Справа № 756/15235/26
Провадження № 2/756/10711/26
УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у цивільній справі № 756/15235/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання послуг правової допомоги та повернення коштів,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору про надання послуг правової допомоги та повернення коштів.
06.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла сформована 05.10.2026 заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді з мотивів того, що, на думку позивача є сумніви щодо неупередженості судді Ткач М.М. На обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що у провадженні судді знаходиться справа №756/15235/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання послуг правової допомоги та повернення коштів, яка згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 була розподілена судді Ткач М.М. З 15.09.2026 минуло 19 діб, а ухвалу про відкриття провадження чи іншу ухвалу судом не винесено. Таким чином суддя безпідставно затягує розгляд справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, згідно з ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Аналізуючи доводи позивача, якими він обґрунтував підстави для відводу, слід зазначити наступне.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 вищезазначену позовну заяву розподілено судді Ткач М.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) такої особи.
Згідно з ч. 6 ст. 187 ЦПК України у такому разі суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування).
Отже, після надходження матеріалів позовної заяви судом здійснюються процесуальні дії, спрямовані на перевірку дотримання вимог щодо територіальної підсудності справи та встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача.
Так, 07.09.2026 суддею було зроблено запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації КП ГІОЦ "Реєстр територіальної громади міста Києва" стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача у справі.
Проте, станом на 07.10.2026 відповідь на вказаний запит до суду не надходила.
Суд зазначає, що сам по собі тривалий строк вирішення питання про відкриття провадження не є безумовною підставою для висновку про упередженість судді. Крім того, вданому випадку вказане зумовлено відсутністю відповіді щодо зареєстрованого місця проживання відповідача та неможливістю у зв`язку з цим виконання суддею вимог ст.187 ЦПК України. Процесуальні строки, визначені законом, мають оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, у тому числі необхідності отримання інформації, без якої відкриття провадження є передчасним або може призвести до порушення правил підсудності.
Дослідивши обставини, зазначені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказана заява не містить підстав, зазначених у ст. 36, 37 ЦПК України, а в ній викладені припущення щодо упередженості головуючого по справі. Незгода сторони з процесуальними рішеннями та діями судді не може бути підставою для відводу.
Порядок вирішення заявленого відводу визначений ст. 40 ЦПК України. Так, ч. ч. 1-3 указаної статті передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зважаючи на те, що суддя вважає заявлений відвід головуючому у справі судді необґрунтованим, питання про відвід передається для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати необґрунтованою заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у цивільній справі № 756/15235/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання послуг правової допомоги та повернення коштів.
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у цивільній справі № 756/15235/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання послуг правової допомоги та повернення коштів, передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід судді в порядку передбаченому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Ткач