Ухвала № 140353082 у справі № 420/30726/26 від 06.10.2026

Справа № 420/30726/26

УХВАЛА

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 (поштова адреса у відкритому доступі відсутня), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 01.10.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у визначенні, обчисленні, нарахуванні та виплаті Позивачу грошового забезпечення за період з 18.06.2025 року по 15.07.2026 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення;

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату Позивачу грошового забезпечення за період з 18.06.2025 року по 15.07.2026 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги на оздоровлення), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, обчислену відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на суми грошового забезпечення, донараховані за період з 18.06.2025 року по 15.07.2026 року, за весь час затримки їх виплати по день фактичного розрахунку включно.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позивач формуючи позовні вимоги, а саме п. 3 (у позові п. 4) просить, зокрема

- зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, обчислену відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на суми грошового забезпечення, донараховані за період з 18.06.2025 року по 15.07.2026 року, за весь час затримки їх виплати по день фактичного розрахунку включно.

При цьому, позивачем заявлена лише зобов`язальна (похідна) частина, а відтак позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність та сформувати відповідну основну вимогу.

Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.

Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.

Крім того, згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В прохальній частині, позивачем заявлено клопотання про витребування з Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії витягів з наказів командира військової частини про зарахування Позивача до списків особового складу та про виключення його зі списків (або довідку із зазначенням цих дат) за період служби з 24.10.2024 по 31.07.2026 (частина друга статті 77, частини перша та дев`ята статті 80 КАС України).

Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії таких документів та відомостей за період з 18.06.2025 по 15.07.2026 включно: довідку про розмір і складові нарахованого та виплаченого Позивачу грошового забезпечення (щомісячний детальний розрахунок) із зазначенням тарифного розряду та тарифного коефіцієнта; відомості про розмір прожиткового мінімуму (розрахункової величини), який застосовувався при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням Позивача; витяги з наказів командира військової частини про встановлення та виплату Позивачу основних і додаткових видів грошового забезпечення; картки особового рахунку військовослужбовця та розрахунково-платіжні відомості щодо Позивача; відомості про нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця; відомості про те, чи перебувала військова частина у зазначений період на фінансовому забезпеченні іншої військової частини (органу), із зазначенням її найменування, ідентифікаційного коду та підстави (директиви, розпорядження, листа).

Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 помісячний розрахунок сум грошового забезпечення, донарахованих Позивачу на виконання рішення суду у цій справі, із зазначенням за кожен місяць спірного періоду: суми донарахування до утримання податків і обов`язкових платежів, суми після їх утримання, дати фактичної виплати та обчисленої суми компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Водночас суд звертає увагу представника позивача на положення ч. 1 ст. 80 КАС України, в якій визначено учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проте, заявлене клопотання у прохальній частині позову про витребування доказів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 80 КАС України, адже позивачем не зазначено обставин, які може підтвердити вказані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати та заходи яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно та не надано докази вжиття таких заходів, (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суду не надано доказів щодо існування перешкод у позивача в отриманні витребуваних доказів.

Суд може витребувати доказ, якщо є відмова відповідного органу в надані відповідного доказу, між тим, у даному випадку у суду немає відомостей щодо такої відмови та взагалі відомостей щодо самостійного вжиття заходів для отримання доказу.

Таким чином, клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам частини другої статті 80 КАС України, а відтак задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції з вимогами, викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.

- докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або обґрунтованого клопотання про витребування доказів з урахуванням вимог передбачених ч. 2 ст. 80 КАС України.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА