УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 589/283/24
провадження № 61-12445ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року у складі колегії суддів: Сидоренко А. П., Собини О. І., Щербаченко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2024 року позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором у розмірі 70 003,04 грн та судовий збір у розмірі 2 326,23 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 17 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі судді від 27 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику у строк не більше десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати до апеляційного суду докази сплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн, а також надати докази направлення копії апеляційної скарги з додатками ТОВ «Бізнес Позика».
Ухвалою судді Сумського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та продовжено заявниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвалою судді Сумського апеляційного суду у складі судді Сидоренко А. П. від 07 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та продовжено заявниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
08 вересня 2026 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення, в яких просить врахувати її життєві та матеріальні обставини, зокрема те, що після розлучення вона проживала разом із батьками-пенсіонерами, була зареєстрована як безробітна, втратила батька та має матір, яка через стан здоров`я потребує догляду; врахувати її фактичне матеріальне становище - відсутність доходу, майна та майнових активів на території України; врахувати непомірне процесуальне навантаження, пов`язане з її проживанням за межами України та неможливістю самостійно отримувати всі необхідні документи. Також просить у разі необхідності витребувати відповідні документи та відомості у компетентних органів України, у тому числі за місцем її реєстрації, документи щодо виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2024 року визнано неподаною і повернуто заявниці.
У вересні 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що повернення апеляційної скарги без належного врахування усіх фактичних обставин порушує право заявниці на доступ до суду.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з положеннями статей 185, 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам пунктам 2, 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України та ухвалою від 27 серпня 2026 року залишено апеляційну скаргу без руху, запропоновано ОСОБА_1 у строк не більше десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до апеляційного суду докази оплати судового збору у розмірі 3 633, 60 грн, а також докази направлення копії апеляційної скарги з додатками ТОВ «Бізнес Позика».
28 серпня 2026 року від ОСОБА_1 подано до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору. Обґрунтовуючи клопотання, заявниця посилалася на те, що наразі вона тимчасово перебуває за кордоном та опинилася у скрутному матеріальному становищі. Вона не має офіційного працевлаштування в Україні, не отримує жодних доходів, заробітної плати, пенсій чи інших соціальних виплат на території України, що підтверджується офіційними даними з Електронного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Зазначає, що її дохід в Україні за останній рік становить 0,00 грн, розмір належного до сплати судового збору значно перевищує 5 % річного доходу. Крім того повідомляє, що з її рахунку було незаконно знято коштів у сумі 2 000,00 грн, які призначалися для лікування та підтримку здоров`я, внаслідок чого вона залишилася повністю без коштів на існування та необхідні медикаменти, що ще більше ускладнило її скрутне матеріальне становище.
Оскільки до поданого клопотання не додано доказів, які б у повному обсязі характеризували майновий стан заявниці та підтверджували наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання та ухвалою від 31 серпня 2026 року продовжено заявниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
02 вересня 2026 року та 04 вересня 2026 року від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання, в яких заявниця просила долучити до матеріалів справи та врахувати надані докази майнового та фінансового стану і звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та продовжено заявниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2026 року.
08 вересня 2026 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення, в яких просила врахувати її життєві та матеріальні обставини, зокрема те, що після розлучення вона проживала разом із батьками-пенсіонерами, була зареєстрована як безробітна, втратила батька та має матір, яка через стан здоров`я потребує догляду; врахувати її фактичне матеріальне становище - відсутність доходу, майна та майнових активів на території України; врахувати непомірне процесуальне навантаження, пов`язане з її проживанням за межами України та неможливістю самостійно отримувати всі необхідні документи. Також просила у разі необхідності витребувати відповідні документи та відомості у компетентних органів України, у тому числі за місцем її реєстрації, документи щодо виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявниці.
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що строк, встановлений для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився, проте відповідачкою не усунуто недоліки, про які зазначено в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме заявницею не надано доказів оплати судового збору в розмірі 3 633,60 грн, а також доказів про направлення копії апеляційної скарги з додатками ТОВ «Бізнес Позика».
Отже, встановивши, що протягом визначеного судом строку вимоги ухвали від 27 серпня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху виконані не були, суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши положення статей 185, 357 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику, не порушивши при цьому право ОСОБА_1 на доступ до суду.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та на законність судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм процесуального права та незгоди заявниці з висновками суду апеляційної інстанції.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга в цій частині є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження на ухвалу Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 та частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник