ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/2838/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Лічмана Л.В., Павленко Н.А.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
за участю представників сторін:
від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Фаворит"- не з`явився;
від Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Кожевіна О.В.;
від ОСОБА_1 - Панько М.М.;
від ОСОБА_2 - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" та ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 (суддя Літвінов С.В.)
у справі №916/2838/25
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Фаворит"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:
- ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_2 ;
про стягнення 51137,77 грн,
(суддя першої інстанції Літвінов С.В., дата та місце ухвалення рішення: 16.07.2026, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Фаворит" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця" у подальшому яке було заміненого на його правонаступника Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Відповідач) про стягнення 51137,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Фаворит" зазначало, що ДП "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") є власником квартири та співвласником багатоквартирного будинку, а тому відповідно до закону та Статуту зобов`язане своєчасно та в повному обсязі сплачувати затверджені загальними зборами внески й платежі на управління будинком, утримання спільного майна (зокрема котельної, ліфтів. прибудинкової території) та спожиті житлово-комунальні послуги. Позивач стверджував, що за Відповідачем за період з лютого 2024 року по червень 2025 року утворилась заборгованість на загальну суму 45 938,35 грн.
Крім того, Позивач зазначив, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення. На переконання Позивача, такі нарахування є особливою мірою відповідальності та способом захисту його майнових прав задля компенсації знецінення коштів внаслідок інфляції і плати за користування утримуваними грошима. Оскільки право на їх стягнення виникає за кожен місяць прострочення як за триваюче правопорушення, Позивач нарахував Відповідачу (власнику квартири АДРЕСА_1 ) інфляційні втрати у розмірі 4 273,34 грн та 3% річних у розмірі 926,08 грн, включивши їх разом із основним боргом до загальної суми
позову.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у даній справі позовні вимоги задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Фаворит" за період з 01.02.2024 по 01.06.2025 суму заборгованості зі сплати внесків на витрати по управлінню багатоквартирного будинку у розмірі 45 938,35 грн, інфляційні втрати - 4 273,34 грн, 3 % річних - 926,08 та 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
У своєму рішенні суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог Позивача, оскільки останній є власником квартири та зобов`язаний виконувати рішення загальних зборів об`єднання та брати участь у витратах на утримання спільного майна незалежно від членства в ОСББ чи фактичного користування приміщенням.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 та Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Так АТ "Укрзалізниця" у своїй апеляційній скарзі вважає вищезазначене рішення необґрунтованим та незаконним внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи.
На переконання Відповідача, суд першої інстанції не надав жодної оцінки тій фактичній обставині, що АТ "Укрзалізниця" не є власником квартири АДРЕСА_2 (судом першої інстанції безпідставно визнається тотожнім право власності і право господарського відання).
Також Відповідач вважає, що місцевий господарський суд жодним чином в оскаржуваному рішенні не врахував та не надав правової оцінки тому факту, що АТ "Українська залізниця" не є споживачем послуг ОСББ і, при цьому, на думку суду першої інстанції має оплачувати комунальні послуги спожиті фізичними особами понад те, що квартира була придбана та безоплатно передана за ордером їм в користування.
А тому на переконання Апелянта, за помилковою правовою конструкцією, побудованою в оскаржуваному рішенні, місцевим господарським судом всі комунальні послуги спожиті фізичними особами, яким житло виділено на підставі ордерів (в тому числі ще за радянських часів) і яке цими фізичними особами не приватизовано, мають оплачувати місцеві органи влади або їх виконавчі органи, оскільки це житло фактично є власністю територіальної громади.
В апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував обставин щодо належного суб`єкта обов`язку зі сплати спірної заборгованості. Так Скаржник вказує, що квартира АДРЕСА_2 була передана у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі ордера, останні є фактичними користувачами квартири та індивідуальними споживачами житлово-комунальних послуг.
На переконання Апелянта, саме на таких осіб покладається обов`язок з оплати фактично спожитих житлово-комунальних послуг, тоді як Відповідач не є їх споживачем.
Крім того, Відповідач також посилається на те, що місцевим господарським судом не досліджено первинні документи та докази здійснення ОСОБА_1 платежів за спірний період, унаслідок чого заявлена заборгованість фактично виникла через несплату ОСОБА_2 належної частки.
