Справа № 2-747/11
Провадження №2-з/930/5/26
У Х В А Л А
05.10.2026 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Богоніс Н.Я.
за участю секретаря судового засідання Вакар Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Немирів заяву заявниці ОСОБА_1 про скасування забезпечення позову в цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
29 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що 21 грудня 2011 року у цивільній справі № 2-747/11 було ухвалено заочне рішення, яким із неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 526,53 грн.
Також заявниця зазначила, що 22 липня 2011 року у вказаній цивільній справі судом постановлено ухвалу про накладення арешту на нерухоме майно.
Як зазначає заявниця, 19 вересня 2011 року за реєстраційним номером обтяження 11620228 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про арешт нерухомого майна, об`єктом обтяження визначено все нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
На підтвердження зазначених обставин до заяви додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Заявниця посилається на те, що станом на час звернення до суду заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» у неї відсутня, що підтверджується довідкою від 15 вересня 2026 року. Так, згідно з вказаної довідки ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на підставі договору факторингу №8-22-88/2025 від 22.08.2025 укладеного з АТ КБ «ПриватБанк» набуло право вимоги за договором REFCONTRACT № SAMDN4000[телефон приховано] від 17.01.2007 укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Заборгованість за вказаним договором у ОСОБА_1 відсутня.
Як зазначає ОСОБА_1 , вказану заборгованість в розмірі 7693,46 грн вона погасила 11 червня 2026 року, що підтверджується копією квитанції, доданою до заяви.
Крім цього, заявниця надала довідку від 21.09.2026 Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області, згідної якої у вказаному відділі не перебувають відкриті виконавчі провадження стосовно стягнення боргів з ОСОБА_1 на користь фізичних, юридичних осіб чи держави.
Посилаючись на повне виконання грошових зобов`язань, заявниця вважає, що обставини, які зумовили застосування заходів забезпечення позову, на цей час відпали, а необхідність у подальшому застосуванні арешту на нерухоме майно відсутня.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 22 липня 2011 року у цивільній справі № 2-747/11, шляхом скасування арешту нерухомого майна, накладеного за реєстраційним номером обтяження 11620228, тип обтяження - арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження - все нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
З 29.09.2026 по 02.10.2026 суддя Богоніс Н.Я. перебувала в нарадчій кімнаті у справі № 129/353/26.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду клопотання повідомлялися належним чином.
Суд розглядає дане питання відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, подану заяву та додані до неї документи, дійшов висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд виходить із того, що забезпечення позову є тимчасовим процесуальним засобом, спрямованим на гарантування можливості реального та ефективного виконання майбутнього судового рішення, а застосовані судом обмеження прав відповідача не мають безстрокового характеру.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19 зазначив, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб, встановленим судом з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Такі обмеження діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, сам по собі тривалий строк існування заходу забезпечення позову не є безумовною підставою для його скасування. Водночас суд при розгляді відповідної заяви має встановити, чи зберігається на час її розгляду мета, для досягнення якої такий захід було застосовано, чи виконано судове рішення, а також чи настали обставини, які свідчать про відпадання потреби у подальшому застосуванні відповідного заходу.
Відтак, для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову заявник повинен довести наявність обставин, з якими закон пов`язує можливість їх скасування, зокрема відпадання потреби у забезпеченні позову, зміну обставин, що зумовили його застосування, або інші обставини, які свідчать про відсутність необхідності у подальшому застосуванні відповідного заходу.
З огляду на наведене суд вважає за необхідне перевірити не лише доводи заявниці щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, а й те, чи є обтяження з реєстраційним номером 11620228 саме заходом забезпечення позову, застосованим у цивільній справі № 2-747/11, та чи наявні передбачені законом підстави для його скасування.
Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, суд зазначає, що заявниця пов`язує необхідність скасування обтяження з реєстраційним номером 11620228 з ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 22 липня 2011 року, якою, за її твердженням, було накладено арешт на належне їй нерухоме майно як захід забезпечення позову у цивільній справі № 2-747/11.
Разом із тим копії зазначеної ухвали суду до заяви не долучено.
Зі змісту долучених до заяви Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що підставою обтяження з реєстраційним номером 11620228 зазначено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 28708219 від 15 вересня 2011 року.
Таким чином, надані заявницею відомості не дають можливості встановити, що обтяження з реєстраційним номером 11620228 виникло саме на підставі ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 22 липня 2011 року про забезпечення позову у справі № 2-747/11.
При цьому матеріали заяви не містять копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 28708219, відомостей про стан зазначеного виконавчого провадження, постанови про його закінчення, повернення виконавчого документа стягувачу або іншого документа, який би підтверджував припинення підстав для існування відповідного обтяження.
Отже, суд не має можливості встановити, на якій саме правовій підставі на цей час існує зареєстроване обтяження та чи належить вирішення питання про його скасування до повноважень суду саме в порядку, передбаченому статтею 158 ЦПК України.
Крім цього, суд зазначає, що згідно з копії рішення Немирівського районного суду від 21.12.2011 предметом розгляду справи № 2-747/11 була заборгованість за кредитним договором б/н від 06.02.2007, натомість довідка про відсутність заборгованості перед ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та квитанція про сплату заборгованості в сумі 7693,46 грн стосується договору REFCONTRACT № SAMDN4000[телефон приховано] від 17.01.2007.
Отже, доводи заявниці про те, що обставини, які зумовили застосування заходів забезпечення позову, відпали у зв`язку з повним погашенням заборгованості, належними та достатніми доказами не підтверджені.
При цьому суд наголошує, що відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може ґрунтувати висновки на припущеннях щодо припинення заборгованості чи припинення підстав існування обтяження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявницею не доведено наявності передбачених статтею 158 ЦПК України підстав для скасування заходів забезпечення позову, а тому заява задоволенню не підлягає.
Відмова у задоволенні заяви в даному випадку не перешкоджає заявниці повторно звернутися до суду з відповідним клопотанням у разі надання належних доказів, які підтверджуватимуть, що спірне обтяження є саме заходом забезпечення позову, застосованим у цивільній справі № 2-747/11, та що обставини, які зумовили його застосування, відпали.
Керуючись ст.ст. 158, 260, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування забезпечення позову в цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя Наталія БОГОНІС