Судові рішення

Рішення № 140402894 у справі № 278/2627/26 від 06.10.2026

Рішення від 06.10.2026 у цивільній справі № 278/2627/26 (категорія «Про позбавлення батьківських прав»). Суд: Пулинський районний суд Житомирської області, суддя Лотуга В. Ф.

Справа№ 278/2627/26
СудПулинський районний суд Житомирської області
СуддяЛотуга В. Ф.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро позбавлення батьківських прав
Дата ухвалення06.10.2026
Надійшло до реєстру08.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140402894

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2627/26

Провадження № 2/292/465/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Лотуги В. Ф.

при секретарі судового засідання Ридановій Г. В.

з участю:

представника позивача Карпач О. М.,

прокурора Стужука І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпач Ольги Михайлівни до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Володимирецької селищної ради Рівненської області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року до Пулинського районного суду Житомирської області за підсудністю з Житомирського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпач О. М. до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 .

Позивач з відповідачкою у шлюбі не перебували і після народження дитини стосунки між ними не склалися, дитина проживала з матір"ю.

У листопаді 2025 року відповідачка віддала дитину батькові та відмовилася брати будь-яку участь у її житті, тому з того часу донька проживає з позивачем.

ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов"язків, не відвідує та не спілкується з дитиною, не бере участі у її вихованні та утриманні, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування доньки, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

08.05.2026 виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради Рівненської області затверджено рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 25.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, яке 07.09.2026 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з"явився, надіслав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі у зв`язку зі службою у Збройних Силах України. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачка у судові засідання, призначені на 21.09.2026 та 06.10.2026, не з"явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином за місцем реєстрації та через оголошення на офіційному вебсайті Пулинського районного суду Житомирської області. Будь-яких заяв та клопотань, а також відзиву на позовну заяву від неї до суду не надходило.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Володимирецької селищної ради Рівненської області у судове засідання не з"явився, начальник надіслала суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без їх участі за наявними в матеріалах справи документами. Викладене у висновку виконавчого комітету Володимирецької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав підтримують. Вирішення спору покладають на розсуд суду. Додатково зазначають, що з моменту проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у Володимирецькій громаді з 02.12.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 жодного разу не відвідала дитину, не надає матеріальної допомоги, не цікавиться її життям, станом здоров"я, умовами проживання, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, умисно та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов"язків протягом тривалого часу. Тимчасовий догляд за онукою здійснюють дід з бабою, які не є законними представниками дитини, законні права якої таким чином порушені. Оскільки предметом спору є невиконання матір"ю її обов"язків стосовно дитини, підтримують висновок органу опіки та піклування та вважають доцільним та таким, що відповідає найкращим інтересам малолітньої дитини, а також сприятиме її соціальному захисту та забезпеченню державних гарантій на виховання і розвиток, позбавлення батьківських прав матері.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, оскільки з досліджених судом доказів не встановлено фактів умисного невиконання матір"ю ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно своєї дочки ОСОБА_3 .

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки сторона позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до такого висновку.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 являються батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 від 03.12.2024 (а. с. 9).

Згідно копії повідомлення Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 85 від 15.04.2026 ОСОБА_2 є матір"ю трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Найменша дочка ОСОБА_3 проживає разом з батьком за спільною домовленістю батьків по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 серед сусідів авторитету не має, демонструє незалежну поведінку, зокрема може вживати алкогольні напої. Також мали місце випадки, коли вона залишала дітей під наглядом своєї бабусі на тривалий час, іноді більше ніж на тиждень. З моменту проживання ОСОБА_3 з батьком, мати жодного разу не відвідала дитину, не надавала матеріальної допомоги, не цікавилась її станом здоров"я та умовами проживання. Намірів щодо повернення дитини до спільного проживання не виявляє, що пояснює неможливістю забезпечити належний догляд за малолітньою донькою. Зі слів ОСОБА_2 , вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 10 на звороті - 11).

Відповідно до копії довідки-характеристики Стрибізького старостинського округу № 1 Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 442 від 08.04.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Має трьох малолітніх дітей: дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Найменша дитина ОСОБА_5 проживає зі своїм батьком Бортником Назаром в Рівненській області. ОСОБА_2 не працює, веде легковажний спосіб життя, по декілька днів не буває вдома, залишаючи дітей на бабусю, безвідповідальна, має схильність до вживання алкогольних напоїв. Неодноразово разом зі службою у справах дітей проводилися бесіди щодо її поведінки, однак вона все залишає без уваги (а. с. 11 на звороті).