З огляду на викладене, Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не встановив усіх обставин, що мають значення для справи, та дійшов висновків, які не відповідають матеріалам справи, у зв`язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
B апеляційній скарзі ОСОБА_1 , третя особа вважає, що рiшення суду першої інстанції було прийнято iз неповним встановленням обставин, якi мають значення для справи. неправильним дослідженням та оцiнкою доказiв, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, Скаржник вказує, що спірна заборгованість виникла внаслідок несплати ОСОБА_2 своєї частки, тоді як ОСОБА_1 за спірний період було сплачено належну йому частку, що підтверджується квитанціями та платіжними дорученнями, однак Позивачем такі платежі при розрахунку заборгованості не враховано.
Посилаючись також на судові рішення у справах № 521/16668/20 та № 521/5042/21, Скаржник вважає, що Позивачем не доведено наявності заборгованості саме у Відповідача та її розміру, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягали.
Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та не застосував положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Так Апелянт вказує, що квартира передана у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є індивідуальними споживачами житлово-комунальних послуг, тоді як Відповідач фактично квартирою не користувався, рахунків на оплату послуг не отримував та споживачем таких послуг не є.
На думку Скаржника, обов`язок зі сплати спірної заборгованості покладається саме на фактичних користувачів квартири, а стягнення з Відповідача заборгованості за послуги, що не входять до складу послуг управителя, є безпідставним.
ОСОБА_1 також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема статей 13, 45, 73, 76 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що Відповідач не є належним суб`єктом спірних правовідносин, оскільки не користувався заявленими житлово-комунальними послугами та не повинен нести обов`язок зі сплати спірної заборгованості.
Також вказує, що Позивачем не надано первинних документів, рахунків чи вимог, адресованих Відповідачу, а надані докази свідчать про користування квартирою іншими особами.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/2838/25 залишено без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/2838/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/2838/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 на: 28.09.2026 року о 12-30 год., витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2838/25.
06.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про усунення недоліків до якої Апелянтом надано докази надсилання копії апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/2838/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/2838/25 в одне апеляційне провадження; призначено розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/2838/25 до сумісного розгляду на: 28.09.2026 року о 12-30 год., витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2838/25.
11.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2838/25.
Представники сторін у справі своїм правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористались, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
28.09.2026 у судове засідання з`явилися представники Відповідача та ОСОБА_1 , які підтримали доводи та вимоги викладені ними письмово. Представники Позивача та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників Позивача та ОСОБА_2 , за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційні скарги, заслухавши пояснення представників Відповідача та Лісовського О.О, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на праві власності належить квартира №2, загальною площею 67,0 кв.м., що знаходиться за адресою: 65039, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Артилерійська, будинок, 4-В, що підтверджується Договором купівлі-продажу, реєстр. №245, серія ВТЕ №987111 від 31.07.2014 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №430834503 від 11.06.2025 року.
Відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.10.2013 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ", код ЄДРПОУ: 38929106, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65039, Одеська область, місто Одеса, вулиця Артилерійська, будинок 4 в, види економічної діяльності: 81.10 - Комплексне обслуговування об`єктів та 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Актом приймання-передачі об`єкта в управління з управління від 01 липня 2019 року було передано житловий комплекс з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, з двома даховими котельнями, з двома насосними та підземним паркінгом, а також адміністративно-господарським блоком, за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Артилерійська, будинок 4 в з управління (з балансу) ТОВ "ЖК ФАВОРИТ" в управління (на баланс) ОСББ "ЖК ФАВОРИТ".
В матеріалах справи міститься Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ", затверджений загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ" Протокол № 1/28 від 28.09.2016, відповідно до п.2.1. якого передбачено, що метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Відповідно до п.2.2. Статуту об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Згідно з п. 3.14 Статуту до компетенції правління належить, зокрема, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.
Пунктом 5.2 Статуту передбачено, що співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені Статутом об`єднання обов`язки перед об`єднанням.
Згідно з п 7.1 Статуту співвласники є відповідальними за порушення Статуту Об`єднання та рішень статутних органів згідно з чинним законодавством України.
В матеріалах справи міститься Витяг з Протоколу загальних зборів від 08.02.2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ", відповідно до 9 питання порядку денного було прийнято рішення затвердити кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком ОСББ "ЖК Фаворит" на 2019 рік та затвердити розмір внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком ОСББ "ЖК Фаворит" з 01.05.2019:
- Квартири та нежитлові приміщення в парадних 10,60 грн з 1 кв.м.;
- Офіси та квартири першого поверху 8,19 грн з 1 кв.м
Відповідно до кошторису на утримання дахової котельної ОСББ "ЖК Фаворит" на 2019 календарний рік витрати на утримання котельні в опалювальний період складає суму у розмірі 2, 25 грн за 1 кв.м.
В матеріалах справи наявні наступні договори:
- Договір № 10032 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення від 05.10.2016 укладений між ОСББ "ЖК Фаворит" та ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал";
- Договір № 20-ЕЛ на безпечну експлуатацію ліфтів котрі знаходяться за адресою: Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Артилерійська, будинок 4, корпус В від 01.01.2024 укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "КОНТАКТ-ЛІФТ";
- Договір підряду на технічне обслуговування ліфтів розташованих за адресою: Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Артилерійська, будинок 4, корпус В від 01.01.2024 укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ФОП Чернєв І.Г.;
- Договір про постачання електричної енергії споживачу № 01-39090S-ПВЦ від 11 грудня 2024 року укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ";
- Договір №6/24-ФО/ББ про надання охоронних послуг від 10 липня 2024 року укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "БЕЗПЕКА БІЗНЕС 2.0";
- Договір про технічне обслуговування № 0924с від 01 вересня 2024 року укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ФОП Поляков Л.П.;
- Договір №557 ОЖП на вивіз твердих побутових відходів від 01.01.2023 укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "КЛІАР-СІТІ".
Відповідно до постанови керівництва Одеської залізниці і президії Дорпрофсожу за № Н-6/267 П41/146 від 16.12.2014 було постановлено двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 39,3 кв.м., загальною площею 67,0 кв.м. надати позачергово першому заступнику начальника служби електропостачання ДП "Одеська залізниця" ОСОБА_1 на склад родини три особи: він - ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_3 , донька дружини - ОСОБА_2 .
Згідно з Листом ДП "Одеська залізниця" від 23.12.2014 за № НДЄ-02/277 на ім`я в.о. голови Приморської районної адміністрації ДП "Одеська залізниця просила затвердити постанову керівництва Одеської залізниці і президії Дорпрофсожу за № Н-6/267 П41/146 від 16.12.2014 про надання житлової площі ОСОБА_1 на склад родини три особи: він - ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_3 , донька дружини - ОСОБА_2 і видати ордер.
Відповідно до Ордера на житлове приміщення № 009539 серії ПР від 26 січня 2015 року ОСОБА_1 надано право на зайняття житлового приміщення житловою площею 39,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з відомостями № Л1-144250-ф/л Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В матеріалах справи містять рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ" на особовий рахунок НОМЕР_1 на ОСОБА_1 (ДП Одеська залізниця).
Згідно з Довідкою про заборгованість № 1 від 09.06.2025 загальна заборгованість власника квартири № 2 - Державного підприємства "Одеська залізниця" по оплаті щомісячних внесків та платежів за період з 01.01.2024 по 01.06.2025 становить 45 938,35 грн, а саме: 1) внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку т прибудинкової території - 6742,88 грн; 2) внеску на роботи з пуско-налагоджування генератора - 800 грн; 3) внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні - 1 454,08 грн; 4) опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку - 9 494,07 грн; 5) опалення МЗК (втрати) - 1 160,32 6) чергові - 2 315,52 грн; 7) за обслуговування справної експлуатації ліфтів - 1 543,68 грн; 8) вивезення твердих побутових відходів житлового комплексу- 761,12 грн.; 9) електропостачання за приладами обліку - 16 342,56 грн. 10) водопостачання та водовідведення - 4 535,64грн. 11) розподіл газу - 788,48 грн.
Також в матеріалах справи наявна довідка про стан заборгованості за адресою АДРЕСА_3 за кожен місяць нарахування починаючи з лютого 2024 року по травень 2025 року.
Матеріали справи містять Додаток № 1 до розрахунку заборгованості за позовом ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" до ДП "Одеська залізниця" відповідно до якого загальна сума боргу становить 45 938,45 грн, інфляційні втрати - 4 273,34 грн, 3% річних - 926,08 грн.
Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Спірні правовідносини, що виникли між Позивачем та Відповідачем, за своїм змістом є майновими, та стосуються прав та обов`язків співвласників житлових та нежитлових приміщень, що розташовані у багатоквартирному будинку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Згідно із статтею 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).
Крім того до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Згідно з п. 5, 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.
Обов`язок по утриманню майна, включаючи обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на Відповідача як на власника квартири, незалежно від факту його реєстрації чи проживання його у житловому приміщенні. Так, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, від 25.06.2020 у справі № 520/16591/16-ц сформульовано правову позицію про те, що факт відсутності реєстрації особи в квартирі не звільняє її як власника квартири, від обов`язку нести втрати по оплаті житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Статтею 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Як було встановлено судовою колегією, Державному підприємству "Одеська залізниця" на праві приватної власності належить квартира № 2, загальною площею 67,0 кв. м, яка розташована за адресою: 65039, Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4-В, що підтверджується Договором купівлі-продажу, реєстр. № 245, серія ВТЕ № 987111 від 31 липня 2014 року, а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 430834503 від 11 червня 2025 року.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08 жовтня 2013 року було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ", код ЄДРПОУ 38929106, місцезнаходження: 65039, Одеська область, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4-В. Видами економічної діяльності зазначено, зокрема, комплексне обслуговування об`єктів (КВЕД 81.10) та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).
Відповідно до Акта приймання-передачі об`єкта в управління від 01 липня 2019 року житловий комплекс із вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, двома даховими котельнями, двома насосними, підземним паркінгом, а також адміністративно-господарським блоком, розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4-В, передано з управління (з балансу) ТОВ "ЖК ФАВОРИТ" в управління (на баланс) ОСББ "ЖК ФАВОРИТ".
Таким чином, з наведеного вбачається, що квартира № 2, яка перебуває у власності Державного підприємства "Одеська залізниця", фактично розташована у багатоквартирному житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4-В, управління яким здійснюється саме ОСББ "ЖК ФАВОРИТ".
Апеляційним господарським судом було встановлено, що Статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ" затвердженого загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ" Протокол № 1/28 від 28.09.2016, передбачено, що метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Пунктом 2.2. Статуту встановлено, що об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
З метою належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також забезпечення отримання житлово-комунальних послуг належної якості Позивачем укладено низку договорів із суб`єктами господарювання, зокрема:
- Договір № 10032 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення від 05 жовтня 2016 року, укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал";
- Договір № 20-ЕЛ на безпечну експлуатацію ліфтів, розташованих за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4, корпус В, від 01 січня 2024 року, укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "КОНТАКТ-ЛІФТ";
- Договір підряду на технічне обслуговування ліфтів, розташованих за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4, корпус В, від 01 січня 2024 року, укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ФОП Чернєвим І.Г.;
- Договір про постачання електричної енергії споживачу № 01-39090S-ПВЦ від 11 грудня 2024 року, укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ";
Договір № 6/24-ФО/ББ про надання охоронних послуг від 10 липня 2024 року, укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "БЕЗПЕКА БІЗНЕС 2.0";
Договір про технічне обслуговування № 0924с від 01 вересня 2024 року, укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ФОП Поляковим Л.П.;
Договір № 557 ОЖП на вивіз твердих побутових відходів від 01 січня 2023 року, укладений між ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" та ТОВ "КЛІАР-СІТІ".
Разом з тим, як встановлено судовою колегією, протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ФАВОРИТ" від 08 лютого 2019 року, було прийнято рішення затвердити кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" на 2019 рік, а також розмір внесків на витрати з управління багатоквартирним будинком ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" з 01 травня 2019 року, а саме:
· для квартир та нежитлових приміщень у парадних - 10,60 грн за 1 кв. м;
· для офісів та квартир першого поверху - 8,19 грн за 1 кв. м.
Відповідно до кошторису на утримання дахової котельні ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" на 2019 календарний рік, витрати на утримання котельні в опалювальний період визначено у розмірі 2,25 грн за 1 кв. м.
Судова колегія зауважує, що статтею 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Згідно з статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Крім того судовою колегією було встановлено, що пунктом 5.2 Статуту передбачено, що співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені Статутом об`єднання обов`язки перед об`єднанням.
З наведеного вбачається, що обов`язок зі сплати встановлених внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку та спільного майна покладається безпосередньо на власника відповідного приміщення. При цьому виникнення такого обов`язку пов`язане саме з набуттям права власності на приміщення у багатоквартирному будинку, а не з фактичним проживанням чи користуванням ним.
Разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено, що постановою керівництва Одеської залізниці та президії Дорпрофсожу № Н-6/267 П41/146 від 16.12.2014 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 39,3 кв. м та загальною площею 67,0 кв. м, постановлено надати позачергово першому заступнику начальника служби електропостачання ДП "Одеська залізниця" ОСОБА_1 на склад сім`ї з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1 , його дружині ОСОБА_3 та доньці дружини ОСОБА_2 .
