Справа № 731/166/26
2/746/148/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2026 р.
Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Нагорної Н.Г.,
при секретарі судового засідання Марченко О.Ю.,
за участі в режимі відеоконференції:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Ріпки І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Срібне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником Ріпкою Інною Вікторівною, до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення батьківства та факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
встановив:
31 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Варвинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просила встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 08 березня 2014 року до дня зникнення ОСОБА_3 безвісти 15 вересня 2025 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що в 2000 році познайомилась із ОСОБА_3 та почала з ним зустрічатись. У 2003 році вони разом поїхали на заробітки до м. Києва і почали проживати разом. Позивачка вказує на те, що вони з ОСОБА_3 мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, однак шлюб за взаємної згоди реєструвати не стали. У 2014 році вона розійшлися і деякий час разом не проживали. Коли вона перебувала на 7 місяці вагітності, вони з ОСОБА_3 помирились і знову стали проживати разом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 вона народила дочку - ОСОБА_5 . Оскільки на час народження дитини вони не перебували у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , запис про батька у свідоцтві про народження дочки вчинено за вказівкою матері відповіднодо статті 135 СК України.
Позивачка зазначає, що хоча шлюб і не був зареєстрований, а дитина не є дочкою ОСОБА_3 , він опікувався дитиною з перших днів її життя, утримував її та дитину, вона в цей час перебувала у декретній відпустці та проживала у смт Варва, а ОСОБА_3 працював у м. Києві.
Перебуваючи у декретній відпустці, позивачка знову завагітніла і ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дочку ОСОБА_4 . Оскільки на час народження дитини вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, запис про батька у свідоцтві про народження дочки вчинено за вказівкою матері відповідності до статті 135 СК України.
Незважаючи на те, що ОСОБА_3 не був записаний у свідоцтві про народження дитини батьком, він визнав себе батьком, піклувався про здоров`я дитини, її фізичний розвиток, проявляв батьківську турботу та піклування, турбувався і про позивача та мав намір подати заяву про визнання батьківства. Вони разом з дітьми 3 роки проживали за адресою: АДРЕСА_1 , в орендованій квартирі.
Зазначає, що 03 травня 2025 року ОСОБА_3 був мобілізований на військову службу до Збройних Сил України, а 18 вересня 2025 року матері ОСОБА_3 - ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло сповіщення про те, що ОСОБА_3 15 вересня 2025 року зник безвісти в районі населеного пункту Зелена Долина Краматорського району Донецької області.
За фактом зникнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване кримінальне провадження № 1202527[телефон приховано] за частиною першою статті 115 КК України. Заяву про вчинення кримінального правопорушення подав рідний брат ОСОБА_3 - ОСОБА_6 .
Як зазначає позивачка, встановлення вказаних вище фактів мають для неї та її дочки ОСОБА_4 юридичне значення для оформлення статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, призначення соціальних виплат та державної допомоги, оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на неповнолітню дитину, внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька, офіційно встановивши батьківство.
Засобами автоматизованого розподілу справи між суддями справу було передано на розгляд судді Савенку А.І.
Ухвалою судді Варвинського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 10 год. 30 хв. 07 травня 2026 року в приміщенні Варвинського районного суду Чернігівської області за адресою: селище Варва, вул. Шевченка, 40, зал № 1.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2026 року задоволено заяву представника відповідача, військової частини НОМЕР_1 , Перуна А.Д., про відвід судді Савенка А.І. від участі у розгляді справи № 731/166/26 (провадження № 2/731/217/26).
21 травня 2026 року, згідно з розпорядженням в.о. голови Варвинського районного суду Чернігівської області Савенка А.І. від 12 травня 2026 року № 731/166/26 на підставі пункту 2 частини першої та частини четвертої статті 31 ЦПК України, вказану справу передано до Срібнянського районного суду Чернігівської області у зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду.
У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Нагорній Н.Г.
Справа надійшла до Срібнянського районного суду Чкернігівської області 21 травня 2026 року.
Ухвалою судді Срібнянського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2026 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 11 червня 2026 року о 12 год. 00 хв.
Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ріпки І.В., витребувано з військової частини НОМЕР_1 копії всіх документів, які були власноруч заповнені військовослужбовцем ОСОБА_3 , де він зазначав/вказував коло близьких родичів. Підготовче засідання у справі відкладено до 15 год. 45 хв. 01 липня 2026 року.
Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ріпки І.В., призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року провадження у справі № 731/166/26 поновлено. Призначено підготовче судове засідання у справі на 20 серпня 2026 року на 11 год. 45 хв.
У підготовчому засіданні 20 серпня 2026 року представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Ріпка І.В. звернулась до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій прохальну частину позову просила вважати викладеною у такій редакції:
1) визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроджеця села Гнідинці Варвинського району Чернігівської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ;
2) встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зник безвісти 15 вересня 2025 року в районі населеного пункту Зелена Долина Краматорського району Донецької області, проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в період часу з 08 березня 2014 року до дня його зникнення безвісти 15 вересня 2025 року;
3) зобов`язати відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 № 06 від 20 вересня 2017 року, складеного Виконавчим комітетом Остапівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Україна, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші дані в актовому записі № 06, складеному виконавчим комітетом Остапівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області 20 вересня 2017 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки села Остапівка Варвинського району Чернігівської області, громадянки України, залишити без змін;
4) судові витрати у справі стягнути з відповідачів.
20 серпня 2026 року без виходу до нарадчої кімнати суд ухвалив відкласти підготовчий розгляд справи до 14 год. 40 хв. 03 вересня 2026 року для надання можливості преедставникам відповідачів у справі, а також представнику третьої особи ознайомитись із поданою заявою про уточнення позовних вимог.
03 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 14 год. 30 хв. 17 вересня 2026 року.
17 вересня 2026 року в судовому засіданні взяли участь в режимі відеоконференції позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_7 .
Відповідач ОСОБА_2 , представники відповідачів: Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , ГУ ПФУ в Чернігівській області, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце слухання справи, 17 вересня 2026 року до суду не з`явились, відповідних клопотань про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції до суду не подали.
Не прибув в судове засідання 17 вересня 2026 року і представник третьої особи.
15 квітня 2026 року до Варвинського районного суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України Матвієнка О.Б. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить розгляд справи проводити за участі представника Міністерства оборони України, у задоволенні позову громадянці ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
27 квітня 2026 року до Варвинського районного суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» від представника Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області Маюри А.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить розгляд справи проводити без участі представника Головного управління, щодо встановлення факту батьківства винести законне і обгрунтоване рішення, а у задоволенні позову щодо проживання однією сім`єю громадянці ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
06 травня 2026 року до Варвинського районного суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» від представника військової частини НОМЕР_1 Перуна А.Д. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить розгляд справи проводити без участі представника військової частини, у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що обґрунтування заяви є недостатнім, належних доказів для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не надано.
06 травня 2026 року до Варвинського районного суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ріпки І.В. надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наводить доводи на спростування позиції, викладеної представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у відзиві, та просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
У додаткових поясненнях у справі, надісланих до Срібнянського районного суду Чернігівської області 22 червня 2026 року через систему «Електронний суд», представник відповідача Військової частини НОМЕР_1 зазначає, що військова частина НОМЕР_1 не володіє документами, які були власноруч заповнені військовослужбовцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де він зазначає коло близьких родичів. А у заяві про виконання ухвали суду, надісланій до суду 03 вересня 2026 року, представник Військової частини НОМЕР_1 просить не приймати до уваги попередні пояснення та долучає копію довідки № 411/22 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 718 від 03 вересня 2025 року про призначення на посаду, копію документів, які були власноруч заповнені військовослужбовцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де він зазначає коло близьких родичів.
Відповідач ОСОБА_2 у заяві до суду просить розглянути справу без її участі, ОСОБА_4 визнає своєю онукою і дочкою свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вважається зниклим безвісти. Своєї позиції щодо заявленої ОСОБА_1 вимоги про встановлення факту проживання ОСОБА_1 , та її сина ОСОБА_3 , який зник безвісті, однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в період з 08 березня 2014 року до дня його зникнення безвісти 15 вересня 2025 року ОСОБА_2 у поданій заяві не висловила.
Від представника третьої особи - Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу. Одночасно у заяві повідомлено, що під час перевірки архіву Відділу та за даними ДРАЦСГ - актових записів про шлюб, розірвання шлюбу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.
17 вересня 2026 року в судовому засідання було допитано свідків: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Свідки показали, що тривалий час спілкуються з ОСОБА_1 , мають дітей майже однакового віку, часто бували у ОСОБА_1 в гостях, в тому числі на святах з нагоди святкування днів народження дітей, та неодноразово в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 вони зустрічали ОСОБА_3 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спілкувались, на погляд свідків, як чоловік і дружина. Свідки, зі слів ОСОБА_1 , знали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 займається вихованням дітей та проживає разом із дітьми: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у селищі Варва Ченігівської області, в орендованій квартири, а ОСОБА_3 працює у м. Києві, повністю забезпечує потреби сім`ї та приїздить до сім`ї у вільний від роботи час.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 20 вересня 2017 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками ОСОБА_4 якої записані: мати - ОСОБА_1 , а батько - ОСОБА_10 .
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 10 грудня 2025 року № 0[телефон приховано], відомості про батька ОСОБА_4 внесені у порядку, передбаченому частини першої статті 135 СК України.
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 та з копєю витягу з реєстру територіальної громади від 11 листопада 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Із копії з витягу з реєстру територіальної громади від 11 листопада 2025 року вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 та з копією витягу з реєстру територіальної громади від 10 жовтня 2025 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 09 грудня 2025 року за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживають, але не зареєстровані ОСОБА_1 , 1982 року народження, ОСОБА_3 , 1982 року народження, який зник безвісти 15 вересня 2025 року, ОСОБА_5 , 2014 року народження, ОСОБА_4 , 2017 року народження.
ОСОБА_3 є військовослужбовцем, що підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_8 .
Як вбачається зі сповіщення сім`ї (близьких родичів) безвісти зниклого, надісланого ОСОБА_2 , її син ОСОБА_3 , кулеметник 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ої механізованої роти НОМЕР_9 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконувавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 15 вересня 2025 року в районі населеного пункту Зелена Долина Краматорського району Донецької області.
Відповідно до висновку експерта № 245-МГ від 28 липня 2026 року, винесеного на підставі ухвали Срібнянського районного суду Чернігівської області від 01липня 2026 року, щодо встановлення кровного споріднення громадянки ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_4 , народженої громадянкою ОСОБА_1 , молекулярно-генетичним порівняльним аналізом встановлена кровна спорідненість між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 -біологічною матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічною онукою ОСОБА_2 .
В матеріалах справи містяться світлини, на яких зображені позивач ОСОБА_1 , зниклий безвісти ОСОБА_3 , разом з донькою ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. Тобто ті самі правила, що й для подружжя.
Згідно з частиною другою сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. З наведеного положення випливає ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. Правило частини другої коментованої статті є спеціально розрахованим на майнові відносини осіб, які проживають однією сім`єю.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (стаття 23 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що спільне проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період з 08 березня 2014 року і до дня його зникнення безвісти 15 вересня 2025 року не може розглядатись та підлягати визначенню як шлюбні, сімейні відносини, оскільки заявник на обґрунтування позовної заяви про встановленя факту спільного проживання однією родиною без шлюбу, посилається лише на спільні фото, акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 09 грудня 2025 року (вже після зникнення ОСОБА_3 безвісти) та показання свідків.
Вказуючи на те, що ОСОБА_3 утримував сім`ю, перебуваючи вже у лавах Збройних Сил України, та вона користувалась його банківською карткою, а також ОСОБА_3 перераховував кошти на її банківську картку, ОСОБА_1 долучила до позовної заяви фото екрана мобільного телефону, сфотографовано відомості з мобільного банківського додатку, де вказано про перерахування ОСОБА_11 коштів на карту, дані якої неможливо ідентифікувати.
Також позивач долучила в якості доказу фото банківської картки, на фото видно номер картки, однак картка не іменна (прізвище « ОСОБА_12 » написано маркером) та визначити власника цієї картки неможливо.
Виписок з банківських рахунків, тощо позивач суду не надала та не зверталась до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (провадження № 14-610цс18).
Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
Оскільки зникнення особи безвісти не прирівнюється до смерті, так як є ймовірність того, що особа жива, для уникнення спору про право, позивач звернулась до суду в позовному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За приписами частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України (лист «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року), доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у рішенні від 03 червня 1999 № 5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно з частиною четвертою статті 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Обов`язковою умовою для визнання членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення чоловіком та жінкою спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
У статті 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Факт спільного проживання не доводить факту проживання однією сім`єю, оскільки поняття сім`ї включає в себе не лише наявність інтимних стосунків, а й інші відносини, які визначають поняття «чоловіка та дружини». В судовому засіданні таких відносин не встановлено.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини другої статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показаннями свідків.
У статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини першої, частини сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, під час судового розгляду позивачем не доведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як чоловіка та жінки, тобто наявність сім`ї, зокрема, що позивач з ОСОБА_3 постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, спільно брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Суд критично оцінює надані позивачем докази, оскільки, вони носять узагальнений характер, стосується здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю, є очевидно недостатнім доказом, за відсутності сукупності інших доказів.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, встановив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про встановлення факту спільного проживання позивача та ОСОБА_3 однією сім`єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 не вбачається.
Щодо встановлення батьківства суд приходить до таких висновків.
Відповідно до змісту частин першої, другої статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Згідно з частиною третьою статті 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно зі статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина.
Суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.
Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
При визнанні батьківства щодо повнолітньої особи необхідно отримати згоду самої особи щодо зміни її прізвища на прізвище батька.
Згідно з частиною другою статті 12 ЦПК України та частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 82 цього Кодексу. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 15 вересня 2025 року в районі населеного пункту Зелена Долина Краматорського району Донецької області є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
В статті 134 СК України встановлено, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно, до актового запису № 06 від 20 вересня 2017 року про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , внесенню підлягають такі зміни:
- в графі «відомості про батька» змінити запис з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець села Гнідинці Варвинського району Чернігівської області»;
- графу «підстава запису відомостей про батька» доповнити зазначенням запису про встановлення факту батьківства на підставі рішення суду у цій справі із зазначенням дати набрання рішенням законної сили.
Інші відомості актового запису № 06 від 20 вересня 2017 року про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 слід залишити без змін.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті), а також витрати, пов`язані із проведенням експертизи (пункт 2 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розподіл судових витрат суд здійснює в порядку, визначеному статтею 141 ЦПК України, пунктом 3 частини другої якої визначено, що інші судові витрати (у разі часткового задоволення позову) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Ріпкою І.В., заявлено клопотання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 11 900,00 грн, а також витрат, пов`язаних із проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи, в розмірі 21 400,94 грн.
Оскільки позов задоволений частково, задоволено одну із двох заявлених позовних вимог, стягненню з відповідачів: Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (відповідач ОСОБА_2 задоволену судом позовну вимогу визнала) солідарно витрати на правову допомогу в розмірі 5 950,00 грн.
Також стягненню з відповідачів: Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (відповідач ОСОБА_2 задоволену судом позовну вимогу визнала) солідарно підлягають витрати, пов`язані із проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи, в розмірі 21 400,94 грн.
Керуючись статтями 76, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , поданий представником ОСОБА_7 , до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення батьківства та факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Гнідинці Варвинського району Чернігівської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком дитини - ОСОБА_4 (у називному відмінку - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Внести в актовий запис від 20 вересня 2017 року № 06, складений Виконавчим комітетом Остапівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, про народження ОСОБА_4 (у називному відмінку - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі зміни:
- в графі «відомості про батька» змінити запис з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець села Гнідинці Варвинського району Чернігівської області»;
- графу «підстава запису відомостей про батька» доповнити зазначенням запису про встановлення факту батьківства на підставі рішення суду у цій справі із зазначенням дати набрання рішенням законної сили.
Інші відомості залишити без змін.
У задоволенні позову ОСОБА_1 , поданого представником ОСОБА_7 , до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Стягнути з Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області солідарно витрати на правову допомогу в розмірі 5 950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області солідарно витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в сумі 21 400 (двадцять одна тисяча чотириста) грн 94 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_10 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідач - Міністерство оборони України, ЄДРПОУ: 00034022, адреса: пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_7 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ЄДРПОУ: 21390940, адреса: вул. П`ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 35075090, адреса: вул. Соборна, буд. 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500.
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя Н.Г. Нагорна