ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2026 р. Справа№ 910/451/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Спаських Н.М.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 16.09.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 26.05.2026 (повний текст складено та підписано 10.06.2026)
у справі №910/451/26 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - відповідач), в якому просить суд зобов`язати відповідача виконати зобов`язання відповідно до договору №ПР/Е-25575 від 11.11.2025, а саме передати позивачу транспортний засіб ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 .
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 651, 850 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за договором №ПР/Е-25575 від 11.11.2025, в частині передання транспортних засобів позивачу для виконання робіт з ремонту.
В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зміну предмету позову, з урахуванням якої позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати зобов`язання відповідно до п. 4.1. договору №ПР/Е-25575 від 11.11.2025, а саме передати позивачу за актом прийому-передачі у тимчасове володіння для виконання робіт з ремонту транспортний засіб ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 , яку суд прийняв до розгляду.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що умовами договору №ПР/Е-25575 від 11.11.2025 не передбачено обов`язку відповідача передавати транспортні засоби у володіння позивача у заявленому ним обсязі та у спосіб, який він фактично обґрунтовує у позові.
Відтак, за висновком суду, вимога позивача про покладення на відповідача відповідного обов`язку фактично спрямована на зміну погоджених сторонами умов договору шляхом їх доповнення новим зобов`язанням, яке не було предметом волевиявлення сторін при його укладенні. Такі вимоги суперечать принципу свободи договору, закріпленому у статтях 6, 627 Цивільного кодексу України, та імперативному припису статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності у відповідача конкретного договірного обов`язку передати решту транспортних засобів у ремонт у заявлений позивачем спосіб, не довів порушення відповідачем саме такого обов`язку, а також не довів належності та ефективності обраного способу захисту.
Враховуючи викладене вище, за висновком суду, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту спірних правовідносин та є неефективним у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України, оскільки його застосування фактично призвело б до зміни умов договору та виходу за межі судового захисту порушеного права, що суперечить принципу обов`язковості договору (стаття 629 Цивільного кодексу України) та свободі договору (статті 627, 628 Цивільного кодексу України).
За таких обставин позовні вимоги про зобов`язання відповідача передати транспортні засоби ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 та ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 позивачу у тимчасове володіння для виконання робіт з ремонту є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 26.05.2026 у справі №910/451/26 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим. При цьому скаржник стверджує, що з системного аналізу умов договору вбачається, що з моменту направлення рознарядки відповідач бере на себе зобов`язання передати транспортні засоби в ремонт. Враховуючи, що рознарядка від 11.12.2025 стосується 4 транспортних засобів, відповідач зобов`язаний передати всі транспортні засоби. Жодного поетапного передання транспортних засобів, тим більше коли рознарядка стосується всіх транспортних засобів, а не частини, про яке помилково вказує суд першої інстанції, договір не встановлює.
За доводами апелянта, тлумачення поетапного передання транспортних засобів (передання наступних після повернення попередніх) суперечить умовам договору, адже позивач мав виконати ремонт до 31.12.2025, тобто, правомірно здійснюючи ремонт першої партії до 31.12.2025, він у будь-якому разі б отримав наступну партію транспортних засобів після закінчення строку виконання робіт.
Скаржник також доводить, що закінчення строку договору, як і закінчення строку протягом якого позивач мав виконати роботи, не свідчать про припинення будь-яких зобов`язань за договором, ні зобов`язання відповідача передати авто в ремонт, ні зобов`язання позивача виконати такий ремонт.
За твердженням апелянта, непередання в ремонт ще 2 транспортних засобів за договором фактично призводить до односторонньої зміни договору, що не допускається, а тому позивач вправі вимагати виконання зобов`язання в натурі шляхом зобов`язання відповідача передати позивачу транспортні засоби в ремонт.
Також скаржник зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 15 000,00 грн - 27 000,00 грн.
Узагальнені доводи та заперечення сторін
24.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Відповідач наголошує на тому, що відповідно до розділу 5 договору, яким врегульовано права та обов`язки сторін, замовник (відповідач) прийняв зобов`язання прийняти в установлену порядку та оплатити надані послуги відповідно до умов договору.
Тобто, саме обов`язку передати автомобілі позивачу у відповідача із договору не виникало. Виконавець був обізнаний з такими умовами договору, такі умови були оприлюднені ще до підписання та не заперечуються позивачем, так як цитуються в позовній заяві.
Відповідач також зазначає, що рознарядка від 11.12.2025, по суті є дозволом на початок робіт та підтвердженням готовності Замовника прийняти надані послуги та їх сплатити, при цьому ніяким чином не фіксує обов`язку передати автомобілі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 апеляційну скаргу у справі №910/451/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/451/26. Судове засідання призначено на 29.07.2026. Витребувано матеріали справи №910/451/26 з Господарського суду міста Києва.
16.07.2026 матеріали справи №910/451/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
24.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконфереції, яке суд задовольнив ухвалою від 10.08.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні 29.07.2026, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/451/26, призначено на 16.09.2026.
11.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заявапро участь у судовому засіданні в режимі відеоконфереції, яку суд задовольнив ухвалою від 15.09.2026.
У судовому засіданні 16.09.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 16.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
11.11.2025 між позивачем (надалі - виконавець) та відповідачем (надалі - замовник) було укладено договір №ПР/Е-25575 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту автомобілей енергодільниць (надалі - послуги) згідно з додатком № 1 до договору "Вартість надання послуг з ремонту автомобілей енергодільниць", додатком № 2 до договору "Перелік (обсяг) послуг з ремонту автомобілей енергодільниць", додатком № 3 до договору "Калькуляція вартості послуг з ремонту автомобілей енергодільниць".
Згідно з п.1.2. договору, замовник зобов`язується прийняти ці послуги та здійснити їх оплату згідно з актом здачі-приймання наданих послуг підписаного сторонами.
Відповідно до п.2.1. договору, надання послуг проводиться протягом строку дії договору, тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на початок надання послуг та підтвердженням готовності замовника до надання послуг.
Рознарядка виконавцю направляється засобами електронної пошти, яка вказана у розділі "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін")/повідомленням через месенджери (які прив`язані до номерів мобільного/их телефону/ів вказаного/их у розділі "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін") та іншими доступними засобами, з урахуванням умов воєнного стану. Підтвердженням відправлення рознарядки виконавцю в такому випадку є скріншот екрану пристрою, з якого буде вбачатись реквізити рознарядки з відомостями підтверджуючими відправлення.
Зі сторони замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків: головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, керівники відповідних структурних підрозділів регіональної філії "Придніпровська залізниця".
Згідно з п.2.4. договору, виконавець зобов`язаний надати передбачені в договорі послуги й особисто здати їх замовнику.
Приймання наданих послуг, пов`язаних з виконанням цього договору, здійснюється відповідно до рознарядок керівниками структурних підрозділів регіональної філії або відповідальними особами уповноваженими на це довіреностями та визначеними наказом керівників структурних підрозділів, що одержують послуги (п.2.9. договору).
Відповідно до п.3.4. договору, ціна договору становить 1 096 000, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 219 200, 00 грн, усього з ПДВ - 1 315 200, 00 грн.
Згідно з п.3.5. договору, замовник здійснює оплату за надання послуг по факту надання послуг на підставі підписаних актів здачі-приймання наданих послуг на 30-й календарний день, з дати надання послуги. Оплата за надані послуги здійснюється за умови реєстрації контрагентом податкової накладної, оформленої згідно з вимогами законодавства України, не пізніше ніж за 3 календарні дні до дати оплати визначеної умовами договору. У випадку якщо податкова накладна зареєстрована пізніше ніж за 3 календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, оплата здійснюється на 5-й календарний день з дати реєстрації податкової накладної. У випадку якщо на дату оплати реєстрацію податкової накладної зупинено, оплата здійснюється на 5-й календарний день з дати отримання замовником на електронну адресу повідомлення від виконавця з копією квитанції про реєстрацію податкової накладної і розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою надання послуг вважається дата підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до п.4.1. договору, строк надання послуг: протягом 60 календарних днів з моменту направлення письмової рознарядки, а у разі направлення письмової рознарядки після 31.10.2025 строк надання послуг не пізніше 31.12.2025. Передача автотранспортної техніки в ремонт оформлюється актом прийому-передачі з підписанням обох сторін.
Пунктом 4.7. договору визначено, що доставка об`єктів для надання послуг та після надання послуг здійснюється силами виконавця за власний рахунок.
Згідно з п.5.1. договору, замовник має право:
5.1.1. Безперешкодного доступу до місця надання послуг для перевірки стану та якості надання послуг.
5.1.2. Вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень.
5.1.3. Відмовитися від даного договору та вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не розпочав надання послуг або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк визначений договором стає неможливим.
5.1.4. Ініціювати внесення змін у даний договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень виконавцем умов даного договору.
5.1.5. Вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням виконавцем умов даного договору.
5.1.6. У разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань по договору, недотримання терміну надання послуг, при невідповідності якості наданих послуг, замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це виконавця в 10-денний термін.
5.1.7. Достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку за ініціативи замовника за умови повідомлення виконавця про намір розірвати договір за 10 днів до дня зазначеного в повідомленні, як передбачувана дата розірвання договору.
Відповідно до п.5.2. договору, замовник зобов`язаний:
5.2.1. Прийняти в установленому порядку та оплатити надані послуги відповідно до умов даного договору.
5.2.2. Негайно повідомити виконавця про виявлені недоліки в наданні послуг.
Пунктом 5.3. договору визначено, що виконавець має право:
5.3.1. Вимагати від замовника сплати повної грошової суми за надані послуги відповідно до підписаного сторонами акту здачі-приймання наданих послуг та в терміни, передбачені п.п. 3.5 договору.
5.3.2. Відмовитися від договору з відшкодуванням збитків у разі, коли додержання вказівок замовника стосовно способу надання послуг загрожує життю та здоров`ю людей, чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки та інших встановлених законодавством вимог.
Згідно з п.5.4. договору, виконавець зобов`язаний:
5.4.1. Надати послуги в повному обсязі та в строки, передбачені договором, а також усунути недоліки, виявлені при наданні послуг. Виконавець зобов`язується надавати рахунок та фактичну калькуляцію на надані послуги з розшифровками по статтям витрат (матеріальних витрат із зазначенням їх типу, марки ДСТУ, основної заробітної плати, та інше), а також на підтвердження якості матеріалів та запчастин, які використані під час надання послуг, надати документи, що підтверджують їх якість, дату виготовлення та походження (копії сертифіката якості та/або паспорт, або бірка, стікер тощо).
5.4.2. Надати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки послуги відповідно до даного договору;
5.4.3. Пред`явити замовнику акти здачі-приймання наданих послуг;
5.4.4. Своєчасно попередити замовника про те, що додержання його вказівок стосовно способу надання послуг загрожує їх якості або придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати таку загрозу.
5.4.5. Передати замовнику в порядку, передбаченому законодавством та даним договором, надані послуги.
5.4.6. Інформувати замовника про перебіг надання послуг, суворо виконувати всі вказівки замовника з приводу надання послуг, негайно інформувати замовника у випадку, якщо дотримання ним вказівок замовника загрожує якості послуг, що надаються.
5.4.7. Вжити заходів по недопущенню передачі без згоди замовника матеріалів даного договору (примірників, копій) та іншої інформації по даному договору третім особам.
5.4.8. Вживати заходів щодо збереження майна замовника.
5.4.9. Забезпечити веденні та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання договору.
5.4.10. Своєчасно усувати недоліки наданих послуг, допущені з його вини згідно п.п. 4.4, п.п. 4.5., п.п. 7.5.
5.4.11. Інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.
5.4.12. Повернути замовнику у замінені агрегати та запасні частини з оформленням акту передачі не пізніше повернення об`єктів надання послуг.
5.4.13. За порушення умов даного договору виконавець відшкодовує у повному обсязі спричинені таким порушенням збитки порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до п.9.1.-п.9.3. договору, термін дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання в повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо надання послуг та оплати за надання послуг в межах строків, визначених умовами цього договору. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору, яке мало місце під час дії цього договору.
Додатком №1 до договору сторонами погоджено найменування послуг та їх вартість, а саме ремонт транспортних засобів: 1) Great Wall модель Wingle 5 державний номер НОМЕР_3 ; 2) ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 ; 3) ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 ; 4) УАЗ-3151095 державний номер НОМЕР_4 на загальну суму 1 315 200, 00 грн.
11.12.2025 відповідачем було направлено лист-рознарядку за вих.№ЕЧ-2 Придн-03/472 у якій зазначено, що погоджена заявка №31 від 05.12.2025 на загальну суму по договору 1 315 200, 00 грн, а також повідомлено позивача про готовність приймання у 2025 році робіт згідно з договором.
23.12.2025 відповідач передав позивачу транспортний засіб Great Wall модель Wingle 5, державний номер НОМЕР_3 для надання послуг з ремонту згідно з договором, що підтверджується актом прийому-передачі автотранспортної техніки в ремонт.
25.12.2025 відповідач передав позивачу транспортний засіб УАЗ-3151095 державний номер НОМЕР_4 , для надання послуг з ремонту згідно з договором, що підтверджується актом прийому-передачі автотранспортної техніки в ремонт.
У подальшому, як зазначає позивач, при прибутті перевізника до відповідача для отримання ще двох транспортних засобів, які передбачені договором, а саме: транспортний засіб ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 відповідач відмовився їх передавати в ремонт, на підтвердження чого позивач надав копії договору про надання послуг з перевезення вантажів №6 від 01.01.2025, укладеного між ФОП Заверловським Б.Р., як перевізником та позивачем, як замовником, копію довіреності №5 від 11.11.2025 та акта виконаних робіт №П.0310 від 24.12.2025, відповідно до яких перевізник намагався забезпечити транспортування цих транспортних засобів.
25.12.2025 позивач направив відповідачу лист за вих.№01 з вимогою надати транспортні засоби ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 та ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 в ремонт.
У відповідь на вказаний лист, 31.12.2025 відповідач листом за вих.№126/243С повідомив позивача, про те, що станом на 31.12.2025 у автомобіля ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 виник додатковий дефект з коробкою передач, що вимагає додаткового дефектування для проведення ремонту та оскільки автомобілі є робочими, відповідач має можливість передачі тільки однієї одиниці в ремонт, з подальшим повертанням після ремонту, потім іншої одиниці. Також відповідач зазначає, що потрібно вирішити питання щодо комплектуючих частин, які наведені в технічній частині договору, оскільки деякі комплектуючі, згідно номенклатурних номерів призначені до бензинових двигунів, а потрібно дизельний. Вказує, що йому незрозуміле питання щодо часу, який буде займати ремонт автомобілів та просить позивача про це зазначити. Крім цього, відповідач просив вилучити вказані дві одиниці транспорту з договору або запропонувати альтернативне рішення, оскільки залишилось значно мало часу для виконання ремонту.
Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.
06.01.2026 відповідач звернувся до позивача з листом за вих.№3, у якому зазначив, що станом на 05.01.2026 акти здачі-приймання наданих послуг за транспортними засобами, які знаходяться в ремонті у позивача не пред`явлені та просив проінформувати відповідача про перебіг надання послуг, та відповідно до п.5.1.1. договору, розглянути можливість організації безперешкодного доступу до місця надання послуг, для перевірки стану та якості надання послуг.