Листом ДП "Одеська залізниця" від 23.12.2014 № НДЄ-02/277, адресованим виконувачу обов`язків голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ДП "Одеська залізниця" просило затвердити постанову керівництва Одеської залізниці та президії Дорпрофсожу № Н-6/267 П41/146 від 16.12.2014 про надання житлової площі ОСОБА_1 на склад сім`ї з трьох осіб та видати ордер на зайняття зазначеного житлового приміщення.
На виконання зазначеного рішення відповідно до ордера на житлове приміщення № 009539 серії ПР від 26.01.2015 ОСОБА_1 надано право на зайняття житлового приміщення житловою площею 39,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, відповідно до відомостей № Л1-144250-ф/л Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Отже, з наведеного вбачається, що квартиру АДРЕСА_2 , було надано ОСОБА_1 та його родині на підставі відповідної постанови керівництва Одеської залізниці та президії Дорпрофсожу, а його право на зайняття зазначеного житлового приміщення оформлено ордером на житлове приміщення № 009539 серії ПР від 26.01.2015.
Судова колегія зауважує, що відповідно до частини 1 статті 316 та частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частина 2 статті 319 Цивільного кодексу України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 та 2 статті 182 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
За змістом пункту 1 частини першої статті 2 цього ж Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, державна реєстрація речового права на нерухоме майно є юридично значущою обставиною для визначення особи, яка має статус власника такого майна, та, відповідно, суб`єкта прав і обов`язків, пов`язаних із належністю цього майна.
Однак, як встановлено судовою колегією, право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 або будь-ким із членів його родини зареєстровано не було. Водночас, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником спірного нерухомого майна зазначено саме Відповідача.
Отже, за відсутності державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 та за наявності чинного запису в Державному реєстрі речових прав про право власності на спірну квартиру за іншою особою, а саме Відповідачем, останній має статус власника відповідного нерухомого майна у розумінні законодавства.
При цьому сам по собі факт виникнення у ОСОБА_1 та у його родини житлового права на підставі рішення керівництва Одеської залізниці та виданого на його виконання ордера не змінює зареєстрованого речового права власності на квартиру та не породжує для ОСОБА_1 статусу співвласника багатоквартирного будинку
Судова колегія зазначає, що передача власником квартири у користування іншій особі сама по собі не змінює суб`єкта обов`язку перед ОСББ щодо сплати внесків та платежів, якщо між ОСББ і фактичним користувачем не виникло самостійного зобов`язання щодо їх сплати. Наявність у власника внутрішніх правовідносин із користувачем щодо компенсації відповідних витрат не змінює його статусу як співвласника та боржника перед ОСББ.
Відтак, враховуючи, що квартира АДРЕСА_4 , перебуває у власності Державного підприємства "Одеська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця"), саме на власника зазначеного нерухомого майна покладається обов`язок щодо своєчасної та повної сплати встановлених ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" внесків і платежів, пов`язаних з утриманням багатоквартирного будинку та спільного майна співвласників.
Крім того, судова колегія зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що саме ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" перебуває у договірних відносинах з підприємствами та фізичними особами-підприємцями, які забезпечують надання послуг, необхідних для утримання та функціонування багатоквартирного будинку.
Зокрема, Позивачем було укладено договори на централізоване водопостачання та водовідведення, безпечну експлуатацію та технічне обслуговування ліфтів, постачання електричної енергії, охоронні послуги, технічне обслуговування, а також вивезення твердих побутових відходів з відповідними суб`єктами господарювання.
Таким чином, саме ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" є стороною зазначених договорів та несе перед відповідними виконавцями обов`язок щодо оплати отриманих послуг. При цьому співвласники багатоквартирного будинку не є сторонами цих договорів та не перебувають з відповідними організаціями у безпосередніх договірних відносинах.
Відтак, відносини між співвласниками та ОСББ щодо відшкодування витрат на утримання і обслуговування будинку виникають окремо від договірних відносин ОСББ з відповідними виконавцями послуг та реалізуються шляхом сплати співвласниками встановлених внесків і платежів на користь ОСББ.
Отже, саме ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" є споживачем послуг за наведеними договорами, а обов`язок співвласників полягає не у безпосередній оплаті послуг відповідним обслуговуючим організаціям, а у сплаті ОСББ внесків і платежів, необхідних для забезпечення виконання ним своїх договірних зобов`язань.
Наведене спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що обов`язок зі сплати відповідних платежів перед Позивачем покладається саме на фактичних користувачів квартир як індивідуальних споживачів житлово-комунальних послуг.
Крім того Верховний Суд виснував, що визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13 Закону № 2866-III). (постанова Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 906/884/19).
А тому навіть за наявності осіб, які фактично користуються квартирою, але не є її власниками, це не змінює визначеного законом порядку сплати внесків на утримання будинку. Зокрема, Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" пов`язує обов`язок зі сплати таких внесків саме зі статусом співвласника, а не з фактом фактичного користування квартирою чи споживання відповідних послуг. Відтак, наявність фактичного користувача квартири, який не є її власником, не є підставою для покладення на такого користувача обов`язку зі сплати внесків перед ОСББ замість співвласника.
Відтак, враховуючи наведене та беручи до уваги, що квартира АДРЕСА_4 , перебуває у власності Державного підприємства "Одеська залізниця" (правонаступником якого є АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"), саме на власника зазначеного нерухомого майна покладається обов`язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати встановлені ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" внески і платежі, пов`язані з утриманням багатоквартирного будинку та спільного майна його співвласників.
Судовою колегією встановлено, що відповідно до Довідки про заборгованість № 1 від 09.06.2025 загальна сума заборгованості власника квартири АДРЕСА_1 - АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" зі сплати щомісячних внесків та платежів за період з 01.01.2024 по 01.06.2025 становить 45 938,35 грн, з яких: внесок на утримання та експлуатацію житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території - 6 742,88 грн; внесок на роботи з пусконалагоджування генератора - 800,00 грн; внесок на забезпечення утримання та експлуатації дахової котельні - 1 454,08 грн; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку - 9 494,07 грн; опалення МЗК (втрати) - 1 160,32 грн; чергування - 2 315,52 грн; обслуговування та справна експлуатація ліфтів - 1 543,68 грн; вивезення твердих побутових відходів житлового комплексу - 761,12 грн; електропостачання за приладами обліку - 16 342,56 грн; водопостачання та водовідведення - 4 535,64 грн; розподіл газу - 788,48 грн.
Крім того, відповідно до довідки про стан заборгованості за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4-В, кв. 2, із зазначенням нарахувань за кожен місяць за період з лютого 2024 року по травень 2025 року, заборгованість Відповідача зі сплати внесків та платежів, пов`язаних з утриманням багатоквартирного будинку, становить 45 938,35 грн.
Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували погашення Відповідачем зазначеної заборгованості у повному обсязі або частково, зокрема, доказів здійснення відповідних платежів на користь ОСББ "ЖК ФАВОРИТ".
Судова колегія зауважує, що Відповідачем та Третіми особами не надано жодних заперечень щодо наведеного Позивачем розрахунку заборгованості, не спростовано правильність здійснених його нарахувань та не надано власного контррозрахунку.
Відтак, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та відсутності обґрунтованих заперечень щодо розміру заборгованості, судова колегія погоджується з висновком суду першої станції про наявність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості перед Позивачем за спірний період у розмірі 45 938,35 грн.
Враховуючи в сукупності наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують виникнення та розмір заборгованості, а також беручи до уваги відсутність з боку Відповідача належних та допустимих доказів її погашення, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за спірний період у розмірі 45 938,35 грн. При цьому доводи Апелянтів щодо відсутності підстав для її стягнення не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Крім того відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Отже, у разі встановлення факту прострочення виконання грошового зобов`язання на боржника в силу прямої вказівки закону покладається обов`язок сплатити кредитору, крім суми основної заборгованості, інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.
Як було встановлено судовою колегією, у Державного підприємства «Одеська залізниця» наявна заборгованість перед ОСББ "ЖК ФАВОРИТ" зі сплати внесків та платежів, пов`язаних з утриманням багатоквартирного будинку, у розмірі 45 938,35 грн, яка Відповідачем не погашена.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, здійснений з урахуванням розміру заборгованості та періоду прострочення, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо його обґрунтованості. При цьому Відповідачем та Третіми особами заперечень щодо правильності зазначеного розрахунку не було заявлено, як і не надано власного контррозрахунку.
За таких обставин, враховуючи встановлений факт прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 273,34 грн та трьох процентів річних у розмірі 926,08 грн, а відтак такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно.
Доводи Скаржників не спростовують вірних висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення задоволенні позову. Твердження Апелянтів про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
За змістом ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 по справі №916/2838/25 слід залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "Українська залізниця" без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на Апелянтів.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 по справі №916/2838/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 по справі №916/2838/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 06.10.2026.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Л.В. Лічман
Н.А. Павленко