ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8428/26 Справа № 208/12153/25 Суддя у 1-й інстанції - Кузнєцова А. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
06 жовтня 2026 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Пищиди М.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року вищезазначений позов - задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.
Так, на учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19).
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.
Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Цей висновок підтверджуються ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23.
Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).
Також, у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року в справі №372/2348/17 досліджувалося питання щодо розповсюдження вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» на відповідача у справі за позовом про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, і викладено правовий висновок, згідно якого, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитні кошти надавались відповідачу на поточні потреби, що не стосується соціальних прав і гарантій відповідача, як учасника бойових дій, апеляційний суд правильно стягнув з нього судовий збір.
Велика Палата Верховного Суду в своїй ухвалі від 07.05.2026 року по справі №752/3051/25 зазначила, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 вже висловила правову позицію щодо застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування наведеної вище норми суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з часу ухвалення наведеної вище постанови Великої Палати Верховного Суду зміни не вносилися, суспільний контекст також не змінився, тому підстав для відступлення чи уточнення викладеного в ній висновку немає.
Так, оскільки предметом позовних вимог в даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, то суд апеляційної інстанції доходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі з підстав, передбачених, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки матеріали справи не свідчать про те, що спір в даній справі пов`язаний з порушенням прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, отже, суд констатує обов`язок апелянта сплатити судовий збір по вказаній справі.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог пункту 1.6 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 3 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позивачем при поданні позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2422,40 грн., тому за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у сумі 2906,88 грн (2422,40 грн х 150% х 0,8).
Враховуючи викладене апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 906,88 грн. за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101. ЄДРПОУ: 37988155. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). МФО: 899998. Р/р: [рахунок приховано]. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський апеляційний суд (м. Дніпро), (суд, де розглядається справа).
Разом з тим, відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбчається, що він просить скасувати судове рішення Заводського районного суду м. Кам`янського від 20.05.2026 року по справі 208/12153/25, однак не зазначає, яке рішення ухвалити за результатами розгляду апеляційної скарги.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку - десять днів з дня отримання даної копії ухвали, для сплати судового збору і надання апеляційному суду квитанції про сплату судового збору, або надання заяви про звільнення від сплати судового збору з зазначенням інших підстав для такого звільнення разом з доданими документами, які підтверджують вказані обставини для долучення до матеріалів справи, а також надання апеляційної скарги із уточненням прохальної частини.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року - залишити без руху.
Надати час для усунення недоліку протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали і не усунення недоліків до вказаного строку апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Суддя