П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року м. Київ
Справа № 201/6497/25
Провадження № 22-ц/824/11066/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.
сторони: позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Європейський страховий альянс» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування.
Позов мотивований тим, що 03 січня 2025 року на вул. Космічній в м. Дніпро біля будинку № 13 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були пошкодженні транспортні засоби: автомобіль «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та належного ОСОБА_1 , і автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2025 року у справах № 201/2988/25 і № 201/957/25 ОСОБА_3 і ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні цієї ДТП.
Позивач вказував, що внаслідок цієї ДТП зазнав пошкоджень також належний йому автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого йому було завдано матеріальних збитків.
Згідно з висновком експерта № 6958 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку КТЗ від 28 січня 2025 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає
107 502,95 грн.
Позивач наводить розрахунок розміру страхового відшкодування, в якому зазначає, що вартість належного йому транспортного засобу «Subaru Forester» до ДТП складає 630 567,60 грн, вартість транспортного засобу позивача після ДТП складає 338 751,53 грн - франшиза 3 200,00 грн = 291 816,07 грн.
Позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП водія була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс» згідно поліса від 02 червня 2024 року № 221278175.
19 травня 2025 року страховик частково виконав свої зобов`язання та виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 104 747,11 грн, що, на переконання позивача, не відповідає повному розміру завданих збитків.
ОСОБА_1 просив стягнути із ПрАТ «Європейський страховий альянс» на свою користь невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 52 051,89 грн, що розрахована виходячи з ліміту страхової відповідальності страховика у розмірі (160 000,00 грн - 104 747,11 грн - 3 200,00 грн = 52 051,89).
Ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 29 травня 2025 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий альянс» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва за встановленою територіальною підсудністю.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий альянс» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий альянс» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування задоволено частково.
Стягнено з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 50 873,21 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 946,03 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що врахувавши вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Subaru Forester» у розмірі 620 058,27 грн, фізичний знос запчастин у розмірі 364 825,22 грн і ПДВ у розмірі 42 538,84 грн, що визначені у звіті про оцінку транспортного засобу від 15 березня 2025 року № 06-03-25Р, суд вважав, що відповідач правильно визначив розмір завданої позивачу шкоди у сумі 212 694,21 грн. При цьому суд встановив, що ФОП ОСОБА_4 не має статусу експерта, а його звіт № 107-03.25 не є експертним висновком.
Визначаючи розмір матеріального збитку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд зробив висновок, що завдана позивачу шкода не є неподільною, а тому у відповідача було підстав для застування абзацу першого пункту 36.3 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Врахувавши розмір матеріального збитку у сумі 212 694,21 грн, франшизу у розмірі 3 200,00 грн (212 694,21 грн - 3 200,00 грн), ліміт страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн, а також вже виплачене відповідачем страхове відшкодування у загальному розмірі 109 126,79 грн (104 747,11 грн + 4 379,68 грн) суд вважав, що з відповідача на користь позивача належить стягнути невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі (160 000,00 грн - 109 126,79 грн) = 50 873,21 грн.
Дослідивши наданий позивачем детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару суд дійшов висновку, що належний розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу становить 4 000,00 грн.
27 квітня 2026 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року в частині стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 50 873,21 грн, 946,03 грн судового збору та 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 36.3 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Таким чином, оскільки наявна обопільна вина водіїв у цій ДТП, відповідач прийняв рішення щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 104 747,11 грн (212 694,21 грн / 2). Суд першої інстанції поклавши обов`язок з виплати страхового відшкодування лише на страховика, не звернув уваги на наявність у вказаному ДТП вини обох учасників цієї ДТП, що встановлено судовими рішеннями.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 27 квітня 2026 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Європейський страховий альянс» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий альянс» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування.
Витребувано з Голосіївського районного суду м. Києва матеріали справи № 201/6497/25 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий альянс» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування.
15 травня 2026 року матеріали справи № 201/6497/25 надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки справа в силу закону
є малозначною (пункт 1 частина шоста стаття 19 ЦПК України).
11 травня 2026 року представник ОСОБА_5 адвокат Чіп Я. М. подав до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що доводи апеляційної скарги про необхідність застосувати статтю 1188 ЦК України та поділ відшкодування 50/50 з огляду на обопільну вину водіїв є помилковими та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права. Вказує, що питання співвідношення ступеня вини водіїв є предметом регресних відносин або відносин між безпосередньо володільцями ТЗ, але не може зменшувати визначений законом обов`язок страховика перед потерпілим. Страховик відповідає за шкоду, спричинену застрахованою особою у межах визначеної страхової суми.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише
у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
Судом встановлено, що 03 січня 2025 року на вул. Космічна в м. Дніпрі сталась ДТП за участю транспортного засобу «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 і транспортного засобу «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня
2025 року у справі № 201/957/25 визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850,00 грн. Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн.
У справі № 201/957/25 суд встановив, що ОСОБА_2 03 січня 2025 року о 07 год. 45 хв., керуючи автомобілем «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при повороті ліворуч на перехресті в районі будинка № 13 на вул. Космічній в м. Дніпрі не надала перевагу у русі, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо. Своїми діями ОСОБА_2 порушила пункт 16.13 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам, крім того тілесних ушкоджень зазнали водій ОСОБА_3 та сама правопорушниця.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2025 року у справі № 201/2988/25 визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850,00 грн. Стягнено із ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн.
У справі № 201/2988/25 суд встановив, що ОСОБА_3 03 січня 2025 року о 07 год. 45 хв., керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху в районі перехрестя на вул. Космічній, 13 в м. Дніпрі своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого відбулось зіткнення із зустрічним автомобілем «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка повертала ліворуч. Своїми діями ОСОБА_3 порушив пункт 12.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником транспортного засобу «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1
02 червня 2024 року між ПрАТ «Європейський страховий альянс» і ОСОБА_6 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 221278175 (поліс), згідно якого страхова сума на одного потерпілого становить 160 000,00 грн, розмір франшизи - 3 200,00 грн, строк дії полісу з 03 червня 2024 року до 02 червня 2025 року (включно), забезпечений транспортний засіб - «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
28 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс» із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно звіту від 15 березня 2025 року № 06-03-25Р про оцінку транспортного засобу «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного ФОП ОСОБА_7 , вартість матеріального збитку завданого власнику вказаного ТЗ в результаті ДТП, яка відбулася 03 січня 2025 року складає 255 233,05 грн; вартість відновлювального ремонту - 620 058,27 грн.
Згідно листа ПрАТ «Європейський страховий альянс» розмір відшкодування завданої шкоди в результаті ДТП, що сталося 03 січня 2025 року становить 104 747,11 грн.
Вказаний розмір матеріального збитку визначений на підставі звіту про оцінку транспортного засобу від 15 березня 2025 року № 06-03-25Р з урахуванням фізичного зносу складових та без врахування ПДВ, становить 212 694,21 грн (вартість відновлювального ремонту 620 058,27 грн - фізичний знос запчастин 364 825,22 грн - ПДВ 42 538,84 грн).
Також при розрахунку страхової суми відповідач керувався пунктом 36.3 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), згідно якого, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Таким чином, сума страхового відшкодування була розділене відповідно до кількості винних осіб та становить 104 747,11 грн (212 694,21 грн - 3 200,00 грн х 0,5).
Згідно платіжної інструкції від 19 травня 2025 року № 8210 ПрАТ «Європейський страховий альянс» здійснило переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 104 747,11 грн.
Згідно страхового акта від 29 травня 2025 року № 20/25/50/ЦВ04/01/3 ОСОБА_1 , як потерпілій особі, було донараховано страхове відшкодування в розмірі
4 379,68 грн.
Згідно платіжної інструкції від 29 травня 2025 року № 8899 ПрАТ «Європейський страховий альянс» здійснило переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 4 379,68 грн.
Згідно звіту від 24 квітня 2025 року № 107-03.25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу складеного на замовлення позивача ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 723 815,90 грн; вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням зносу складає 291 816,07 грн (включаючи ПДВ на запасні частини).
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
20 червня 2024 року набув чинності Закон України від 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 3720-IX), який введено в дію з 01 січня 2025 року (пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3720-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3720-IX визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Установлено, що ДТП за участю транспортного засобу «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 і транспортного засобу «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 сталася 03 січня 2025 року.
За таких обставин до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону № 3720-IX.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині третій статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи відомо, що:
- постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2025 року у справі № 201/957/25 визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850,00 грн. Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн;
- постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2025 року у справі № 201/2988/25 визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850,00 грн. Стягнено із ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн.
У справі № 201/957/25 суд встановив, що ОСОБА_2 03 січня 2025 року о 07 год. 45 хв., керуючи автомобілем «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при повороті ліворуч на перехресті в районі будинка № 13 на вул. Космічній в м. Дніпрі не надала перевагу у русі, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо. Своїми діями ОСОБА_2 порушила пункт 16.13 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам, крім того тілесних ушкоджень зазнали водій ОСОБА_3 та сама правопорушниця.
У справі № 201/2988/25 суд встановив, що ОСОБА_3 03 січня 2025 року о 07 год. 45 хв., керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху в районі перехрестя на вул. Космічній, 13 в м. Дніпрі своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого відбулось зіткнення із зустрічним автомобілем «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка повертала ліворуч. Своїми діями ОСОБА_3 порушив пункт 12.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За таких обставин, судові рішення у справах № 201/957/25 і № 201/2988/25, які набрали законної сили, відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України є обов`язковими для суду, а тому та обставина, що правопорушення мало місце з вини водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_2 доказуванню не підлягає.
