Ухвала № 140388508 у справі № 761/8791/25 від 07.10.2026

Справа № 761/8791/25

Провадження № 2-зз/752/83/26

У Х В А Л А

07.10.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2026 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 761/8791/25, в частині накладення арешту на автомобіль марки BMW X6, 2015 року випуску, об`єм двигуна 2993 см. куб., номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .

Заявник посилається на те, що 17.12.2024 між ним та ОСОБА_4 укладено договір позики № 17-12-2024, за умовами якого останній отримав у позику 833 196,00 грн, що за домовленістю сторін еквівалентно 19 838,00 доларів США, з кінцевим строком повернення до 16.03.2025 включно.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики 17.12.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір застави транспортного засобу, предметом якого є автомобіль марки BMW X6, 2015 року випуску, об`єм двигуна 2993 см. куб., номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Заявник зазначає, що зобов`язання за договором позики не виконано, а заборгованість становить 19 838,00 доларів США.

У заяві також зазначено, що ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 07.10.2025 про забезпечення позову ОСОБА_1 не отримував, участі у справі не брав, а накладений судом арешт, на його думку, обмежує його права як заставодержателя та кредитора. Посилаючись на наведене, заявник просить скасувати заходи забезпечення позову в частині арешту зазначеного автомобіля.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.10.2025 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову було задоволено, накладено арешт на належний ОСОБА_4 автомобіль марки BMW X6, 2015 року випуску, об`єм двигуна 2993 см. куб., номер кузова НОМЕР_1 , а також заборонено виїзд цього транспортного засобу з території України.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Частиною першою статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не є стороною у справі № 761/8791/25, не залучений до її розгляду як третя особа та, відповідно, не має статусу учасника цієї справи. Саме по собі посилання заявника на наявність у нього прав заставодержателя щодо майна відповідача не змінює його процесуального статусу у межах цього позовного провадження.

Отже, приписами частини першої статті 158 ЦПК України право ініціювати перед судом, який розглядає справу, питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову надано саме учаснику справи. Заявник такого процесуального статусу не має.

Разом із тим відсутність у особи статусу учасника справи не позбавляє її права на судовий захист. Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Пунктами 3, 4 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено можливість окремого апеляційного оскарження ухвал щодо забезпечення позову, а також щодо скасування, відмови у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову.

Тому доводи заявника про те, що ухвала від 07.10.2025 безпосередньо зачіпає його права як заставодержателя, за наявності передбачених законом підстав можуть бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд не вбачає у наведених заявником обставинах таких, що свідчать про припинення потреби у забезпеченні позову або про зміну обставин, які зумовили застосування відповідних заходів.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає йому чинності у відносинах з третіми особами, а на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження. Відповідно до статті 14 цього Закону пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Частиною другою статті 39 цього Закону передбачено, що зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того самого рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження.

Таким чином, саме по собі накладення судом арешту на транспортний засіб у порядку забезпечення позову не припиняє та не скасовує раніше виниклих і належним чином зареєстрованих прав заставодержателя, не змінює визначеної законом черговості обтяжень та не позбавляє заставодержателя переважного права на задоволення вимог за рахунок предмета застави відповідно до встановленого законом пріоритету. Арешт як захід забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямований на збереження майна та недопущення його відчуження до вирішення спору, а не на встановлення черговості задоволення вимог кредиторів.

Наявність щодо одного й того самого рухомого майна декількох обтяжень сама по собі не є підставою для скасування попереднього чи наступного обтяження. Питання про пріоритет та черговість задоволення забезпечених вимог вирішується відповідно до спеціальних норм матеріального права і не свідчить про відпадання обставин, які стали підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Отже, заявником не доведено ані наявності у нього процесуального права на звернення з вимогою про скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 158 ЦПК України, ані обставин, які б свідчили про те, що потреба у вжитих ухвалою від 07.10.2025 заходах забезпечення позову відпала або що обставини, які зумовили їх застосування, змінилися настільки, що подальша дія арешту є необґрунтованою.

За таких обставин підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову суд не вбачає.

Керуючись статтями 42, 158, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, статтями 12, 14, 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову у справі № 761/8791/25 -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.О. Чекулаєв