ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №400/2952/26
адміністративне провадження № К/990/28763/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №400/2952/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 (головуючий суддя Коваль М.П., судді: Джабурія О.В., Вербицька Н.В..)
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12421071/43099891 від 28.01.2025, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 08.03.2024; №12421070/43099891 від 28.01.2025, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.05.2024; №12421068/43099891 від 28.01.2025, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 14.03.2024.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та повернуто позовну заяву.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» подало апеляційну скаргу.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 скасовано. Справу №400/2952/26 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу в справі №400/2952/26.
Ухвалою суду від 05.10.2026 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 06.10.2026.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 340 КАС України.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
У справі, що розглядається, ТОВ «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язати зареєструвати податкові накладні.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду залишено без задоволення. Суд залишив позовну заяву без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позову шляхом подання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Повернуто позовну заяву. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем причини пропуску звернення до суду слід вважати такими, які не є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Оскаржуваною постановою скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви. Апеляційний суд указав, оскільки первинне звернення позивача із відповідним позовом до суду було здійснено у межах відповідних процесуальних строків, після повернення позовної заяви та залишення її без розгляду у межах справ №400/4769/25 та №400/5760/25, відповідно позивач у розумні строки скористався правом на повторне подання позовної заяви, а тривалість пропущеного строку переважно обумовлена терміном перебування справи №400/5760/25 у провадженні суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені обставини в їх сукупності такими, що обумовлюють поважність пропуску строку звернення до суду у межах даної справи.
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви. Як вказує відповідач в обґрунтування вимог касаційної скарги, висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «ВК «Фундамент» подало позов з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку звернення до суду та не зазначило поважних причин для його поновлення, є законним та обґрунтованим. Матеріали справи не містять доказів наявності обставин, які б не залежали від позивача та які би об`єктивно заважали йому реалізувати своє право на судовий захист шляхом звернення до суду у встановлений процесуальним законом строк з дотримання встановленої процедури. Доводи позивача жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Отже, платник податків може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань протягом трьох місяців з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, рішення за результатами розгляду скарг на спірні рішення позивач отримав 24.02.2025, з позовом звернувся до суду 20.03.2026, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
З метою з`ясування обставин поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, судом апеляційної інстанції витребувано в електронному вигляді матеріали адміністративних справ №400/4769/25 та №400/5760/25 та за результатом їх дослідження встановлено наступне.
08.05.2025, тобто в межах тримісячного строку, позивач вперше звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із відповідними позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області № 12421069 /43099891 від 28.01.2025 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 14.06.2024, № 12421071 /43099891 від 28.01.2025 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 08.03.2024, № 12421070 /43099891 від 28.01.2025 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.05.2024, №12421068 /43099891 від 28.01.2025 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 14.03.2024.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву у справі №400/4769/25 повернуто позивачу у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог.
04.06.2025 позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із відповідними позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області №12421071 /43099891 від 28.01.2025 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 08.03.2024, №12421070/43099891 від 28.01.2025 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.05.2024, №12421068/43099891 від 28.01.2025 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 14.03.2024.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №400/5760/25.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, залишено позовну заяву без руху і надано позивачу строк для подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/5760/25.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 позов залишено без розгляду.
Позивач втретє звернувся з аналогічним адміністративним позовом у межах цієї справи.
Положеннями частини восьмої статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справі, що розглядається суд апеляційної інстанції посилався на те, що не може бути визнане зловживанням процесуальним правами повторне звернення із адміністративним позовом, якщо таке право прямо передбачено приписами КАС України. Судом відзначено, що у позовній заяві у межах даної справи позивачем було заявлено відповідне клопотання про поновлення строку звернення до суду, відсутність якого і стала підставою для залишення без розгляду позову по справі №400/5760/25.
Як вбачається, 08.05.2025 в межах тримісячного строку позивач вперше звернувся до суду з адміністративним позовом.
12.05.2025 позовну заяву повернуто у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог.
04.06.2025 позивач вдруге звернувся до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження у справі №400/5760/25.
16.03.2026 позов залишено без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
20.03.2026 позивач втретє звернувся з аналогічним адміністративним позовом у межах цієї справи.
За змістом частини четвертої статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Тобто, позивач має право на повторне звернення з адміністративним позовом, якщо будуть усунуті підстав, з яких позов було залишено без розгляду, і таке звернення відбувається без зволікання.
Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, а також враховувати дії самого суду. Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Поряд з цим, необхідно зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.
З огляду на вищезазначене та керуючись положеннями КАС України, якими передбачено право що на повторне звернення з адміністративним позовом, якщо будуть усунуті підстав, з яких позов було залишено без розгляду, ураховуючи, що строк може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення позовної заяви у відповідності до вимог КАС України, бажання заявника реалізувати своє право оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у цій справі у найкоротші строки з моменту залишення позову без розгляду, зокрема - три дні, касаційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені обставини в їх сукупності є такими, що обумовлюють поважність пропуску строку звернення до суду у межах даної справи.
Колегія суду апеляційної інстанції урахувала правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2019 у справа №9901/405/19, де Суд указав, якщо зважити на фактор звернення позивача до адміністративного суду з первинним позовом з дотриманням строків звернення, на дотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання позовної заяви, який, зокрема, суд першої інстанції визнав таким, що не зовсім відповідає вимогам закону; на зміст та характер порушень порядку подання позовної заяви, які встановив суд першої інстанції і які за наслідками перегляду справи апеляційним судом не були визнані очевидними й однозначними настільки, щоб визнати їх винятково продуктом помилкових вольових дій позивача чи його представника; нетривалий відтинок часу, упродовж якого була подана повторна позовна заява, то у своїй сукупності ці обставини в рамках спірних правовідносин не можуть не свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду через об`єктивні перешкоди, які не залежали від його волі.
Апеляційний суд правильно вважав, що у даному випадку позивач продемонстрував добросовісну поведінку та намір оскарження відповідних рішень суб`єкта владних повноважень, натомість відмова йому у поновленні процесуального строку у межах обставин у їх сукупності є невиправданим обмеженням його права на доступ до правосуддя.
Таким чином, доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження та підлягали перевірці в межах перегляду судового рішення у касаційному порядку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи касаційним судом. Непогодження відповідача з висновком суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не може визнати обґрунтованим.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 340, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №400/2952/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду