незгоду з доводами, викладеними у заявах відповідачів.
У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, зі змісту якої просив суд здійснювати розгляд заяви про забезпечення доказів за його відсутності.
В судовому засіданні представник відповідачів проти задоволення заяви заперечив та зазначив, зокрема, що усі первинні документи, пов`язані з видачею паспорту громадянина України, у тому числі заява особи про її видачу, Форма 1, тощо, зберігаються в центральному архіві ДМС України та без будь-яких перешкод будуть надані на вимогу суду. Крім цього, усі зазначені документи на даний час оцифровані та зберігаються ще й у цифровому форматі у відповідних базах даних ДМС України. Отже, будь-яка можливість втрати чи знищення таких документів повністю виключається. Що стосується забезпечення доказів шляхом надання пояснень, зазначив, що пояснення в адміністративному судочинстві є правом, а не обов`язком учасника справи, а відтак забезпечення доказів у такий спосіб є неможливим.
Після надання пояснень особою, що з`явилась у судове засідання (представника відповідачів), суд за згодою учасників справи вирішив подальший розгляд заяви про забезпечення доказів проводити у письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши надані сторонами документи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Аналізуючи наведені положення КАС України у зіставленні з вимогами позивача насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Зі змісту заяви про забезпечення доказів вбачається, що обставини, які на думку позивача вказують на ризик втрати документів, останній пов`язує з наявністю відкритого кримінального провадження, а також з тим, що позивач, за його твердженням, протягом тривалого часу не може отримати певні документи від відповідачів та домогтись вчинення останніми певних дій.
Суд зазначає, що сам лише факт відкриття кримінального провадження за фактом можливого підроблення офіційних документів службовими особами ДМС України не свідчить про наявність ризику знищення будь-яких документів. Навпаки, листування позивача з ДМС України свідчить про надання відповідачем останньому усієї інформації, пов`язаної з отриманням паспортних документів та не вказує на будь-яке приховування та/або намагання спотворити відповідні документи. Суд також вважає слушними доводи представника відповідачів відносно того, що усі первинні документи, окрім їх зберігання в центральному архіві, оцифровані та зберігаються також у відповідних базах даних, а отже можливість їх втрати чи знищення виключається.
Таким чином, суд зазначає, що подана позивачем заява про забезпечення доказів (у частині витребування первинних документів щодо набуття громадянства України та видачі паспортів) не містить належних та обґрунтованих посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.
З огляду на те, що під час розгляду заяви не встановлено такої умови для забезпечення доказів, як ризик втрати документів, які містять інформацію про набуття громадянства позивачем та видачу паспортних документів останньому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів шляхом зобов`язання відповідачів надати такі матеріали.
Такий правовий підхід узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19 (11-929заі19).
Що стосується витребування документів та пояснень, що пов`язані з обставинами, які виникли після пред`явлення позову до суду (зокрема, які випливають з листа ДМСУ від 08.09.2026, а також пов`язані з цим листом звернення позивача, вимоги здійснити записи в державних реєстрах, тощо), суд зазначає, що такі правовідносини не охоплюються предметом спору у даній справі, а перелічені документи та пояснення не несуть доказового значення для вирішення даної справи, а отже витребування відповідних доказів у цій справі суд вважає недоцільним
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення доказів належить відмовити.
Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відмова у забезпеченні доказів не позбавляє позивача права під час розгляду справи по суті заявляти клопотання про витребування у відповідачів певних доказів за умови неможливості або значного утруднення у їх самостійному отриманні.
Керуючись статтями 114-117, 243, 248, 294 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО