Провадження № 2-ві/641/2/26 Справа № 641/5999/24
У Х В А Л А
06 жовтня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ященко С.О.,
за участю секретаря судового засідання Білей Є.П.,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Онупко М.Ю. від розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гончаренко С.Г. у цивільній справі № 641/5999/24
позивач: ОСОБА_2
відповідач: ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Cлужба у справах дітей по Слобідському району Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,
ВСТАНОВИВ:
До Слобідського районного суду м. Харкова 02.10.2026 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючого судді Онупко М.Ю. від розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гончаренко С.Г.
В обґрунтування поданої заяви про відвід ОСОБА_1 вказує на те, що суддею Онупко М.Ю. вже розглядався спір між нею та ОСОБА_2 . Суддя Онупко М.Ю. вже сформулювала правову оцінку спору і правовідносин між тими самими особами, які мають значення для теперішнього судового розгляду. У заявника виникає питання не про особисте ставлення судді Слобідського районного суду міста Харкова Онупко М.Ю. до сторін, а про необхідність забезпечення такої процедури, яка зовні також виключатиме будь-які обґрунтовані сумніви у безсторонності. Заявлення відводу у даному випадку спрямоване не на затягування розгляду справи та не на вплив на склад суду, а виключно на забезпечення права сторони на розгляд справи безстороннім та неупередженим судом. У конкретних обставинах цієї справи вона має оцінюватися разом із тим, що попередній розгляд стосувався тих самих осіб та правовідносин, а суддя вже навала їм судову оцінку.
Згідно з ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ухвалою судді Слобідського районного суду м. Харкова Онупко М.Ю. від 05.10.2026 року зазначену заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для розгляду цієї заяви.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Онупко М.Ю. визначено суддю Ященко С.О.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України заява про відвід розглядається без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про відвід судді Онупко М.Ю. від розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гончаренко С.Г. по справі № 641/5999/24, перевіривши наведені в її обґрунтування доводи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Щодо тлумачення об`єктивної складової категорії «безсторонній суд» ЄСПЛ прийняв низку рішень, в яких визнав порушенням Конвенції ситуації, коли є підстави побоюватися, що члени суду (за відсутності упередженості до сторін) перебувають у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі (відповідача).
Підстави для відводу судді передбачені ст.ст. 36-37 ЦПК України.
Зокрема, статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 1 ст. 37 ЦПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Суд також зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 посилається на те, у неї виникли сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Онупко М.Ю., оскільки суддя вже розглядала спір між заявником та ОСОБА_2 і прийняла рішення на користь Ліферова Є.О.
При цьому, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід доводи не можуть вважатися обґрунтованою підставою для відводу судді Онупко М.Ю. Участь судді у вирішенні справи по суті та постановлення нею рішення не на користь заявника не може свідчити про небезсторонність суду, а тому не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу судді від розгляду скарги на постанову державного виконавця при примусовому виконанні такого рішення.
У заяві не наведені конкретні факти про дії або бездіяльність, які могли б свідчити про упередженість судді Онупко М.Ю. при розгляді скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гончаренко С.Г., а сама участь судді у розгляді справи по суті відповідно до приписів ст. 37 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Онупко М.Ю. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36-37, 40-41 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Онупко М.Ю. від розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гончаренко С.Г. у цивільній справі № 641/5999/24, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Ященко