УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №200/5889/25
адміністративне провадження № К/990/42792/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі № 200/5889/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2025 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
17.09.2026 касаційна скарга передана згідно протоколу розподілу судової справи між суддями складу колегії суддів: Загороднюк А. Г. (суддя-доповідач), Соколов В. М., Єресько Л. О.
Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2026 задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Загороднюка А. Г., Єресько Л. О. та Соколова В. М.
Відведено суддів Загороднюка А. Г., Єресько Л. О. та Соколова В. М. від участі у розгляді справи №200/5889/25 та передано матеріали касаційної скарги у цій справі №200/5889/25.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.10.2026, у зв`язку з постановленням ухвали Верховного Суду від 05.10.2026, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі № 200/5889/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2026 визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А. Ю., Стеценко С. Г.
06.10.2026 касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі № 200/5889/25 передано судді-доповідачу.
Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та матеріалів касаційної скарги, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні рапорту про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, протягом шести місяців після його звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.06.2025 (дата надходження - 17.06.2025) про виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків суду про наявність у позивача права на отримання такої допомоги згідно пункту 3 частини першої статті 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Згідно частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Так, у своїй касаційній скарзі заявник покликається на положення підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки такі посилання мають загальний характер, притаманні кожній аналогічній справі та зводяться до цитування вказаної норми.
Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі № 200/5889/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику у спосіб їхнього надходження до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Тацій С.Г. Стеценко А.Ю. Бучик