Як вбачається з копій актів обстеження умов проживання відповідачки від 30.07.2025, 06.10.2025, 15.10.2025, 21.10.2025, 17.12.2025 та 10.04.2026 навколо її будинку безлад. Діти постійно перебувають у бабусі відповідачки. Зі слів бабусі та співмешканця відповідачки ОСОБА_6 - ОСОБА_2 залишає дітей на них на тривалий час (на декілька днів) без попередження, що підтвердила і сама відповідачка. Санітарно-побутові умови проживання в будинку бабусі задовільні, продуктами харчування сім"я забезпечена. З ОСОБА_2 проводилися профілактичні бесіди щодо подальшого виконання батьківських обов"язків (а. с. 12-15, 17-18).

Згідно копії акту обстеження умов проживання відповідачки від 02.12.2025 мама ОСОБА_2 та батько найменшої дитини ОСОБА_1 вирішили, що дитина буде проживати з батьком деякий час, про що написали відповідні розписки, підтверджуючи їхню згоду (а. с. 16).

Відповідно до копії акту оцінки потреб сім`ї/особи з додатками від 23.10.2025, наданого Комунальним закладом "Центр надання соціальних послуг", до складу сім"ї ОСОБА_2 входять: доньки ОСОБА_4 , 2020 р. н., ОСОБА_3 , 2024 р. н., син ОСОБА_4 , 2022 р. н., співмешканець ОСОБА_7 , 2002 р. н. З 30.10.2025 сім"я перебуває під соціальним супроводом. На відповідачку надходили скарги від сусідів та старости старостинського округу. У сім"ї наявні складні життєві обставини, основними чинниками, що їх спричиняють, є поведінкові розлади ОСОБА_2 , у тому числі внаслідок вживання психоактичних речовин, безробіття, малозабезпеченість, ухилення батьками від своїх обов"язків по вихованню дітей. Мама веде легковажний спосіб життя (а. с. 19-26).

Згідно копії рапорту поліцейського офіцера громади СПД № 1 ВП № 3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 14.04.2026 ОСОБА_2 13.11.2025 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та 25.01.2026 за ст. 183 КУпАП (а. с. 26 на звороті).

За повідомленням КЗ "Центр надання соціальних послуг" Курненської сільської ради № 42 від 09.04.2026 сім"ю ОСОБА_2 відповідно до наказу від 30.10.2025 № 50/од взято на облік сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах та надається соціальна послуга "соціальний супровід". Фахівцями із соціальної роботи закладу здійснюється відповідна робота із сім"єю, однак мати ОСОБА_2 продовжує вести асоціальний спосіб життя, неналежним чином виконує батьківські обов`язки, залишає дітей на прабабусю, не приділяє належної уваги їх вихованню, розвитку та забезпеченню потреб (а. с. 27).

Відповідно до копії письмової заяви ОСОБА_2 від 02.12.2025 до служби у справах дітей Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області відповідачка не заперечує проти того, щоб її дочка ОСОБА_3 проживала разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 27 на звороті).

Як вбачається з копії акту оцінки потреб сім`ї/особи № 177 від 24.11.2025, наданого Центром соціальних служб Володимирецької селищної ради до складу сім"ї ОСОБА_1 входять батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Умови проживання задовільні. ОСОБА_1 має неофіційні підробітки в межах села. Зі слів батька він підготує всі належні умови для переїзду дитини (а. с. 30-32).

Згідно копії висновку оцінки потреб сім"ї від 24.11.2025 на час відвідування ОСОБА_1 встановлено, що він виявляє бажання забрати однорічну дитину до себе на постійне проживання. Умови проживання задовільні, наявне все необхідне для комфортного проживання дитини (а. с. 33-34).

Відповідно до копій актів обстеження умов проживання від 24.11.2025, 26.03.2026, 22.04.2026, копії акту обстеження матеріально-побутових умов сім"ї позивача № 11 від 24.11.2025 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживають та зареєстровані ОСОБА_8 , 1968 р. н., ОСОБА_9 , 1977 р. н., ОСОБА_10 , 2011 р. н. та ОСОБА_11 , 2013 р. н. Умови проживання задовільні. Будинок умебльований відповідно до потреб, наявна необхідна побутова техніка. Опалення пічне. Водопостачання наявне. Ведеться велике домашнє господарство. Прибудинкова територія доглянута. Для дитини наявне ліжечко в окремій кімнаті з батьком. Твердим паливом та продуктами харчування забезпечені достатньо. Стосунки в сім"ї доброзичливі, дружні, щирі. Родина займається веденням підсобного господарства, мають сільськогосподарську техніку. ОСОБА_1 тимчасово не працює, займається сезонними підробітками. З матір"ю малолітньої доньки неодружений. З його слів вона перебуває у складних життєвих обставинах, просить щоб дитина проживала з ним, оскільки, крім неї, має ще двох малолітніх дітей та не може забезпечити індивідуальні потреби в повній мірі. У ОСОБА_1 наявні умови для перебування (проживання) малолітньої дитини, спір щодо визначення проживання якої відсутній. Догляд за донькою та її утримання з грудня 2025 року здійснював її батько ОСОБА_1 самостійно, мати участі у вихованні не бере, матеріально не допомагає. 23.03.2026 ОСОБА_1 мобілізовано до лав ЗСУ. Фактично дитина залишилася без батьківського піклування. Догляд за малолітньою тимчасово здійснюють дід з бабою, купують все необхідне, слідкують за станом її здоров"я. Перебування дитини з матір"ю може створювати загрозу її життю та здоров"ю (а. с. 34 на звороті - 35, 37 на звороті - 39).

Згідно повідомлень Володимирецької селищної ради Рівненської області № 2783/03-60/25 від 24.11.2025 та № 9 від 08.04.2026 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради не притягувався, скарг на його поведінку в громадських місцях, в побуті, сім"ї та нарікань і зауважень від сусідів не надходило. Тимчасово не працює, проживає разом з батьками, займаються веденням підсобного господарства. Сім"я не перебуває і не перебувала на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. ОСОБА_1 на належному рівні виконує батьківські обов`язки відносно своєї дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечує її одягом, продуктами харчування, засобами гігієни, медикаментами, піклується про її здоров"я (а. с. 36 на звороті-37).

Рішенням виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області №68 від 08.05.2026 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 40).

Згідно висновку органу опіки та піклування Володимирецької селищної ради Рівненської області ОСОБА_2 не бере участі у вихованні малолітньої доньки, ухиляється від виконання батьківських обов"язків, не цікавиться її життям та станом здоров"я, не надає допомоги у забезпеченні необхідного харчування, медичного догляду та лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не бажає спілкуватися та бачитися з дитиною, втратила інтерес у її вихованні, не надає матеріальної допомоги, ігнорує потреби дитини, не турбується про її розвиток, кошти, передбачені державою на утримання малолітньої, використовує для задоволення власних потреб, умисно та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов"язків протягом тривалого часу, не змінює свою поведінку на краще, не прагне налагодити контакт, тобто створилися умови, які шкодять інтересам дитини. Орган опіки та піклування вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини, а також сприятиме соціальному захисту малолітньої та забезпеченню державних гарантій на виховання та розвиток, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке, в свою чергу не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею та звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав у майбутньому (а.с. 41-44).

В Єдиному державному реєстрі судових рішень, до якого суд має повний доступ, наявна постанова Пулинського районного суду Житомирської області від 18.12.2025 у справі № 292/1247/25, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов"язків та накладено адміністративне стягнення у виді попередження. Неналежне виконання обов`язків мало місце 09.11.2025 і щодо дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 9-10 ст. 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема у п. 2 визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі "Странд Лоббен та інші проти Норвегії" (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

У справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача.

Водночас, якщо з моменту проживання дитини з одним із батьків пройшов значний період часу, інтереси дитини в такому разі можуть превалювати над інтересом одного з батьків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та поведінки учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).

У справі встановлено, що малолітня донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з грудня 2025 року разом з батьком ОСОБА_1 в с. Зелениця Вараського району Рівненської області.

Мати дитини ОСОБА_2 проживає окремо з іншими двома малолітніми дітьми та співмешканцем в с. Павлівка Житомирського району Житомирської області та після того як на початку грудня 2025 року призвезла дитину батьку, фактично не підтримує контактів з дитиною, не приймає участі у її вихованні, не проявляє інтересу до дитину.

Орган опіки та піклування у своєму висновку, врахувавши фактичні відносини між сторонами, висловлене матір`ю бажання проживання дочки з батьком, з метою захисту прав і законних інтересів дитини, визнав доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 .

Сторона позивача запевняє суд, що позбавлення батьківських прав біологічної матері щодо малолітньої доньки переслідує легітимну мету - забезпечення найкращих інтересах дитини.

Дослідженими у суді матеріалами підтверджується, що відповідачка, як мати протягом уже десяти місяців не спілкується з донькою, 2024 р. н., з урахуванням однорічного віку дитини, коли мати залишила її батьку, фактично втратила з нею психоемоційний контакт, більше того не має наміру його поновлювати та виконувати свої батьківські обов`язки. Дитина зростає і виховується у благополучній сім`ї. У сімейному житті дитини присутній батько та близькі родичі останнього, які займаються вихованням дитини та її утриманням.

Отже відповідачка добровільно пішла з життя своєї дитини, не спілкується з нею, не виявляє інтересу до дитини та її внутрішнього світу, не сприяє створенню умов для отримання нею освіти. Тривала розлука є наслідком розриву психоемоційних зв`язків між матір`ю та донькою. Водночас дитина, враховуючи її вік, за цей час адаптувалася до відносин у сім`ї батька, почувається комфортно у ній.

Службою у справах дітей Курненської сільської ради надавалась належна підтримка матері, вживались превентивні заходи з метою попередження позбавлення відповідачки батьківських прав, зокрема, проводилось обстеження умов проживання дітей в сім"ї; оцінювалися потреби сім"ї, про що складалися відповідні акти та висновки, проводились профілактичні бесіди з ОСОБА_2 щодо належного виконання батьківських обов"язків, надавались консультації з питань виховання дітей та забезпечення їх потреб. Вказувалось ОСОБА_2 на необхідність зміни своєї поведінки щодо дітей та належного виконання своїх обов`язків, а за неналежне виконання своїх батьківських обов`язків відповідачка притягувалась до адміністративної відповідальності.

Незважаючи на вжиті заходи, відповідачка на них не відреагувала, своєї поведінки по відношенню до дочки ОСОБА_3 не змінила, будь-яких спроб повернути дитину в сім"ю не робила, з дитиною жодного разу не бачилась та не спілкувалась.

Відповідачка, будучи обізнаною про розгляд у суді справи за позовом ОСОБА_1 про позбавлення батьківських справ щодо ОСОБА_3 у судові засідання не з`являлася, своєї думки щодо позову не висловила, відзив на позовну заяву не подала, що свідчить про її байдужість до того, яке судове рішення буде прийнято.

Доводи прокурора щодо недоведеності стороною позивача невиконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо виховання малолітньої ОСОБА_3 та невжиття превентивних заходів, не ґрунтуються на наявних у справі матеріалах та спростовуються дослідженими судом доказами, які суд вважає належними та допустимими.

Вказані обставини свідчать про свідоме та стійке небажання ОСОБА_2 виховувати та утримувати свою малолітню дитину ОСОБА_3 та її навмисне ухилення від виконання батьківських обов`язків, тому суд з метою захисту інтересів дитини приходить до висновку про необхідність застосування такого крайнього заходу, як позбавлення відповідачки батьківських прав.

У житті дитини склалась ситуація, за якої відповідачка, як мати ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, а позивач, як батько з березня 2026 року не може повноцінно брати участі у вихованні дитини у зв`язку з проходженням військової служби за мобілізацією.

При цьому інтереси малолітньої дитини, якій не виповнилось навіть двох років, страждають, оскільки хоча їй і забезпечено розвиток у родині позивача, середовище у якій є безпечним, спокійним та стійким, однак дитина в силу свого віку потерпає від відсутності достатнього спілкування хоча б з одним з батьків, що є необхідним у її віці для розвитку.

Слід звернути увагу, відповідно ч. 1, 2 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав; поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі встановлені обставини, суд прийшов до переконання про доведеність стороною позивача вимог щодо позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 щодо її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідає найкращим інтересам дитини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпач Ольги Михайлівни до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Володимирецької селищної ради Рівненської області про позбавлення батьківських прав.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровану та проживаючу по АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , позбавити батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Володимирецької селищної ради Рівненської області, знаходиться за адресою: вул. Соборна, 23, селище Володимирець, Вараський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ - 44463114.

Суддя В. Ф. Лотуга

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.10.2026 Ухвала № 140372897 Пулинський районний суд Житомирської області
06.10.2026 Ухвала № 140343331 Пулинський районний суд Житомирської області
07.09.2026 Ухвала № 139528872 Пулинський районний суд Житомирської області
03.08.2026 Ухвала № 138698708 Пулинський районний суд Житомирської області
25.06.2026 Ухвала № 137682158 Пулинський районний суд Житомирської області
08.06.2026 Ухвала № 137246021 Житомирський районний суд Житомирської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44463114. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг