УХВАЛА
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №990/148/26
адміністративне провадження № П/990/148/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Верховного Суду від 03.09.2026 у справі № 990/148/26 за позовом ОСОБА_1 до Дорадчої групи експертів, про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
30.04.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - Суд) з позовом до Дорадчої групи експертів (далі - відповідач, Дорадча група, ДГЕ), в якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 13.05.2026 на виконання ухвали Суду від 05.05.2026 про залишення позовної заяви без руху, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДГЕ № 1.9, оформлене протоколом від 20.12.2025 № 20 "Про невідповідність кандидата на посаду судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 критерію високих моральних якостей" (далі - оскаржуване рішення, рішення № 1.9. від 20.12.2025).
Постановою Верховного Суду від 03.09.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Дорадчої групи експертів про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
28.09.2026 від ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява, в якій позивач просить роз`яснити рішення Верховного Суду від 03.09.2026 у справі № 990/148/26, у частині наведених у ньому висновків щодо постанови слідчого ДБР від 27.02.2022 про закриття кримінального провадження № 6202115[телефон приховано], а саме:
« 1. Яких саме доказів, за висновком Верховного Суду, виявилося недостатньо під час досудового розслідування кримінального провадження № 6202115[телефон приховано] та яку саме об`єктивну або суб`єктивну ознаку складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, через недостатність таких доказів не було встановлено?
2. Чи означає наведене у рішенні Суду посилання на невстановлення, зокрема, ознак умислу, що Верховний Суд вважає саме умисел ОСОБА_1 тією ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, яка не була доведена під час досудового розслідування?
3. Чи слід розуміти висновок Верховного Суду про те, що кримінальне провадження було закрито «у зв`язку з недоведеністю наявності в діях особи складу кримінального правопорушення, тобто через відсутність достатніх доказів для притягнення до кримінальної відповідальності», таким чином, що Верховний Суд вважає підставою закриття кримінального провадження саме недоведеність, а не встановлену постановою слідчого ДБР від 27.02.2022 процесуальну підставу - відсутність складу кримінального правопорушення відповідно до пункту 2 частини першої статті 284 КПК України?».
На переконання ОСОБА_1 з рішення Верховного Суду від 03.09.2026 залишається незрозумілим, чи вважає Суд поняття «відсутність складу кримінального правопорушення» та «недоведеність наявності складу кримінального правопорушення через відсутність достатніх доказів для притягнення до кримінальної відповідальності» тотожними, чи останнє формулювання було використано Судом в іншому значенні. Також заявник зазначає, що з рішення Верховного Суду від 03.09.2026 неможливо зрозуміти, чи наведення Судом саме умислу серед ознак складу кримінального правопорушення означає, що Верховний Суд вважає недоведеним у кримінальному провадженні № 6202115[телефон приховано] саме умисел ОСОБА_1 , чи Суд навів умисел лише як абстрактний приклад можливої відсутньої ознаки складу кримінального правопорушення. Позивач вважає, що з рішення Верховного Суду від 03.09.2026 неможливо встановити: яку конкретно ознаку складу кримінального правопорушення Суд вважає такою, що не була встановлена під час досудового розслідування; чи відноситься наведене Судом посилання на умисел безпосередньо до обставин кримінального провадження щодо ОСОБА_1 ; чи вважає Суд встановлену слідчим ДБР підставу закриття кримінального провадження - відсутність складу кримінального правопорушення - фактично недоведеністю такого складу через недостатність доказів. У підсумку зазначив, що цією заявою позивач не просить змінити зміст рішення від 03.09.2026, встановити нові обставини, переоцінити докази чи перевірити законність постанови слідчого ДБР.
Суд ухвалою від 30.09.2026 заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Верховного Суду від 03.09.2026 у справі № 990/148/26, призначив до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2026 о 09 год 30 хвилин.
07.10.2026 позивач у судовому засіданні участі не брав, натомість 06.10.2026 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву, у якій просив розгляд заяви про роз`яснення судового рішення здійснювати за його відсутності.
Суд порадившись на місці ухвалив продовжити розгляд заяви про роз`яснення рішення Верховного Суду від 03.09.2026 у порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи заяви про роз`яснення судового рішення, Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з таких мотивів.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.11.2024 у справі № 420/31910/23.
У контексті наведеного колегія суддів зауважує, що питання, на які ОСОБА_1 хоче отримати роз`яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлені у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже ухваленого рішення, що чинним законодавством не передбачено і є неприпустимим.
Водночас Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту зазначеної норми убачається, що роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Рішення Верховного Суду від 03.09.2026 про відмову у задоволенні позову, про роз`яснення якого подано заяву, не є тим судовим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні частини другої статті 254 КАС України.
Ураховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Верховного Суду від 03.09.2026 у цій справі.
Суд звертає увагу, що у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, у порядку та строки передбачені КАС України, а не звертатись із заявами про його роз`яснення.
Керуючись статтями 248, 250, 254 -256, 295, КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Верховного Суду від 03.09.2026 у справі № 990/148/26 за позовом ОСОБА_1 до Дорадчої групи експертів, про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В. М. Бевзенко
Судді: Я. О. Берназюк
О. П. Стародуб