ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2026 р. Справа№ 910/6287/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Сибіги О.М.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 16.09.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 (повний текст складено 17.07.2026)
у справі № 910/6287/23 (суддя - Демидов В.О.)
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) військова частина НОМЕР_2
2) військова частина
НОМЕР_3 ) військова частина НОМЕР_4
4) військова частина
НОМЕР_5 ) військова частина
НОМЕР_6 ) військова частина НОМЕР_7
за участі Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону
про стягнення 6 021 138, 94 грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 скаргу представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі №910/6287/23 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо неналежного направлення документів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_10, що призвело до неповного виконання виконавчого документа - ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі №910/6287/23. Скасовано Постанову про закінчення виконавчого провадження Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.03.2026 в межах ВП № НОМЕР_10.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 23.07.2026 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі № 910/6287/23, в якій просить зупинити дію оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі № 910/6287/23.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що виконавчим документом чітко передбачено спосіб його виконання - накладення арешту на кошти та майно фізичної особи-підприємця Сапожнікова Л.Є. у межах 2 739 600 грн, Державним виконавцем було встановлено вичерпний перелік рахунків боржника (чотири рахунки в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк»), на які накладено арешт, а також накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно вимагає направлення запитів до всіх 59 банків та інших фінансово-кредитних установ, оскільки більшість з них не надають фізичним особам можливості відкривати рахунки.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що при виконанні рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту державний виконавець вчиняє дві дії: накладає арешт та закриває провадження, а сам факт накладення арешту та внесення відомостей до реєстрів уже унеможливлює відчуження майна боржником.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 23.07.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В.
Суддя Тищенко О.В. та Гончаров С.А. перебували у відрядженні та у відпустках.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі № 910/6287/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі № 910/6287/23. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 16.09.2026.
16.09.2026 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження», а й відповідно до інших законів, що є гарантією належного виконання своїх обов`язків.
На думку стягувача, державним виконавцем не було вжито всіх необхідних заходів для виявлення майна боржника: запити були надіслані обмеженому колу осіб, відсутні докази направлення запитів до всіх банків, які мають банківську ліцензію, а також до інших фінансово-кредитних установ. Крім того, в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні докази вчинення державним виконавцем дій щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості та майнових прав боржника.
Стягувач наголошує, що постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною, а відновлення прав стягувача можливе шляхом скасування цієї постанови.
16.09.2026 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшли додаткові пояснення по справі, які обґрунтовано тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно ФОП Сапожнікова Л.Є. у межах 2 739 600 грн.
За інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем було надіслано запити про наявні рахунки боржника, однак ці запити були надіслані обмеженому колу осіб, а відомості про направлення запитів до всіх 59 банків, які мають банківську ліцензію, відсутні.
Прокурор вказує, що відсутні докази направлення запитів до органів доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника.
На думку прокуратури, перевірка майнового стану боржника державним виконавцем належним чином не проведена, а постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною.
У судове засідання, що відбулось 16.09.2026 з`явились представники представники позивача та скаржника, надали свої пояснення та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Інші сторони в судове засідання не з`явились, про час дату та місце судового засідання повідомлені належним чином згідно інформації наявної в системі «Електронний суд».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.05.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП НОМЕР_10.
Відповідно до означеної постанови виконавче провадження відкрито на підставі ухвали №910/6287/23 від 20.05.2024, виданої Північним апеляційним Господарським судом.
24.05.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем винесено наступні постанови в межах виконавчого провадження №ВП НОМЕР_10:
- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
- про арешт коштів боржника;
- про арешт майна боржника.
З Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що:
24.05.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем супровідним листом на адреси: АТ "ПУМБ" 04070, м.Київ, вул. Андріївська, 4; АТ "А-Банк" 49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, 11; АТ "АКБ "КОНКОРД" 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, площа Троїцька, 2; АТ "Креді Агріколь Банк" 01004, м.Київ, вул. Пушкінська 42/4 надіслано для виконання постанову про арешт коштів боржника від 24.05.2024, винесену при примусовому виконанні ухвала № 910/6287/23 від 20.05.2024, що видав Північний апеляційний Господарський суд;
24.05.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем надіслано запит на адреси: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" Акціонерне товариство "Універсал Банк"; Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК"; Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний"; АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК"; Акціонерне товариство "СЕНС БАНК"; "Акціонерне товариство "ТАСкомбанк"; Акціонерне товариство "Райффайзен Банк"; Акціонерне товариство "Банк 3/4"; Акціонерне товариство "СКАЙ БАНК"; Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" про надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців Сапожніков Леонід Євгенійович, РНОКПП НОМЕР_8 ;
24.05.2024 було отримано відповідь на запит №: 206296560 надісланий до Державної фіскальної служби України про наявність переліку рахунків боржника у: ФГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ; АТ КБ "ПриватБанк";
27.11.2024 на адресу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від боржника надійшла заява про невідкладне виконання постанову Північного апеляційного Господарського суду щодо зняття арешту з майна і рахунків та закрити виконавче провадження;
24.05.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем надіслано запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю до: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"; Акціонерне товариство "Універсал Банк"; Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК"; Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний"; Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК"; АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК"; Акціонерне товариство "ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК"; Акціонерне товариство "СЕНС БАНК"; "Акціонерне товариство "ТАСкомбанк"; Акціонерне товариство "Райффайзен Банк"; Акціонерне товариство "Банк 3/4"; Акціонерне товариство "СКАЙ БАНК"; Публічне акціонерне товариство "Банк Восток"; АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ";
03.12.2025 було отримано відповідь на запит №: 304046709 надісланий до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи у: ФГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ; АТ КБ "ПриватБанк".
18.03.2026 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Євгенієм Івановичем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до якої зазначено про фактичне повне виконання вимог ВД; Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривня (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривня (UAH).
Таким чином старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент винесення постанови про зняття арешту) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Схожі правові висновки Верховний Суд виклав у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі № 924/315/17.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у справі №910/6287/23 задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Фізичній особі-підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ), в межах суми попередньої оплати - 2 739 600, 00 грн.
Стягувачем за даною ухвалою є: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_9 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ).
Боржником за даною ухвалою є: Фізична особа-підприємець Сапожніков Леонід Євгенійович (РНОКПП: НОМЕР_8 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ,),
Строк пред`явлення до виконання даного виконавчого документа - 3 роки: до 20.05.2027.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2024 року № 910/6287/23 касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/6287/23 залишено без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 по справі № 910/6287/23 задоволено частково; Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 по справі № 910/6287/23 змінено. Викладено п. 2 резолютивної частини рішення у такій редакції: " 2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 135032,00 грн основного боргу, 4064,57 грн інфляційний витрат, 3052,09 грн 3% річних та 2130,07 грн судового збору."; Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича 135 475,64 грн судового збору за перегляд рішення судом апеляційної інстанції; Доручено Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови; Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення; Витрати по сплаті судового збору покладено на ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ); Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/6287/23; Матеріали справи № 910/6287/23 повернуто до Господарського суду міста Києва. Окрім того у п. 9 Постанови зазначено, що Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2025 року № 910/6287/23 касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено частково; Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 910/6287/23 скасовано. Справу № 910/6287/23 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
У означеній Постанові Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції було порушено приписи ч. 9 ст. 145 ГПК України при прийнятті оскаржуваної постанови в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/6287/23, оскільки за наслідками апеляційного розгляду позов було задоволено частково - стягнуто 135 032,00 грн основного боргу (суму попередньої оплати), то в такому разі повної відмови у задоволенні позову, у розумінні ч. 9 ст. 145 ГПК України, не відбулось, а тому заходи забезпечення позову продовжували діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
05.12.2024 Господарським судом міста Києва на виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №910/6287/23, яка набрала законної сили 06.11.2024, видано наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 135032,00 грн основного боргу, 4064,57 грн інфляційний витрат, 3052,09 грн 3% річних та 2130,07 грн судового збору.
05.12.2024 Господарським судом міста Києва на виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №910/6287/23, яка набрала законної сили 06.11.2024 видано наказ про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича 135 475,64 грн судового збору за перегляд рішення судом апеляційної інстанції.
23.12.2025 на виконання Постанови Північного апеляційного Господарського суду від 03.12.2025 у справі №910/6287/23, яка набрала законної сили 03.12.2025 видано наказ про стягнення з фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) 1 116 167 грн 00 коп. неповернутої попередньої оплати, 87 716 грн 22 коп. пені (за несвоєчасну поставку товару), 33 597 грн 51 коп. інфляційних втрат, 25 228 грн 43 коп. 3 % річних, 408 119 грн 58 коп. пені (за несвоєчасне повернення коштів) та 13323 грн 43 коп. судового збору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2025 року № 910/6287/23 касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено частково; Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 910/6287/23 скасовано, вжиті заходи забезпечення позову Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, а саме накладення арешту на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Фізичній особі-підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ), в межах суми попередньої оплати - 2 739 600, 00 грн є чинною.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.