У відповідь на вказаний лист, 06.01.2026 позивач листом за вих.№6/01-26 повідомив відповідача, згідно з п. 4.1. договору, строк надання послуг становить: "Протягом 60 календарних днів з моменту направлення письмової рознарядки, а у разі направлення письмової рознарядки після 31.10.2025 строк надання послуг не пізніше 31.12.2025". Вказує, що фактична дата отримання рознарядки - 11.12.2025, а тому 60-денний термін надання послуг, встановлений тією ж нормою п. 4.1., розпочав свій відлік саме з цієї дати. Також зазначає, що виконання комплексу капітальних ремонтних робіт, передбачених додатком № 2 до договору, у період з 11.12.2025 по 31.12.2025 (20 календарних днів) є технічно неможливим через їх велику складність та обсяг. Такі роботи потребують повного технологічного циклу, включаючи демонтаж, дефектацію, замовлення та поставку запчастин, власне ремонт та складання, що об`єктивно вимагає часу, передбаченого самим договором - 60 календарних днів. Крім цього, вказує, що замовник мав право направити рознарядку 11.11.2025 і це в свою чергу дало б змогу відремонтувати авто до 31.12.2025. Так як термін надання послуг був би також менший ніж передбачено умовами договору але вже складав би не 20 а 50 календарних днів. Також позивач звертає увагу на п. 9.2. договору, який чітко регулює подібні ситуації: "Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання в повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо наданих послуг та оплати за надання послуг у межах строків, визначених умовами цього договору", це означає, що обов`язок виконавця надати послуги, а замовника - їх прийняти та оплатити, залишається в силі навіть після формального закінчення терміну дії договору (31.12.2025), якщо ініціатива щодо надання послуг (рознарядка) була реалізована в період його дії. Крім цього, зазначає, що направляючи рознарядку 11.12.2025, замовник, будучи професійним учасником, свідомо ініціював початок робіт за договором, розуміючи, що їх технологічний цикл перевищує 20 днів, що залишалися до 31.12.2025. Отже, на думку позивача, логічним є очікування, що роботи будуть виконані в основний строк, передбачений тим же п. 4.1. договору - протягом 60 календарних днів з 11.12.2025. Також вказує, що зі сторони позивача не отримувалося жодних пропозицій та не обговорювалась укладення додаткової угоди щодо зміни термінів (у тому числі продовження строку дії договору), передбачених розділом 15 договору. Крім цього, зазначає, що роботи виконуються в термін, що становить 60 календарних днів з 11.12.2025, тобто до 08.02.2026. Цей термін прямо встановлений п. 4.1. договору для випадку отримання рознарядки.
У подальшому, 24.03.2026 та 30.03.2026 позивач передав, а відповідач прийняв з ремонту транспортний засіб УАЗ-3151095 державний номер НОМЕР_4 , що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг №2847 від 24.03.2026, а також транспортний засіб Great Wall модель Wingle 5, державний номер НОМЕР_3 , що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг №2846 від 30.03.2026 (а.с. 181).
Спір у даній справі виник з підстав неналежного, на думку позивача, виконання відповідачем свого зобов`язання за договором, у частині передання транспортних засобів позивачу для виконання робіт з ремонту, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом та просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, зобов`язати відповідача виконати зобов`язання відповідно до п. 4.1. договору №ПР/Е-25575 від 11.11.2025, а саме передати позивачу за актом прийому-передачі у тимчасове володіння для виконання робіт з ремонту транспортний засіб ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 .
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд зазначає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, до якого, крім положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за договором №ПР/Е-25575 від 11.11.2025 саме відповідач зобов`язаний забезпечити передачу всіх транспортних засобів, визначених додатком №1 до договору, в ремонт виконавцю. На думку позивача, така передача є необхідною передумовою для виконання робіт з ремонту, а тому випливає із самої суті договору та формулювання про "готовність замовника до надання послуг", закріпленого в п. 2.1. договору та у рознарядці. Позивач також зазначає, що направлення рознарядки 11.12.2025 означало одночасний початок строку виконання всіх ремонтних робіт щодо всіх транспортних засобів, а отже, відповідач був зобов`язаний забезпечити передачу всієї техніки одночасно, оскільки лише такий спосіб, на думку позивача, відповідає строкам виконання договору (60 днів, але не пізніше 31.12.2025). Крім того, позивач посилається на неможливість виконання робіт у скорочений період та стверджує, що дії відповідача щодо непередачі частини транспортних засобів порушують договірні зобов`язання і фактично унеможливлюють виконання ремонту в межах погодженого строку.
Відповідач заперечуючи проти позову, вказує, що договір не містить жодного положення, яке б покладало на нього обов`язок передавати транспортні засоби у володіння позивача. Предметом договору є виключно надання послуг з ремонту, а обов`язок відповідача обмежується прийняттям та оплатою належно наданих послуг. Також відповідач наголошує, що рознарядка від 11.12.2025 має виключно організаційний характер, є підставою для початку надання послуг і підтвердженням готовності до їх прийняття, однак не є правочином і не породжує нових майнових обов`язків, зокрема, обов`язку передачі транспортних засобів. Також відповідач зазначає, що умовами договору передбачено поетапний характер виконання робіт, що підтверджується механізмом приймання кожного транспортного засобу окремо, а також положеннями щодо організації виконання послуг виконавцем власними силами, включно з доставкою об`єктів. Окремо відповідач звертає увагу, що фактичне виконання договору підтверджує відсутність порушення з його боку, оскільки частина транспортних засобів була передана в ремонт та прийнята позивачем за актами, а решта - передавалася/обговорювалася в межах погодженого договірного механізму.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Здійснивши аналіз умов договору №ПР/Е-25575 від 11.11.2025, а саме п. 1.1 та 5.2, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що його предметом є виконання робіт з ремонту транспортних засобів, а обов`язки замовника обмежуються прийняттям результату робіт та його оплатою за умови належного виконання виконавцем своїх зобов`язань.
У свою чергу, відповідно до пунктів 2.4., 2.9., 4.7., 5.4.2., 5.4.5., 5.4.11., організація виконання послуг, у тому числі забезпечення виконання робіт власними ресурсами, інформування про хід їх виконання, а також доставка об`єктів для надання послуг та після їх завершення, покладена саме на виконавця (позивача) та виключає покладення на замовника (відповідача) обов`язку щодо організації процесу виконання робіт поза межами прямо передбачених договором дій.
Щодо доводів позивача, що направлення рознарядки 11.12.2025 означало одночасний початок строку виконання всіх ремонтних робіт щодо всіх транспортних засобів, а отже, відповідач був зобов`язаний забезпечити передачу всієї техніки одночасно, суд зазначає таке.
Відповідно до п.2.1. договору, надання послуг проводиться протягом строку дії договору, тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на початок надання послуг та підтвердженням готовності замовника до надання послуг.
При цьому суд першої інстанції обгрунтовано відзначив, що пункт 2.1. договору визначає письмову рознарядку як обов`язкову передумову надання послуг, без якої виконавець не може розпочати виконання робіт у межах договірного зобов`язання, оскільки у вказаному пункті договору сторони прямо погодили, що саме волевиявлення відповідача (замовника) у формі рознарядки є юридично значимим фактом для початку виконання позивачем (виконавцем) своїх зобов`язань згідно з договором.
Поряд з цим, суд першої інстанції доцільно наголосив, що після направлення рознарядки від 11.12.2025 сторони фактично приступили до виконання договірних зобов`язань шляхом поетапної організації надання послуг/виконання робіт у спосіб, погоджений умовами договору, а саме:
23.12.2025 відповідач передав позивачу транспортний засіб Great Wall модель Wingle 5, державний номер НОМЕР_3 , для надання послуг з ремонту згідно з договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі автотранспортної техніки в ремонт.
25.12.2025 відповідач передав позивачу транспортний засіб УАЗ-3151095 державний номер НОМЕР_4 , для надання послуг з ремонту згідно з договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі автотранспортної техніки в ремонт.
У подальшому, 24.03.2026 та 30.03.2026 позивач передав, а відповідач прийняв з ремонту транспортний засіб УАЗ-3151095 державний номер НОМЕР_4 , що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання наданих послуг №2847 від 24.03.2026, а також транспортний засіб Great Wall модель Wingle 5, державний номер НОМЕР_3 , що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання наданих послуг №2846 від 30.03.2026.
З урахуванням вищенаведеного, місцевий господарський суд обгрунтовано виснував, що зазначені докази у своїй сукупності свідчать, що сторони застосували передбачений умовами договору механізм поетапного виконання зобов`язань, який передбачає окреме оформлення передачі кожного об`єкта та подальше виконання робіт щодо кожної одиниці техніки окремо.
Також суд першої інстанції обгрунтовано відзначив, що факт передачі частини транспортних засобів позивачем та подальшого прийняття результатів робіт відповідачем підтверджує відсутність погодженої сторонами умови про одночасну передачу всіх об`єктів ремонту та, навпаки, свідчить про визнання обома сторонами саме етапного характеру виконання договору.
Отже, місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи позивача, які продубльовано в поданій ним апеляційній скарзі про те, що направлення рознарядки 11.12.2025 означало одночасний початок строку виконання всіх ремонтних робіт щодо всіх транспортних засобів, які так, що суперечать умовам договору та спростовуються фактичною поведінкою сторін під час його виконання.
Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи позивача про те, що формулювання "готовність замовника до прийняття результатів робіт", наведене у п. 2.1. договору, нібито свідчить про виникнення у відповідача обов`язку одночасно передати виконавцю всі транспортні засоби, визначені договором, адже таке тлумачення не ґрунтується на змісті спірного правочину, оскільки, як установлено судом вище, п. 2.1. договору визначає рознарядку виключно як дозвіл на початок надання послуг та підтвердження готовності замовника до виконання договору, однак не містить положень щодо обов`язкової одночасної передачі всіх об`єктів ремонту чи встановлення відповідного самостійного обов`язку відповідача.
При цьому, системний аналіз умов договору, зокрема п.1.2., п.2.9., п.4.1., п.4.7., п.5.4.5. договору, свідчить про погодження сторонами саме поетапного механізму виконання зобов`язань, який передбачає оформлення окремих актів приймання-передачі транспортних засобів, виконання робіт щодо кожного об`єкта окремо та організацію процесу надання послуг виконавцем власними силами та засобами.
Протилежні доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених вище та є лище власним тлумаченням скаржником норм чинного закондавства, що регулює спірні правовідносини та умов укладеного з відповідачем договору №ПР/Е-25575 від 11.11.2025.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, позивач, будучи суб`єктом господарювання та стороною договору № ПР/Е-25575 від 11.11.2025, підписанням цього договору підтвердив свою згоду з усіма його істотними умовами, у тому числі з визначеним сторонами предметом договору та порядком організації виконання послуг.
При цьому суд не має права змінювати зміст договору або доповнювати його умовами, які сторони не погодили. Тлумачення договору не може підміняти собою створення нового договірного обов`язку.
Згідно зі статтею 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі строки виконання роботи не встановлені, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягу роботи і звичаїв ділового обороту.
У цій справі сторонами погоджено строк саме надання послуг - 60 календарних днів з моменту направлення письмової рознарядки, а у визначеному договором випадку - не пізніше 31.12.2025. Водночас договір не містить окремого строку для передачі кожного транспортного засобу у ремонт і не визначає, що всі чотири транспортні засоби мають бути передані одночасно.
Таким чином, є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем існування у відповідача саме того договірного обов`язку, примусового виконання якого він просить у цьому спорі, а саме обов`язку передати всі транспортні засоби одночасно або передати решту транспортних засобів незалежно від фактичного виконання ремонту раніше переданих одиниць техніки та обставин їх експлуатації.
Разом з тим, суд першої інстанції доцільно відзначив, що виходячи з правової позиції позивача щодо застосування виключно 60-денного строку виконання робіт, такий строк спливав 08.02.2026.
Натомість матеріалами справи підтверджується, що транспортні засоби Great Wall Wingle 5 та УАЗ-3151095, передані позивачу за актами від 23.12.2025 та 25.12.2025, були фактично повернуті відповідачу лише після виконання ремонтних робіт за актами здачі-приймання від 24.03.2026 та 30.03.2026, тобто більш ніж через місяць після спливу навіть 60-денного строку, на який посилається позивач, чим підтверджується суперечлива поведінка позивача, яка не узгоджується з фактичними обставинами виконання договору.
Крім того, зі змісту листа відповідача від 31.12.2025 за вих.№126/243С вбачається, що спірні транспортні засоби використовувались у господарській діяльності відповідача та передавались у ремонт з урахуванням виробничої необхідності та можливості їх поетапного виведення з експлуатації. При цьому, відповідач прямо зазначав про можливість передачі наступного транспортного засобу після повернення попереднього з ремонту.
З наведеного слідує, що тривале перебування в ремонті двох уже переданих транспортних засобів об`єктивно унеможливлювало одночасне вилучення з експлуатації ще двох автомобілів та їх передачу позивачу.
У зв`язку з цим, місцевий господарський суд обгрунтовано відхилив посилання позивача на неправомірну відмову відповідача від передачі інших транспортних засобів, як такі, що не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються фактичним виконанням договору сторонами.
Отже, проаналізувавши укладений між сторонами договір, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що умовами договору № ПР/Е-25575 від 11.11.2025 не передбачено обов`язку відповідача передавати транспортні засоби у володіння позивача у заявленому ним обсязі та у спосіб, який він фактично обґрунтовує у позові.
Відтак вимога позивача про покладення на відповідача відповідного обов`язку фактично спрямована на зміну погоджених сторонами умов договору шляхом їх доповнення новим зобов`язанням, яке не було предметом волевиявлення сторін при його укладенні. Такі вимоги суперечать принципу свободи договору, закріпленому у статтях 6, 627 Цивільного кодексу України, та імперативному припису статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, покладення на відповідача обов`язку, який прямо не передбачений умовами договору та не випливає з норм чинного законодавства, є юридично необґрунтованим та таким, що суперечить як змісту договірних зобов`язань сторін, так і загальним засадам цивільного права.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.
Як установлено судом вище, умови договору № ПР/Е-25575 від 11.11.2025, зокрема, п.4.1. на який посилається позивач, не містять положень, які б прямо або опосередковано покладали на відповідача обов`язок передати транспортні засоби ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 та ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 позивачу у тимчасове володіння для виконання робіт з ремонту.
Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що заявлені позивачем вимоги фактично спрямовані не на примусове виконання існуючого договірного обов`язку, а на покладення на відповідача нового обов`язку, який умовами договору не передбачений і сторонами не погоджений.
У даному випадку позивач просить суд зобов`язати відповідача передати транспортні засоби у ремонт після того, як строк дії договору сплив 31.12.2025, строк надання послуг, визначений договором, також минув, а два раніше передані транспортні засоби були відремонтовані та повернуті відповідачу лише у березні 2026 року.
Разом з цим, пунктом 9.2 договору передбачено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання у повному обсязі взятих на себе зобов`язань щодо надання послуг та оплати за надані послуги в межах строків, визначених договором, а також не звільняє від відповідальності за порушення умов договору, яке мало місце під час його дії.
Аналіз п. 9.2 договору свідчить, що його зміст спрямований на збереження відповідальності сторін за невиконані або неналежно виконані зобов`язання, які виникли під час дії договору, зокрема щодо оплати фактично наданих послуг, прийняття результату робіт або відповідальності за порушення, але не на покладення на замовника невизначеного за договором обов`язку передати всі транспортні засоби одночасно або у заявленій позивачем послідовності.
За наведених обставин в сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача передати транспортні засоби ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 та ГАЗ модель 2705, державний номер НОМЕР_2 позивачу у тимчасове володіння для виконання робіт з ремонту є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта, фактично дублюють його позицію викладену в позові, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 26.05.2026 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/451/26 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро".
Матеріали справи №910/451/26 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 05.10.2026 після виходу суддів Спаських Н.М. та Тарасенко К.В. з відпусток
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Н.М. Спаських
К.В. Тарасенко