06.10.26
88-ц/812/6/26
Провадження № 88-ц/812/6/26 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
У Х В А Л А
Іменем України
06 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 488/6048/14-ц
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Соловйову М.А.,
за участі заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Миколаївського апеляційного суду від 21 травня 2024 року за нововиявленими обставинами, ухваленої за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2015 року, ухвалене за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
12 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), звернулось до суду з позовом, який уточнило в подальшому, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ «Укрсоцбанк» кредитну заборгованість у розмірі 3 610 011 грн 96 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»» по 3 654 грн судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року апеляційну скаргу поручителя за договором ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» кредитної заборгованості у розмірі 3 610 011 грн 96 коп. та 3 654 грн судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.
Стягнуто з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_2 відшкодування судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 4 384 грн 80 коп.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2015 року в оскаржуваній частині щодо задоволених позовних вимог стосовно ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» станом на 24 березня 2015 року заборгованість за кредитним договором № 640/194-К194 від 26 квітня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк», Банк), що складається: 12 376 грн - заборгованість за кредитом; 168 600 грн 98 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 270 574 грн 25 коп. - пеня за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитними коштами.
25 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Миколаївського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Заяву мотивував тим, що 21 серпня 2026 року після отримання офіційної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав йому стали відомі нововиявлені обставини, а саме, що 06 лютого 2018 року предмет іпотеки , квартира АДРЕСА_1 , була реалізована Банком за борги на користь ОСОБА_3 .
Згідно зазначеної довідки відомості про обтяження відсутні, що доводить повне припинення іпотеки у зв`язку з її реалізацією ще понад вісім з половиною років тому.
АТ «Сенс Банк» вказані обставини суду не повідомив.
У зв`язку з примусовим відчуженням іпотечної квартири 06 лютого 2018 року та припиненням іпотеки на підставі статті 17, 38 ЗУ «Про іпотеку», основне зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором є повністю припиненим. Нарахування будь-яких штрафних санкцій чи пені після 06 лютого 2018 року є незаконним.
Оскільки АТ «Сенс Банк» приховував факт продажу та не заявляв жодних законних вимог поза рамками іпотеки, Банк пропустив загальну позовну давність.
Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» у редакції, що діяла на момент реалізації майна (іпотечної квартири) - 06 лютого 2018 року, після припинення іпотеки у зв`язку з позасудовим врегулюванням будь-які наступні вимоги кредитора до боржника є недійсними.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 травня 2024 року за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви колегія суддів дійшла до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тлумачення пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом ( частина 4 статті 423 ЦПК України).
Згідно з нормами частини 5 статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, §27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Отже, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилався на те, що підставою для скасування судового рішення є те, що 06 лютого 2018 року предмет іпотеки, квартира АДРЕСА_1 , була реалізована банком за борги на користь ОСОБА_3 . Про вказані обставини заявник не знав на час ухвалення Миколаївським апеляційним судом постанови, а АТ «Сенс Банк» вказані обставини приховало.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що доводи, на які посилається заявник, за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами, а по суті зводяться до його незгоди з висновками апеляційного суду, що виключає перегляд судового рішення в порядку статті 423 ЦПК України.
Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Проте такого з доводів ОСОБА_1 та матеріалів справи не вбачається.
Предметом справи, що переглядалась апеляційним судом було стягнення заборгованості за кредитним договором. Обставини звернення стягнення на предмет іпотеки та в подальшому зарахування цієї суми кредитором в рахунок заборгованості боржників не розглядались судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції перевіряв законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах предмета спору, тобто вимог заявлених Банком в суді першої інстанції, а тому факти, на які посилається заявник не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснених судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом.
За такого, відсутні підстави для перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, що відповідно до вимог частини 3 статті 429 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишення відповідного судового рішення в силі.
Крім того, ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 5 481 грн за подання заяви про перегляд постанови Миколаївського апеляційного суду від 21 травня 2024 року за нововиявленими обставинами до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Миколаївського апеляційного суду від 21 травня 2024 року за нововиявленими обставинами її залишено без задоволення, з ОСОБА_1 в дохід держави необхідно стягнути 5 481 грн судового збору.
Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
У задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського апеляційного суду від 21 травня 2024 року відмовити.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 травня 2024 року залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 5 481 грн судового збору.
Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.