ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 300/3036/25
адміністративне провадження № К/990/27368/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року (суддя Бобров Ю.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року (головуючий суддя Курилець А.Р., судді: Кузьмич С.М., Мікула О.І.) у справі №300/3036/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» (далі - позивач, ТОВ «Галицька торгова компанія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2024 року за №№ 028859/0706, 028860/0706, 028861/0706, 028862/0706, 028863/0706, 028865/0706, 028866/0706, 028867/0706, 028868/0706, 028869/0706, 028870/0706, 028871/0706.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірки проведені з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки в наказах про призначення перевірок відсутні посилання на конкретні фактичні підстави для їх призначення окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення таких. Тому, акти проведення фактичних перевірок є недопустимими доказами та не можуть вважатися правомірними. З цих підстав просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті відповідачем.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 28 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.
ТОВ «Галицька торгова компанія» зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Торгова, 6, м.Долина, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77500, код в ЄДРПОУ 34553868.
Відповідно до наказу від 19 листопада 2024 року №3437-п ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена перевірка магазину №5 за адресою: вул. Промислова, 3 в с. Княжолука, який належать ТОВ «Галицька торгова компанія».
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №21367/09/05/РРО/34535868 від 22 листопада 2024 року на бланку №091428, відповідно до якої встановлені порушення позивачем вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), зокрема: проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, реалізація товарів без кодів УКТ ЗЕД; видача розрахункових документів споживачам не встановлених форми та змісту без зазначення марки акцизного податку.
Згідно наказу від 19 листопада 2024 року №3434-п ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена перевірка магазину Столичний стандарт за адресою: вул. Молодіжна, 6А в м. Долина, який належать ТОВ «Галицька торгова компанія».
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №21364/09/05/РРО/34535868 від 22 листопада 2024 року на бланку №091422, відповідно до якої встановлені порушення позивачем вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України, зокрема: проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД; видача розрахункових документів споживачам не встановлених форми та змісту без зазначення марки акцизного податку; роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка.
На підставі наказу від 19 листопада 2024 року №3434-п ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена перевірка магазину Продукти за адресою: вул. Незалежності, 10 в м. Долина, який належать ТОВ «Галицька торгова компанія».
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №21368/09/05/РРО/34535868 від 22 листопада 2024 року на бланку №091429, відповідно до якої встановлені порушення позивачем вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України, зокрема: проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО; проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, реалізація товарів без кодів УКТ ЗЕД; видача розрахункових документів споживачам не встановлених форми та змісту без зазначення марки акцизного податку; роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка.
Відповідно до наказу від 19 листопада 2024 року №3441-п ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена перевірка магазину №5 за адресою: вул. Кропивнянська, 2 в с. Старий Мізунь, який належать ТОВ «Галицька торгова компанія».
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №21420/09/05/РРО/34535868 від 22 листопада 2024 року на бланку №091426, відповідно до якої встановлені порушення позивачем вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України, зокрема: видача розрахункових документів споживачам не встановлених форми та змісту без зазначення марки акцизного податку; проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, реалізація товарів без кодів УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка.
На підставі наказу від 19 листопада 2024 року №3442-п ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена перевірка магазину-складу за адресою: вул. Торгова, 6 в м. Долина, який належать ТОВ «Галицька торгова компанія».
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №21415/09/05/РРО/34535868 від 22 листопада 2024 року на бланку №091425, відповідно до якої встановлені порушення позивачем вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, зокрема: видача розрахункових документів споживачам не встановлених форми та змісту на повну суму покупки без зазначення марки акцизного податку; проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО; проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, реалізація товарів без кодів УКТ ЗЕД.
Згідно наказу від 19 листопада 2024 року №3439-п ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена перевірка магазину за адресою: вул. Шептицького, 22 в м. Долина, який належать ТОВ «Галицька торгова компанія».
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №21369/09/05/РРО/34535868 від 22 листопада 2024 року на бланку №091366, відповідно до якої встановлені порушення позивачем вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України, зокрема: проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, реалізація товарів без кодів УКТ ЗЕД; видача розрахункових документів споживачам не встановлених форми та змісту без зазначення марки акцизного податку; роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка.
Відповідно до наказу від 19 листопада 2024 року №3443-п ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена перевірка магазину №8 за адресою: вул. Чорновола, 18 в м. Долина, який належать ТОВ Галицька торгова компанія.
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №21376/09/05/РРО/34535868 від 22 листопада 2024 року на бланку №091424, відповідно до якої встановлені порушення позивачем вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України, зокрема: видача розрахункових документів споживачам не встановлених форми та змісту без зазначення марки акцизного податку; проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО; проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка.
Суди встановили, що зазначені вище фактичні перевірки суб`єкта господарювання проведені контролюючим органом на підставі належно оформлених направлень на проведення перевірок від 19 листопада 2024 року за №№ 6383, 6384, 6385, 6386, 6387, 6390, 6391, 6392, 6393, 6394, 6395, 6398 та 6399, які пред`явлені перед їх початком працівникам позивача, що підтверджується відповідними відмітками (а.с. 132-138).
За результатами проведених контролюючим органом фактичних перевірок магазинів ТОВ «Галицька торгова компанія» та у зв`язку з виявленими порушеннями Закону №265/95-ВР та Податкового кодексу України, на підставі вказаних вище актів перевірок ГУ ДПС в Івано-Франківській області 24 грудня 2024 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення про застосування до ТОВ «Галицька торгова компанія» штрафних (фінансових) санкцій: №028870/0706 на суму 687831,90 грн; №028871/0706 на суму 21300 грн; №028869/0706 на суму 21300 грн; №028868/0706 на суму 624722,50 грн; №028867/0706 на суму 101608,25 грн; №028866/0706 на суму 21300,00 грн; №028865/0706 на суму 200100,20 грн; №028863/0706 на суму 118572,60 грн; №028862/0706 на суму 21300,00 грн; №028861/0706 на суму 140890,75 грн; №028860/0706 на суму 21300,00 грн; №028859/0706 на суму 124878,80 грн.
Позивач, вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що контролюючий орган в повній мірі дотримався вимог закону при прийнятті рішення про призначення фактичних перевірок позивача та у ході їх проведення.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач доводить, що суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23.
Зокрема, позивач ствердив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про правомірність дій контролюючого органу та допустимість наказів про проведення фактичних перевірок, оскільки вони не містять належної конкретизації фактичної підстави; не містять інформації про джерело податкової інформації; не містять сфери, щодо якої отримано інформацію; фактично дублюють загальні формулювання пп. 80.2.2 ПК України. Стосовно цього питання позивач також вказав, що загальне посилання на "податкову інформацію" є недостатнім лише у разі відсутності конкретизації; обсяг інформації має бути таким, щоб платник міг зрозуміти підставу втручання; формальні формулювання без розкриття фактичної підстави є порушенням Податкового кодексу України.
Порушення норм процесуального права скаржник вбачає в тому, що, суд першої інстанції протиправно покликався на лист ДПС України від 09 вересня 2024 року №25275/7/99-00-07-03-04-07 та доповідну записку ГУ ДПС в Івано-Франківській області, оскільки, як стверджує позивач, такі матеріали не були належним чином направлені позивачу. Позивач вважає, що судами не дотримано вимоги ст. ст. 42, 46, 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим порушено принцип змагальності.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою від 24 серпня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Спірним питанням у цій справі, яке складає межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, є перевірка правильності висновків судів про дотримання податковим органом процедури проведення фактичних перевірок в аспекті достатності відображення в наказах підстав для їх проведення. Рішення судів попередніх інстанцій в частині, що стосуються суті порушень колегією суддів не переглядаються.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства або здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що скільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
У зазначеній постанові суду Судова палата зосередила увагу на тому, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб. Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.
Колегія суддів звертає увагу, що у наказах ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 19 листопада 2024 року №3437-п, №3434-п, №3434-п, №3441-п, №3442-п, №3439-п, №3443-п підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «З метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, та відповідно до пп.80.2.2, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями».
Суди попередніх інстанцій врахували, що підставами для видання наказів про проведення фактичних перевірок ТОВ «Галицька торгова компанія» слугував лист ДПС України від 09 вересня 2024 року за №25275/7/99-00-07-03-04-07 про можливі порушення суб`єктами господарювання вимог Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та податкового законодавства», серед яких вказаний і позивач.
За результатами виконання вказаного листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області складена доповідна записка з обґрунтуванням необхідності проведення фактичної перевірки позивача (а.с. 130-131).
Зі змісту судових рішень не вбачається правової оцінки підставам для проведення перевірки відповідно до вимог підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, що, однак, має важливе значення для правильного вирішення справи. Натомість, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність проведеної відповідачем перевірки, покликаючись на норми підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, залишивши поза правовою оцінкою, що підставами для проведення перевірки в наказах на їх проведення зазначено саме підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Перевіряючи такі висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до частини третьої статті 341 КАС України врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23, які були ухвалені у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду. У цих постановах Верховний Суд сформулював висновки, які мають забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні (підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у взаємозв`язку із статтею 81 ПК України) під час розгляду подібних спорів.
Таким чином, під час розгляду цієї справи в межах підстав позову про порушення процедури проведення перевірки ретельному дослідженню підлягало питання визначення підстави для проведення перевірок, предмет фактичної перевірки обов`язково має відповідати тим підставам, наявність яких зумовила призначення податковим органом такої перевірки.
Натомість, суди попередніх інстанцій зазначені питання не дослідили належним чином, що, однак, має істотний вплив на оцінку податкових повідомлень-рішень на предмет їх законності з точки зору дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки. Колегія суддів вважає, що це є самостійною підставою для скасування судових рішень і направлення справи в на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що для правильного вирішення питання щодо правомірності проведення фактичних перевірок, судам необхідно дослідити лист ДПС України від 09 вересня 2024 року №25275/7/99-00-07-03-04-07 та доповідну записку з обґрунтуванням необхідності проведення фактичної перевірки позивача в контексті наявності правової підстави для призначення та проведення фактично перевірки у відповідності до приписів п.п.8.2.2 ст. 82 ПК України.
Оскільки судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального права і не дотримано норм процесуального права, Верховний Суд немає можливості самостійно встановлювати фактичні обставини у справі, які залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, що є підставою для скасування судових рішень як незаконних і направлення справи на новий розгляд.
Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову випливає з такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з`ясування всіх обставин справи, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.
Відтак, за наслідками касаційного перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що зазначені рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2026 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» було відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного перегляду справи.
Відповідно, наявні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» на користь держави судового збору в сумі 48 448,00 грн, визначеного в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, а в подальшому відстроченого.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі №300/3036/25 скасувати.
Справу №300/3036/25 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» (місцезнаходження: 77500, Івано-Франківська область, Долинський район, місто Долина, вулиця Торгова, буд.6, ЄДРПОУ 34535868) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030106 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 48 448,00 (сорок вісім тисяч чотириста сорок вісім) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді В.П. Юрченко І.А. Гончарова І.Я.Олендер