ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/821/2232/26 Головуючий по першій інстанції
Справа № 708/317/26 Категорія: на ухвалу Попельнюх А. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,
секретар: Любченко Т.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Андрій Юрійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Андрія Юрійовича на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2026 року (у складі судді Попельнюха А.О.) про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
в с т а н о в и в :
У березні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Поліщука А.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Обґрунтовуючи позовну заяву зазначав, що на підставі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.01.2014 з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2014 року і до повноліття дітей.
На виконання вказаного рішення суду виданий виконавчий лист, який був поданий для його виконання.
Водночас, 20.01.2026 Чигиринським районним судом Черкаської області виданий судовий наказ про стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Зокрема, на підставі вказаного судового наказу зі ОСОБА_1 на користь іншої дружини позивача - ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.12.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Таким чином, на даний час позивач щомісячно сплачує аліменти на утримання дітей у розмірі 2/3 частки від його заробітку (доходу), тобто, у більшому розмірі, ніж це визначено вимогами закону.
Старша дочка сторін у справі на час подання позову ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, тож стягнення на неї аліментів не передбачено.
Позивач зазначав, що наведені обставини у сукупності є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються із нього на користь ОСОБА_2 з 1/3 частки до 1/6.
У зв`язку з викладеним, просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються зі ОСОБА_1 на підставі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.01.2014 у справі № 2/708/33/14 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше встановленого законом розміру аліментів для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 01.05.2026 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Мотивуючи прийняте судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що дочка позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір аліментів на утримання якої він просить зменшити, досягла повноліття. Тобто, аліменти на її утримання зі ОСОБА_1 на час звернення до суду із цим позовом не стягуються. Доказів протилежного позивачем суду не надано.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 14.07.2026 ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
Під час ухвалення зазначеної постанови суд апеляційної інстанції виснував, що позивач під час складання позовної заяви допустив очевидні технічні помилки щодо зазначення персональних даних дітей від першого шлюбу. Так, у тексті позовної заяви він двічі зазначив одну й ту саму дитину, однак із різними датами народження, тоді як фактично від першого шлюбу має сина та доньку. Аналогічні неточності містяться і у прохальній частині позовної заяви, у якій поряд із правильним зазначенням року народження неповнолітнього сина ОСОБА_4 , помилково зазначено прізвище, ім`я та по батькові повнолітньої доньки ОСОБА_3 .
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 23.07.2026 справа прийнята судом до свого провадження із продовженням її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 05.08.2026 провадження у даній справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що позивач просить зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати їх у розмірі 1/6 частки його доходів щомісячно, хоча відповідно до норм чинного законодавства, аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки від доходу фактично стягуються з позивача, починаючи з 13.12.2022. Докази протилежного, а саме нарахування та стягнення зі ОСОБА_1 аліментів у більшому розмірі, суду не надані.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду, представником ОСОБА_1 - адвокатом Поліщуком А.Ю. через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 05.08.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, невиконанням імперативних вказівок суду апеляційної інстанції, а також такою, що становить пряме порушення права позивача на справедливий судовий захист та доступ до правосуддя, гарантованих ст. 55, ст. 129-1 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Звертає увагу на те, що у даній справі предметом спору є матеріально-правова вимога про зміну (зменшення) розміру стягуваних аліментів з 1/3 частки до іншого розміру на підставі ст. 192 СК України у зв`язку зі зміною сімейного та матеріального стану позивача.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції вдався до оцінки обґрунтованості позовних вимог на стадії підготовчого провадження і помилково ототожнив «необґрунтованість або помилковість розрахунку вимог» із «відсутністю предмета спору».
Вказує, що новою підставою для зміни розміру аліментів є виникнення обов`язку сплачувати аліменти за рішенням суду на двох інших дітей. Таким чином, об`єкт і предмет матеріально-правового спору існують, а отже, закриття провадження є грубим порушенням процесуального закону.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.01.2014 у справі № 2/708/33/14 видано виконавчий лист, відповідно до якого зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 20.01.2014 і до повноліття дітей (а.с. 16).
Відповідно до судового наказу, виданого 20.01.2026 Чигиринським районним судом Черкаської області, зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.12.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 20).
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтями 2, 13, 175 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, а предмет та підстави позову визначаються зі змісту позовної заяви в цілому.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Під зміною матеріального положення сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового положення платника або одержувача аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Відносно платника аліментів враховується також зміна складу осіб, які зобов`язані за законом надавати утримування. Погіршення або поліпшення стану здоров`я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстави для зміни розміру аліментів.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Закриваючи провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки після досягнення старшою дитиною повноліття державний (приватний) виконавець в силу вимог закону зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок розміру аліментів та стягувати на утримання молодшої дитини аліменти в розмірі 1/6 частини від доходу платника аліментів.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на дітей від першого шлюбу змінився його сімейний та матеріальний стан, оскільки на підставі судового наказу з нього також стягуються аліменти на утримання двох дітей від другого шлюбу у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу), у зв`язку з чим загальний розмір аліментних зобов`язань становить 2/3 його доходу.
Крім того, позивач посилався на досягнення старшою дитиною від першого шлюбу повноліття як на одну з обставин, що, на його думку, має значення для вирішення питання про зміну розміру аліментів.
Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом звернення до суду є вимога про зменшення розміру аліментів у зв`язку зі зміною сімейного та матеріального стану позивача, а також іншими обставинами, на які він посилається як на підставу позову.
Органи державної виконавчої служби (приватні виконавці) наділені повноваженнями щодо автоматичного вирахування часток аліментів за одним виконавчим документом у разі досягнення однією з дітей повноліття (ч. 3 ст. 183 СК України). Проте, виконавець не має правових підстав самостійно змінювати розмір аліментів з урахуванням наявності у боржника інших дітей, оскільки лише суд має виключне право оцінювати сімейний стан платника аліментів, забезпечувати рівні права дітей від різних шлюбів та визначати остаточний розмір аліментів, що підлягає стягненню.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність предмета спору є передчасним, зробленим без дослідження обставин справи по суті, що призвело до порушення норм процесуального права та безпідставного обмеження позивача у доступі до правосуддя.
Відтак, апеляційний суд доходить висновку про те, що постановлена судом першої інстанції ухвала про закриття провадження у справі є передчасною та не відповідає вимогами статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а отже право позивача на доступ до правосуддя, закріплене у статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було порушено.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. ст. 367-369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Андрія Юрійовича задовольнити.
Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2026 року у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Судді Ю.В. Сіренко
О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова