УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 р. м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Нерубацька А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/7448/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини (далі - ВЧ НОМЕР_1 , заявник), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії в ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 01.06.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших його надбавок та доплат з 01.06.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 01.01.2024 по 26.07.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших його надбавок та доплат з 01.01.2024 по 26.07.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі № 480/7448/24 скасовано, ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі №480/7448/24.
У вересні 2026 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ВЧ НОМЕР_1 про перегляд за новивиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 480/7448/24, обґрунтовану тим, що за результатами касаційного перегляду зазначених рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі № 320/29450/24, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалено постанову від 16 липня 2026 року, якою задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 - скасовано, прийнято нову постанову від 11.03.2026, якою в задоволенні позовних вимог про визнання дій Кабінету Міністрів України неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відмовлено.
Звернув увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 наголосив та тому, що під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій Верховний Суд не встановив законних підстав, які б свідчили про протиправність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття спірної Постанови № 481, оскільки Уряд має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини), що прямо регламентовано Законом № 2011-XII. Указане, у свою чергу, виключає й необхідність зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії (скасувати чинний нормативно-правовий акт органу держаної влади).
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року, уважає, що в задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
В своїй заяві відповідач, як на підставу для перегляду судового рішення за нововияленими обставинами посилається на п. 1, 3 ч. 2 ст. 361 КАС України.
З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20.
Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Частиною шостою статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Так, з матеріалів справи встановлено, що в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначив, що Верховний Суд ухвалив постанову від 16 липня 2026 року, якою задовольнив касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 та прийняв нову постанову від 11.03.2026, якою в задоволенні позовних вимог про визнання дій Кабінету Міністрів України неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відмовив.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року, якою скасовані рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, ухвалена після ухвалення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі №480/7448/24.
При цьому, посилання позивача на п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, відповідно до якої підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у цьому випадку не відбулось скасування судового рішення, яке було підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягало перегляду.
Наведені заявником обставини виникли вже після ухвалення судового рішення, перегляду якого він просить, а тому відповідно до положень статті 361 КАС України не можуть вважатися нововиявленими.
Отже обставини, на які посилається ВЧ НОМЕР_1 , мають характер нової судової практики, а не фактичних даних, що існували на момент розгляду справи, але не були відомі ні сторонам, ні суду. Виникнення правової позиції судів у справах про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, яким керувався суд при прийнятті рішення, не є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, наведені ВЧ НОМЕР_1 підстави перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами не передбачені приписами статті 361 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі №480/7448/24 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У справі «Христов проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Крім того, у справі «Желтяков проти України» ЄСПЛ вказав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 242, 321, 325, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року по справі № 480/783622 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Присяжнюк О.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2026.