Дата документу 07.10.2026 Справа № 333/3440/25
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЄУН 333/3440/25 Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.
Пр. № 22-ц/807/2285/26 Суддя-доповідач Гончар М.С.
УХВАЛА
07 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді - доповідача Гончар М.С.,
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2025 року та на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2026 року про виправлення описки у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , КОМУНАРСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (М. ОДЕСА) про встановлення факту народження
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2025 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2026 року виправлено описку у цій справі.
Не погоджуючись із вищезазначеними рішенням та ухвалою суду першої інстанції у цій справі, 18 вересня 2026 року заінтересована особа ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка містить у собі клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, засобами поштової кореспонденції до апеляційного суду, яка фактично надійшла до апеляційного суду 22 вересня 2026 року (вх. № 15797).
Ухвалою апеляційного суду від 22 вересня 2026 року вказану справу витребувано у суду першої інстанції. 02 жовтня 2026 року вищезазначена справа надійшла до апеляційного суду. 03 жовтня 2026 року - 04 жовтня 2026 року мали місце вихідні дні.
Відповідно до ст. 354 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно зі ст. 354 ч. 2 п. 1, ч. 3 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 358 ч. 2 п. 2 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків … пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У своїй вищезазначеній апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що апелянт ОСОБА_1 постійно проживає на тимчасово окупованій території і протягом усього часу після ухвалення рішення не мав фактичної можливості отримувати процесуальні документи, у тому числі користуватися підсистемою «Електронний суд». Судових повісток у цій справі апелянт не отримував. Із повними текстами рішення від 08 травня 2025 року та ухвали від 10 серпня 2026 року апелянт зміг ознайомитися лише 15 вересня 2026 року, після приєднання його представника - адвоката Штабовенка Д.В. до справи в підсистемі «Електронний суд». На тимчасово окупованій території не здійснюється поштове сполучення України, не працює банківська система України, відсутній стабільний доступ до мережі Інтернет та до українських інформаційних ресурсів, у тому числі до підсистеми «Електронний суд» і Єдиного державного реєстру судових рішень, українські ІР-адреси блокуються окупаційною адміністрацією. Будь-яка взаємодія з органами державної влади України з такої території пов`язана з реальною загрозою для життя, здоров`я та особистої свободи людини. Ці обставини не залежать від волі апелянта і є об`єктивно непереборними.
Однак, апеляційним судом встановлено, що вищевказані підстави наявності непереборної сили спростовуються матеріалами вказаної справи.
І хоча апеляційним судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 зареєстрований в установленому законом порядку з 02.03.2021 року по теперішній час - 07.10.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , яка є тимчасово окупованою територією Запорізької області внаслідок військової агресії РФ проти України, що підтверджується відповіддю на запит апеляційного суду з Єдиного державного демографічного реєстру від 07.10.2026 року (наявна у матеріалах цієї справи).
Проте, апеляційним судом також встановлено, що фактичним місцем проживання апелянта ОСОБА_1 , як й іншої заінтересованої особи у цій справі - ОСОБА_4 , як внутрішньо переміщених осіб в Україні, ще з 20.06.2022 року по теперішній час - 07.10.2026 року є одна і та сама адреса: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідями на запит апеляційного суду про внутрішньо-переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 07.10.2026 року (наявні в матеріалах цієї справи).
При цьому, заяву заявника ОСОБА_3 про встановлення факту народження у цій справі було подано лише у квітні 2025 року, тобто на час розгляду вказаної справи апелянт ОСОБА_1 вже мав статус внутрішньо-переміщеної особи разом із ОСОБА_4 та фактичним місцем проживання останніх була одна адреса: АДРЕСА_2 .
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
У ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначено підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла кримінальне правопорушення;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Апеляційним суд зазначає, що у разі, якщо б ОСОБА_1 повернувся до покинутого місця постійного проживання на ТОТ, то останньому мала би бути скасована довідка про взяття на облік ВПО та внесено відомості про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, що зроблено не було.
Відповідно, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження проживання останнього на ТОТ. Навпаки, з матеріалів вказаної справи слідує, що фактичним місцем проживання останнього згідно відповіддю щодо отримання інформації про внутрішньо-переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери є АДРЕСА_2 .
Окрім цього, апеляційним судом встановлено, що апелянт ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають електронні кабінети в системі «Електронний суд» та зі свого електронного кабінету ОСОБА_4 надсилала суду першої інстанції заяву, в якій зазначала: «… ми, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , підтримуємо заяву в повному обсязі…».
Тому, враховуючи те, що фактичним місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як внутрішньо переміщених осіб в Україні є адреса: АДРЕСА_2 (докази протилежного у матеріалах вказаної справи відсутні), та ОСОБА_4 було відомо про наявність вказаної справи у суді першої інстанції і остання, навіть, подавала до суду першої інстанції заяву, в якій вказувала що вона та ОСОБА_1 підтримують вищезазначену заяву, то, відповідно, і самому апелянту ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність цієї справи в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 357 ч. 3 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу … якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищевказані ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження у цій справі при вищевикладених обставинах не свідчать про наявність саме об`єктивних перешкод (саме обставин непереборної сили) для звернення ОСОБА_1 з вищезазначеною апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду першої інстанції у цій справі в передбачені законом строки, а саме: до спливу одного року - до травня 2026 року - з дня складення повного судового рішення судом першої інстанції у цій справі - у травні 2025 року, та спростовуються вищезазначеними матеріалами цієї справи, а тому не можуть бути визнані апеляційним судом поважними.
При вищевикладених обставинах, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року по справі №263/4637/18, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 43, 354, 356-357 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2025 року та на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2026 року у цій справі залишити без руху.
Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для поновлення строку на подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, та документа, що підтверджує сплату судового збору (квитанція тощо) у сумі 1574,00 грн., зі сплатою на вказані реквізити в межах строку, встановленого судом, або клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати разом із доказами про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги (документу, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу за попередній календарний рік (довідка податкової саме за 4 (чотири) квартали 2025 року про відсутність (наявність) у апелянта будь-яких інших доходів, витяги з відповідних державних реєстрів про відсутність (наявність) у апелянта будь-якого рухомого та нерухомого майна тощо), попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог до апеляційної скарги будуть застосовані правила ст. 358 ЦПК України.
Суддя - доповідач
Запорізького апеляційного суду М.С. Гончар