Справа №465/1283/26
пр № 2/464/1719/26
У Х В А Л А
01 жовтня 2026 року Сихівський районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,
представника позивача Єрохіна О.П.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
представника відповідачки Новікова С.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки,
у с т а н о в и в:
у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває вищевказана цивільна справа.
Від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Новікова С.В. 31.05.2026 надійшло клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що у відзиві на зустрічний позов Державна іпотечна установа посилається на пропуск ОСОБА_1 позовної давності, на підтвердження чого надано Акт огляду майна від 08.07.2013. Ознайомившись із цим Актом, ОСОБА_1 зазначає, що раніше такого документа не бачила та не підписувала, а підпис на ньому їй не належить. Відповідно, як стверджує ОСОБА_1 , про існування договору іпотеки вона не знала, а тому позовну давність не пропустила. На думку представника відповідачки, встановлення належності підпису на Акті огляду майна від 08.07.2013 має істотне значення для розгляду справи, а для вирішення цього питання необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
У підготовчому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Новіков С.В. клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Представник позивача Державної іпотечної установи - Єрохін О.П. у підготовчому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що відповідачка була обізнана про укладення договору іпотеки, а тому призначення експертизи призведе до затягування розгляду справи та не повпливає на результат такого розгляду.
Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Частиною 1 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Отже, експертиза призначається лише для встановлення тих обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою від 12.03.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , у рахунок погашення заборгованості у розмірі 546 430,23 грн.
Ухвалою від 17.04.2026 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якій вона просить визнати недійсним договір іпотеки, укладений 03.08.2006 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коцюбинським А.В. за № 1795.
Клопотання про призначення експертизи обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не підписувала Акт огляду майна від 08.07.2013, на який Державна іпотечна установа посилається на підтвердження пропуску позовної давності за зустрічним позовом, а отже, за її твердженням, не знала про існування договору іпотеки.
Таким чином, обставиною, яку відповідачка прагне довести за допомогою експертизи, є не сама по собі належність підпису, а її необізнаність про існування договору іпотеки від 03.08.2006.
Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тож значення має не лише фактична обізнаність особи, а й об`єктивна можливість знати про відповідні обставини. Така можливість встановлюється на підставі сукупності доказів, а не одного документа.
У підготовчому засіданні при вирішенні клопотання про призначення експертизи відповідачка ОСОБА_1 пояснила, що її колишня невістка ОСОБА_2 мала намір отримати кредит, однак банк не погоджував видачу коштів без іпотеки, тому вона оформила на сина ОСОБА_3 довіреність для передачі її квартири в іпотеку. Згодом на її запитання про кредит син відповідав, що все добре.
До матеріалів справи долучено довіреність від 24.07.2006, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дольницькою Л.М., якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси при здійсненні правочинів з приводу передачі в іпотеку належної їй квартири АДРЕСА_2 , для чого надала йому право подавати, одержувати та підписувати необхідні заяви, договори (у тому числі договір іпотеки).
Окрім цього, представником Державної іпотечної установи долучено заяву ОСОБА_4 (чоловіка ОСОБА_1 ) від 28.07.2006, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю., якою він надав згоду на укладення його дружиною ОСОБА_1 іпотечного договору, предметом якого є зазначена квартира, на умовах, визначених на її розсуд.
Отже, питання про те, чи знала або могла знати ОСОБА_1 про існування договору іпотеки, може бути з`ясоване на підставі наявних у справі доказів, зокрема її власних пояснень, довіреності та заяви її чоловіка, і спеціальних знань для цього не потребує.
Натомість висновок почеркознавчої експертизи за будь-якого його змісту цього питання не вирішує. Якщо підпис на Акті огляду майна від 08.07.2013 не належить ОСОБА_1 , це означатиме лише те, що вона не підписувала цей документ у 2013 році, однак саме по собі не свідчитиме про її необізнаність щодо договору іпотеки. Якщо ж підпис належить їй, Акт залишиться лише одним із доказів, який суд оцінить поряд з іншими.
Не вдаючись на цій стадії до оцінки доказів та не вирішуючи наперед питання про застосування позовної давності, суд констатує, що належність підпису на Акті огляду майна від 08.07.2013 не є єдиною чи визначальною обставиною для встановлення того, коли відповідачка довідалася або могла довідатися про договір іпотеки, а відтак і початку перебігу позовної давності. Це питання суд вирішить у нарадчій кімнаті за правилами статті 89 ЦПК України на підставі всіх доказів у їх сукупності.
Окрім цього, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Суд спершу з`ясовує, чи обґрунтовані позовні вимоги по суті, і лише після цього вирішує питання про застосування позовної давності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).
Відмова у призначенні експертизи не позбавляє відповідачку можливості заперечувати достовірність Акта іншими процесуальними засобами: ставити питання про подання його оригіналу (ч. 6 ст. 95 ЦПК України), подати висновок експерта, складений на її замовлення (ст. 106 ЦПК України), надати пояснення та інші докази.
Враховуючи наведене, підстави для призначення почеркознавчої експертизи відсутні, оскільки її проведення не є необхідним для встановлення обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 103, 222, 258-261 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Новікова Сергія Валентиновича про призначення почеркознавчої експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.10.2026.
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК