КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-з/824/1036/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Київ
Справа № 381/5101/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року, ухваленої за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2025 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,
встановив:
У жовтні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати та три відсотки річних - 40 411,67 грн.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних задоволено частково.
Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 21 918,19 грн., що складаються з інфляційних втрат в розмірі 17 926,88 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3991,31 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 656,47 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2025 року - змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
05 серпня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення постанови від 31 липня 2026 року, в якій позивач просить роз`яснити постанову в частині розрахунку належної суми стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за 2021 - 2023 роки; надати роз`яснення щодо порядку виконання зазначеної частини постанови без зміни її змісту.
У заяві від 01 жовтня 2026 року позивач повторно просить роз`яснити нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних за 2021 - 2023 роки та вказати, де їй отримати виконавчий лист.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Враховуючи, що постанова Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року була ухвалена судом в порядку письмового провадження, то і вказані заяви про роз`яснення судового рішення також вирішені в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши матеріали справи, доводи та вимоги заяв про роз`яснення постанови апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяв, виходячи з наступного.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 зазначено, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Отже, за змістом ст.271 ЦПК України роз`яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних задоволено частково.
Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 21 918,19 грн., що складаються з інфляційних втрат в розмірі 17 926,88 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3991,31 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 656,47 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Змінюючи мотивувальну частину рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2025 року, апеляційний суд у постанові від 31 липня 2026 року виходив з того, що суд першої інстанції необґрунтовано визначив період нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних з 08 березня 2022 року по 31 липня 2024 року, залишивши поза увагою, що позивач у позовній заяві просила стягнути інфляційні втрати та три відсотки річних у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року.
Враховуючи ту обставину, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2022 року у справі № 381/1550/21 з відповідача стягнуто на користь позивача інфляційні втрати і три відсотки річних за період з 07.03.2010 по 01.01.2021 в загальному розмірі 113 053,48 грн., тобто охоплено період по 01 січня 2021 року, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив позивачу у стягненні інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з 01 січня 2021 року по 23 лютого 2022 року.
Перевіривши розрахунок, виконаний позивачем за вказаний період, колегія суддів лише частково погодилась з ним та дійшла висновку, що за період з 01 січня 2021 року по 23 лютого 2022 року з відповідача на користь позивача підлягали стягненню інфляційні втрати в розмірі : 5594 грн. 41 коп. + 1618 грн. 37 коп. = 7212 грн. 78 коп.; три відсотки річних : 1675 грн. 75 коп. + 245 грн. 95 коп. = 1921 грн. 70 коп., а всього 9134 грн. 48 коп.
Нараховуючи до стягнення суму інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з 08 березня 2022 року по 31 липня 2024 року, суд першої інстанції зробив висновок з порушенням норм матеріального права, оскільки стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування - суперечить приписам Закону України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до вимог вказаного закону, за період часу з 24 лютого 2022 року інфляційні втрати та три відсотки річних у зв`язку з простроченням зобов`язання за договором позики з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягненню не підлягають.
Однак, позивач ОСОБА_1 як особа, яка звернулася до суду з апеляційною скаргою, не може отримати судове рішення, що погіршує становище, якого позивач досягла в суді першої інстанції.
Правило заборони повороту до гіршого означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.
З огляду на викладене, постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року було змінено лише мотивувальну частину рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2025 року, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Оскільки постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року було змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, а в іншій частині (в тому числі резолютивній) рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2025 року залишено без змін, то постанова Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року не підлягає виконанню, в тому числі в примусовому порядку.
Враховуючи, що роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню, то підстави, передбачені ст. 271 ЦПК України, для роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року - відсутні. При цьому мотиви ухваленого судового рішення детально викладені у мотивувальній частині постанови.
Виконанню у даному випадку підлягає рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 431 ЦПК України, яка регламентує звернення судових рішень до виконання, визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 381 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.