За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
В силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Отже, дії органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень регламентовані не тільки Законом України "Про виконавче провадження", а й іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Положеннями ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності.
Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1-4 ст. 62-1. Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти/електронні гроші) боржника виконується виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника. Виконавець у день відкриття виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника та здійснити заходи щодо внесення відомостей про арешт такого майна (коштів/електронних грошей) до відповідного реєстру (відповідних реєстрів) у встановленому законодавством порядку.
Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, виконується виконавцем шляхом винесення постанови про опис та арешт майна в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
У разі знищення майна, що підлягає арешту відповідно до рішення про забезпечення позову, або встановлення факту відсутності такого майна виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти/електронні гроші боржника виконується у порядку, визначеному статтями 48 і 56 цього Закону.
Після накладення арешту на майно (кошти/електронні гроші) боржника виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Своєчасне та повне виконання рішення суду забезпечується завдяки використанню, зокрема, державним виконавцем повного обсягу повноважень, процесуальних інструментів та сукупності різних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", та які є необхідними для примусового виконання рішення суду.
З Постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 вбачається, що вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Фізичній особі-підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ), в межах суми попередньої оплати - 2 739 600, 00 грн.
Як було зазначено вище з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було надіслано запити про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.
У той же час означені запити були надіслані обмеженому колу осіб.
Зокрема на сайті НБУ міститься перелік банків, які мають банківську ліцензію у кількості 59, однак у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про надіслання відповідних запитів до кожного із таких банків.
Окрім того відсутні відомості про надіслання запитів до інших фінансово-кредитних установ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у cправі № 2/1522/11652/11 вкотре наголосила, що правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.
Після накладення арешту на майно (кошти/електронні гроші) боржника виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч.1 ст. 39 цього Закону (ч. 4 ст. 62-1 Закону України "Про виконавче провадження").
Зазначена норма Закону чітко і недвозначно визначає підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 цього Закону: фактичне накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, шляхом винесення постанови про опис та арешт майна.
Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України № 1404-VIII, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
В Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні: докази, які б свідчили про вчинення державним виконавцем дій щодо виявлення нерухомого та рухомого майна (окрім транспортних засобів), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості боржника та його майнових прав, в тому числі і шляхом направлення запитів до компетентних органів; докази направлення запитів до органів доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірка майнового стану боржника державним виконавцем належним чином проведена не була, державним виконавцем несвоєчасно та не в повній мірі вжито всіх можливих, необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення.
Повноваження виконавця на вчинення виконавчих дій наведені у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, за змістом якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець зобов`язаний діяти лише в інтересах стягувача, адже всі виконавчі дії повинні вчинятися з дотриманням прав усіх сторін виконавчого провадження, зокрема й боржника. Проте, оскільки метою здійснення виконавчого провадження є повне та своєчасне виконання судового рішення, то вжиття виконавцем усіх необхідних заходів для досягнення цієї мети потрібно розглядати як таке, що відповідає як загальним засадам принципів верховенства права і обов`язковості судових рішень, так і правомірним інтересам стягувача у конкретному виконавчому провадженні ( постанова ВПВС від 10.09.2025 у справі № 367/252/24).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у cправі № 2/1522/11652/11 зазначає, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.
Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження.
З наведеного слідує і формування наслідків закінченого виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених законом (ч.1 ст. 40 Закону № 1404-VIII). Такий випадок передбачений ст.41 цього Закону.
Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця № НОМЕР_10 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2026.
Закон України "Про виконавче провадження" передбачає можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (див. підпункти 6.9, 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14).
Отже відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження ( постанови ВПВС від 04.07.2018 у справі 761/12665/14-ц, від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 та від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20).
Встановлення обґрунтованості скарги є підставою для визнання неправомірною та скасування оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.03.2026 в межах ВП № НОМЕР_10.
Згідно з ч.1 ст. 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Згідно з ч.2 цієї статті у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.
Відповідно до ч.2 ст.343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі №910/6287/23.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі № 910/6287/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - залишити без задоволення
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі № 910/6287/23 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 06.10.2026
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.М. Сибіга
О.В. Тищенко