Справа № 686/16963/26
Провадження № 2-з/686/181/26
УХВАЛА
7 жовтня 2026 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Порозової І.Ю.,
за участі секретаря Порохончук І.Д.,
заявника ОСОБА_1 , її представника адвоката Книш О.М.,
відповідача-позивача ОСОБА_2 , його представника адвоката Гринишина І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про зміну заходів забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини.
В межах даної справи неодноразово застосовувалися та змінювалися заходи забезпечення позову, востаннє ухвалою суду від 30.09.2026 року за заявою ОСОБА_2 зобов`язано ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі № 686/16963/26:
-не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-забезпечити можливість ОСОБА_2 спілкуватися з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в телефонному режимі та за допомогою відеозв`язку безперешкодно в будь-який час, не порушуючи режиму дня дитини;
-забезпечити можливість ОСОБА_2 спілкуватися з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її перебування в АДРЕСА_1 , чи іншому місці, за попереднім узгодженням між батьками, у присутності матері ОСОБА_1 , з 9 год. до 18 год. щосуботи та щонеділі.
05.10.2026 року адвокат Книш О.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою про зміну заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що в ході виконання ухвали суду від 30.09.2026 року-03.10.2026 року між сторонами виникла конфліктна ситуація, внаслідок якої дитина відмовилася спілкуватися з батьком, просила не допускати його до неї, водночас ОСОБА_2 застосував фізичне насильство до ОСОБА_1 ..
З огляду на викладене, не заперечуючи право батька на спілкування з дитиною, заявниця клопоче змінити захід забезпечення позову, визначений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.09.2026 року у справі № 686/16963/26.
Визначити до набрання законної сили рішенням суду у справі № 686/16963/26 такий порядок контакту ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : спілкування ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_4 виключно у телефонному режимі та за допомогою відеозв`язку, без особистих зустрічей та фізичного контакту, у час, що не порушує режиму дня та відпочинку дитини, та за умови добровільного бажання дитини брати участь у такому спілкуванні.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представниця наполягають на заяві з підстав викладених у ній.
ОСОБА_2 та його представник проти заяви заперечив та пояснив, що йому були вчиненні перешкоди у виконанні ухвали суду від 30.09.2026 року, з боку ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з огляду на таке.
Судом встановлено, що на виконання ухвали суду від 30.09.2026 року про зміну способу забезпечення позову, ОСОБА_2 попередив ОСОБА_1 про те, що прибуде до місця їх проживання, щоб побачитися з донькою ОСОБА_5 , однак прибувши за вказаною в ухвалі суду адресою дитину не побачив, оскільки через його приїзд виник конфлікт з мамою ОСОБА_1 , а у подальшому і з самою ОСОБА_1 , яка вочевидь не мала наміру показувати дитину батькові.
Вказані обставини зафіксовано сторонами у вигляді відеозаписів, продемонстрованих у судовому засіданні, а також переписки між ними через відповідні месенджері. Автентичність вказаних записів та законність їх походження сторонами не оспорюються.
Вирішуючи заяву по суті суд звертає увагу на таке.
Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (частина третя статті 45 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частини перша та друга статті 149 ЦПК України).
Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина десята статті 150 ЦПК України).
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частини сьома, восьма та дев`ята статті 153 ЦПК України).
Питання заміни одного заходу забезпечення позову іншим врегульоване статтею 156 ЦПК України. А питання скасування заходів забезпечення позову статтею 158 ЦПК України.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (пункти 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини).
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункт 3 статті 9 Конвенції про права дитини).
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 СК України (стаття 141 СК України).
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (частина перша статті 153 СК України).
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини друга та третя статті 157 СК України).
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (абзац другий частини другої статті 159 СК України).
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону про охорону дитинства).
Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частини друга та третя статті 11 Закону про охорону дитинства).
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом (частини перша, друга та третя статті 15 Закону про охорону дитинства).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.(Постанова ВС від 02.11.2022 року у справі № 686/8535/20).
Суть висновків ЄСПЛ у справі «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» (Сristian Сatalin Ungureanu v. Romania, заява № 6221/14, п.п. 29-34, рішення від 04 вересня 2018 року) зводиться до того, що допущення державою ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини ще й протягом тривалого часу, у тому числі за наявності судового спору між батьками, від якого, зокрема, залежить характер цього доступу, навіть якщо це відбувається без порушення існуючих нормативних правил держави, є порушенням статті 8 Європейської конвенції з прав людини 1950 року - права на повагу до приватного і сімейного життя того з батьків, доступ до дитини якого обмежується або унеможливлюється. Відповідно до обставин справи «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» мова не йшла про ситуацію, коли є об`єктивні підстави вважати, що зазначений доступ до дитини явно суперечить її інтересам.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути приділена найкращим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України (Hant v. Ukrainе, заява № 31111/04, п. 54).
Згідно практики ЄСПЛ оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів з точки зору збалансованості інтересів. Залежно від обставин конкретної справи вони можуть відрізнятися. Але надзвичайно важливими є врахування найкращого інтересу дитини. При визначенні найкращого інтересу дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (Mamchur v. Ukraine, заява № 10383/09, п. 100), від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (M. S. v. Ukraine, заява № 2091/13, п. 76).
ОСОБА_1 має право на власний погляд у питанні найкращих інтересів її доньки, але цей погляд не є абсолютним аргументом для визначення суті цих інтересів і не може визначати порядок виконання судом умов статті 89 ЦПК України. Тому незгода ОСОБА_1 з оцінкою суду не означає порушення судом принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.
Забезпечення найкращих інтересів дитини не виключає можливого втручання у приватне та сімейне життя одного з батьків дитини і не завжди може відповідати найкращим інтересам одного з батьків.
При визначенні порядку спілкування дитини з батьком судом враховано інтереси обох сторін та дитини, яка тривалий час перебуває у стресовому стані та за визначенням психолога (психологічний висновок щодо емоційного стану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) потребує стабільного, передбачуваного та психологічно безпечного середовища,у якому буде мінімізовано її участь у конфліктах мід дорослими та забезпечено можливість підтримувати сталі емоційні взаємини з близькими людьми.
В свою чергу позбавлення батька будь-якої можливості контактувати з його дитиною виключає за своєю суттю будь-які шанси на відновлення належного емоційного контакту між дитиною та ним, покращення психоемоційного характеру їх відносин. Разом з тим, здоровий психоемоційний характер стосунків дитини з обома батьками, незалежно від їх сімейного статусу та місця проживання, і є найкращим інтересом дитини, закріпленим, зокрема, у вищезазначених правових нормах.
Наведені вище обставини вказують, що обрані судом заходи щодо забезпечення позову є не ефективними, водночас саме з вини заявниці ОСОБА_1 .
На даній стадії процесу суд позбавлений можливості оцінити в сукупності усі докази, якими сторони будуть обґрунтовувати свої вимоги та заперечення в ході розгляду справи по сутті, водночас з досліджених відеозаписів та висновків психолога є очевидним той факт, що малолітня дитина потерпає психологічно у першу чергу від конфліктів між батьками, а не від дій когось з них. Представлений запис з камер співробітників поліції в ході якого дитина відмовляється вийти до тата, здійснено після тривалого, емоційного конфлікту між дорослими, який дитина чула, а тому вказане не свідчить однозначно про страх дитини саме перед батьком.
Водночас, очевидним є те, що тривалий час перебування сторін поруч саме по собі провокує конфлікти, які негативно відображаються на їхній доньці.
З огляду на викладене, суд вважає, що заяву слід задовольнити частково та визначити менший проміжок часу, упродовж якого батько може спілкуватися з донькою.
Підстав для повного задоволення заяви немає, оскільки захід забезпечення позову про який клопоче заявниця було застосовано попередньо, однак від визнаний судом неефективним(ухвала від 30.09.2026 року).
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву про зміну забезпечення позову задовольнити частково.
Змінити спосіб забезпечення позову, визначений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 30.09.2026 року у справі №686/16963/26.
В порядку забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - орган опіки та піклування виконавчий комітет Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини, зобов`язати ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі № 686/16963/26:
-не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-забезпечити можливість ОСОБА_2 спілкуватися з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в телефонному режимі та за допомогою відеозв`язку безперешкодно в будь-який час, не порушуючи режиму дня дитини;
-забезпечити можливість ОСОБА_2 спілкуватися з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її перебування в АДРЕСА_1 , чи іншому місці, у присутності матері ОСОБА_1 , упродовж двох годин на день, за попереднім узгодженням між батьками, у проміжку з 9 год. до 18 год. щосуботи та щонеділі.
В решті вимог заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: