УХВАЛА
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 466/2148/24
провадження № 61-11325ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Данильчук Віталій Михайлович, на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 08 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, в якому просив визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 та визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування вказаною квартирою.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова
від 08 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з указаним рішенням, представник ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 липня 2026 року апеляційну скаргу задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова
від 08 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання права користування житловим приміщенням змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова
від 08 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
27 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Данильчук В. М., на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 08 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 липня 2026 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить скасувати суд касаційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини дев`ятої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє не пізніше ніж через двадцять днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма
статті 394 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких)
подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених)
статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявник визначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи, що суд застосував норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 23 листопада 2023 року у справі № 566/725/20.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Данильчук Віталій Михайлович, на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 08 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 липня 2026 року.
Витребувати із Шевченківського районного суду міста Дніпра цивільну справу № 466/2148/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська