ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
753/15382/26-ц
2-11894/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2026 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Воля» про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та 1 % пені,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Наша Воля» про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та 1 % пені, який передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Позивач просить стягнути з відповідача: інфляційні втрати у розмірі 35 291,55 грн; 3 % річних у розмірі 14 771,27 грн; пеню у розмірі 410 312,96 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн. Загальна ціна позову визначено у розмірі 460 375,78 грн. В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18.02.2025 у справі № 205/8091/24 з ТОВ «Наша Воля» на його користь стягнуто 360 312,96 грн пені та 50 000 грн моральної шкоди. Рішення суду набрало законної сили 21.03.2025, однак вказане рішення не виконане, у зв`язку з чим він пред`явив позов як споживач про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
Вивчивши позовну заяву з додатками, суддя дійшов такого висновку.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
У відповідності із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 гривень 00 копійок.
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру у 2026 році складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 1331 гривня 20 копійок, та не більше 16 640 гривень 00 копійок, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1331 гривня 20 копійок.
Ціна заявленого позову становить 460 375,78 грн, а отже 1 відсоток ціни позову становить 4 603,76 грн.
З урахуванням коефіцієнта 0,8 розмір судового збору за подання цієї позовної заяви становить: 4 603,76 грн ? 0,8 = 3 683,01 грн.
Разом з тим, документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, до позовної заяви не додано.
Суд дійшов висновку, що підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».
ОСОБА_1 посилається на те, що первісна справа № 205/8091/24 стосувалася захисту його прав як споживача.
Однак предметом цього позову є вимоги, які виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем судового рішення від 18.02.2025, яке набрало законної сили 21.03.2025, та яке перебуває на виконанні в виконавчій службі, тому на ці вимоги не поширюються правила, які застосовуються до вимог про захист порушених прав споживачів у первісних договірних правовідносинах.
Отже, та обставина, що грошове зобов`язання було встановлено судовим рішенням у справі, яка розглядалася за правилами про захист прав споживачів, не свідчить про автоматичне звільнення особи від сплати судового збору при зверненні з новим позовом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 зазначено, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості та відкриття виконавчого провадження не припиняє грошового зобов`язання боржника. Після ухвалення судового рішення грошове зобов`язання не припиняється, а тому за наявності прострочення можливе нарахування передбачених ст. 625 ЦК України сум до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, посилання ОСОБА_1 на невиконання рішення суду може бути правовою підставою для заявлення відповідних стягнень, однак не звільняє його від виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору при зверненні з іншою позовною заявою, якщо передбачених законом підстав для такого звільнення не встановлено.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом при розгляді спорів щодо стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України, після ухвалення судового рішення. Зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 розглядалися вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконаним судовим рішенням, що підтверджує самостійний характер таких вимог.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що після припинення первісних договірних правовідносин до грошового зобов`язання, існування якого підтверджене судовим рішенням, можуть застосовуватися приписи ст. 625 ЦК України, тоді як положення ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо пені не застосовуються після припинення відповідних споживчих правовідносин.
Таким чином, позивачу слід сплати судовий збір та надати документ, що підтверджує його сплату.
З урахуванням означеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивача та надати йомутриденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання позивачем вимог суду у встановлений строк заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Воля» про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та 1 % пені залишити без руху.
Надати позивачу триденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Єрмічова