179/1154/26
2/179/1140/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,
позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання.
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що з 17.12.1994 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем і проживала з ним до травня 2025 року. З 2024 року позивачка страждає на ряд важких хвороб, які потребують дорогого постійного обстеження та лікування. В зв`язку з наявними захворюваннями їй встановлена ІІІ група інвалідності, призначена пенсія на рівні прожиткового мінімуму.
Внаслідок стану здоров`я позивачка є непрацездатною та не має можливості самостійно забезпечити себе матеріально. Дохід складається лише з пенсії по інвалідності у розмірі 3400 грн., чого недостатньо для забезпечення базових життєвих потреб, лікування та купівлі необхідних медикаментів. Загальна сума її щомісячних витрат становить близько 5000 грн. Знаючи про наявні в неї захворювання, чоловік припинив з нею шлюбні відносини та проживає з іншою жінкою. Шлюб між нею та відповідачем офіційно не розірвано.
На підставі викладених обставин, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання як особи з інвалідністю ІІІ групи, у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до припинення обставин, що дають право на утримання.
Ухвалою від 30.06.2026 відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив.
Ухвалою від 09.09.2026 за клопотанням позивачки витребувано у відповідача копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку/пай (свідоцтво про право власності на спадщину, витяг з державного реєстру речових прав), яка перейшла до відповідача по праву спадкування після смерті його матері ОСОБА_3 .
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що має онкологічне захворювання, внаслідок чого їх встановлено ІІІ групу інвалідності. Вона не має можливості працювати, отримує пенсію, якої не вистачає на придбання ліків. Відповідач їй матеріально не допомагає, хоча має таку можливість. Вона має право на отримання матеріальної допомоги від відповідача.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачка підробляє, ходить на поля працювати. Він на даний час проходить службу в ЗСУ, отримує дохід у розмірі 20 000 грн. на місяць. Коли вони мешкали разом, він допомагав позивачці матеріально. На даний час він подав позов про розлучення. Ніякої спадщини він не отримував та не може надати суду витребувані докази.
Вислухав пояснення сторін, дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.12.1994 року, який станом на дату розгляду справи не розірваний.
Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №6/26/851/В від 27.02.2026 ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності строком на 1 рік.
ОСОБА_1 має онкологічне захворювання, періодично проходила лікування в період 2024-2025 роки, що підтверджується виписками амбулаторного та стаціонарного хворого з медичних документів.
Згідно довідки про доходи №1058 1407 9901 2062 від 09.06.2026, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Новомосковському об`єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.01.2025 по 31.05.2026 складає 52124 грн. Місячний розмір пенсії складає 3406 грн. на місяць.
Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2026, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією, з 17 року 2026 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.ч. 1-3 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За правилами частин першої та другої статті 76 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності.
Відповідно до частин першої та третьої статті 82 СК України, право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.
Чинне законодавство у ч. 2 ст. 75 СК України надає перелік загальних умов для надання утримання одному з подружжя: 1) його непрацездатність; 2) потреба у матеріальній допомозі; а також здатність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу. В даному випадку мова йде про юридичний склад, який містить юридичні факти, що є підставою для набуття одним з подружжя права на утримання і створення обов`язку для іншого з подружжя таке утримання надавати.
Судом враховано, що Конституційний Суд України у Рішенні від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024 у справі № 1-1/2023(72/23) визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ч. 4 ст. 75 СК України, вказавши, зокрема, що нормативне регулювання, яке допускає становище особи, за якого її сукупний дохід (разом із соціальними виплатами і допомогами) є нижчим від прожиткового мінімуму, установленого законом, суперечить ч. 3 ст. 46 Конституції України.
Суд звертає увагу, що необхідні потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому вимагають додаткових витрат на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини.
Враховуючи викладене, наявні підстави для висновку, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги, оскільки зазначений вище розмір отримуваного нею доходу в сукупності не забезпечує необхідних потреб відповідачки, яка є непрацездатною особою з інвалідністю.
Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, є військовослужбовцем та отримує щомісячне грошове забезпечення, доказів наявності на утриманні відповідача інших непрацездатних осіб, а також неможливості надавати матеріальну допомогу дружині, яка є особою з інвалідністю 3 групи, відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачкою не надано доказів на підтвердження можливості відповідача сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі 4000 грн. щомісячно.
Вирішуючи питання про розмір стягуваних аліментів, враховуючи пояснення сторін у справі, з урахуванням матеріального становища позивача та відповідача, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до поновлення працездатності.
Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме принципам розумності та справедливості, а також рівню платоспроможності відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи що позивач при пред`явлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь та на утримання непрацездатної ОСОБА_1 аліменти у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 15 червня 2026 року.
Право на утримання припиняється у разі поновлення працездатності ОСОБА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 05 жовтня 2026 року.
Суддя О.Ю.Кравченко