За змістом частин першої - третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3720-IX (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - цивільно-правова відповідальність) регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про страхування», цим Законом, іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів (частина перша статті 979 ЦК України).
Згідно з частиною першої статті 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).
Установлено, що 02 червня 2024 року між ПрАТ «Європейський страховий альянс» і ОСОБА_6 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 221278175 (поліс), згідно якого страхова сума на одного потерпілого становить 160 000,00 грн, розмір франшизи - 3 200,00 грн, строк дії полісу з 03 червня 2024 року до 02 червня 2025 року (включно), забезпечений транспортний засіб - «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 5 Закону № 3720-IX страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.
У разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону. Страхові (регламентні) виплати за внутрішнім договором страхування, крім регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ відповідно до пунктів 1-3 і 5 частини першої статті 43 цього Закону, обмежуються страховими сумами, встановленими відповідно до законодавства на день укладення такого договору. (частини перша, третя статті 14 Закону № 3720-IX).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 3720-IX у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 3720-IX у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.
Згідно звіту від 15 березня 2025 року № 06-03-25Р про оцінку транспортного засобу «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного ФОП ОСОБА_7 , який є належним та допустимим доказам при визначені розміру завданих збитків, вартість матеріального збитку завданого власнику вказаного ТЗ в результаті ДТП, яка відбулася
03 січня 2025 року складає 255 233,05 грн; вартість відновлювального ремонту - 620 058,27 грн.
Враховуючи вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Subaru Forester» у розмірі 620 058,27 грн, фізичного зносу запчастин у розмірі 364 825,22 грн та ПДВ у розмірі 42 538,84 грн, що визначені у звіті про оцінку транспортного засобу від 15 березня 2025 року № 06-03-25Р, апеляційний суд вважає, що відповідач правильно визначив розмір завданої позивачу шкоди у сумі 212 694,21 грн.
Оскільки ФОП ОСОБА_4 не має статусу експерта, а його звіт від 24 квітня 2025 року № 107-03.25 не є експертним висновком, то цей звіт апеляційний суд не враховує.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону № 3720-IX страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.
Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.
Відповідно до частини п`ятої статті 34 Закону № 3720-IX у разі якщо відповідальними за заподіяння шкоди взаємопов`язаними, спільними діями є декілька осіб, розмір страхової (регламентної) виплати за кожну з таких осіб визначається страховиком, якому подано заяву про страхову виплату, а в разі подання заяви про регламентну виплату - МТСБУ, шляхом поділу розміру заподіяної шкоди пропорційно до кількості таких осіб.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що страховик під час визначення розміру страхової виплати яка підлягає виплаті страхувальнику, не має права здійснювати поділ розміру заподіяної шкоди на кількість винних у ДТП осіб, оскільки правовідносини між страховиком і страхувальником виникають з договору обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому сторони визначили обсяг відповідальності страховика.
Поряд з цим, право на здійснення поділу розміру заподіяної шкоди на кількість винних у ДТП осіб наявне у МТСБУ у разі виплати регламентної виплати.
У цій справі спір виник між страховиком і страхувальником щодо виплати страхового відшкодування за умовами договору обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобі, у зв`язку із ДТП, а тому під час визначення розміру страхової виплати яка підлягає виплаті страхувальнику, страховик (відповідач) не мав права здійснювати поділ розміру заподіяної шкоди пропорційно до кількості осіб винних у ДТП.
Ураховуючи розмір матеріального збитку у сумі 212 694,21 грн, франшизу у розмірі 3 200,00 грн (212 694,21 грн - 3 200,00 грн), ліміт страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн, а також вже виплачене відповідачем страхове відшкодування у загальному розмірі 109 126,79 грн (104 747,11 грн + 4 379,68 грн) апеляційний суд вважає, що з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 належить стягнути невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 50 873,21 грн (160 000,00 - 109 126,79 грн).
Враховуючи викладене, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 50 873,21 грн.
Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції під час розгляду справи до спірних правовідносин застосував Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який втратив чинність з 01 січня 2025 року у зв`язку із введенням в дію Закону 3720-IX.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, дійшов по суті правильного висновку, проте помилився щодо мотивів такого задоволення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції слід змінити у мотивувальній його частині, виклавши її в редакції цієї постанови.
Київський апеляційний суд перевірив оскаржуване судове рішення в частині вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу і підстав для його зміни чи скасування в цій частині не знайшов.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на те що суд допустив неправильне застосування норм матеріального права, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року слід змінити у мотивувальній його частині, виклавши їх у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року слід залишити без змін.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, що в свою чергу не вплинуло на обсяг вирішених позовних вимог, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна