Судові рішення

Ухвала № 140440312 у справі № 640/2941/20 від 08.10.2026

Ухвала від 08.10.2026 в адміністративній справі № 640/2941/20 (категорія «Забезпечення прав на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Загороднюк А.Г.

Справа№ 640/2941/20
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяЗагороднюк А.Г.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗабезпечення прав на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації
Дата ухвалення08.10.2026
Надійшло до реєстру09.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140440312

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №640/2941/20

адміністративне провадження № К/990/35602/26

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,

перевіривши касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Міністерство юстиції України звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Трудова Україна» № 1457 від 21 червня 2000 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року, позов задоволено, анульовано реєстраційне свідоцтво ПП «Трудова Україна» № 1457 від 21 червня 2000 року.

Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна», в інтересах якої діє адвокат Стражник Тарас Віталійович, задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі № 640/2941/20 скасовано, а справу № 640/2941/20 направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року адміністративну справу № 640/2941/20 прийнято до провадження та постановлено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року адміністративний позов Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» задоволено. Анульовано реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Трудова Україна» №1457 від 21 червня 2000 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу Політичної партії "Трудова Україна" залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року залишено без змін.

Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою надіславши її 08 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд».

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

05 травня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

30 травня 2026 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2026 року визнано неповажними, зазначені Політичною партією «Трудова Україна», підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовлено у задоволенні клопотання Політичної партії «Трудова Україна» про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20, повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

29 липня 2026 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2026 року визнано неповажними, зазначені Політичною партією «Трудова Україна», підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовлено у задоволенні клопотання Політичної партії «Трудова Україна» про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва, залишено без руху.

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції: (1) уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України); (2) клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Роз`яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання уточненої касаційної скарги у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

21 вересня 2026 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 серпня 2026 року від скаржника надійшла уточнена касаційна скарга та заява про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження позивач зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови складено 04 лютого 2026 року, з яким скаржник ознайомився 09 лютого 2026 року, а первісно звернувся до суду касаційної інстанції у межах установленого КАС України строку.

Позивач вважає, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню у зв`язку з неодноразовим поверненням касаційної скарги та залишенням її без руху судом касаційної інстанції.

Крім того, автор касаційної скарги посилається на обставини воєнного стану та на перебування голови Партії за межами України як на причини пропуску строку на касаційне оскарження.

З огляду на наведене позивач просить Верховний Суд розглянути цю справу після закінчення воєнного стану.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску процесуального строку, колегія суддів виходить з наступного.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також, згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.

Разом із тим сам по собі факт пропуску строку не є безумовною підставою для відмови у судовому захисті, оскільки за наявності поважних причин та належного їх підтвердження такий строк може бути поновлений.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила та можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних, незалежних від волі особи обставин, які реально унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до суду і підтверджені належними доказами. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду (справа № 9901/32/20, справа № 600/6782/21-а, справ № 260/192/21, справа № 160/3121/20).

Саме на особу, яка просить поновити строк звернення до суду, покладається обов`язок довести не лише факт існування певних обставин, а й те, що такі обставини в межах пропущеного строку мали настільки істотний характер, що об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії. Такий підхід узгоджується і з частиною першою статті 77 КАС України.

Отже, дотримання строку звернення до суду є обов`язковою умовою реалізації права на судовий захист, а його пропуск тягне наслідки, встановлені статтею 123 КАС України. Поновлення пропущеного строку допускається лише як виняток - за наявності підтверджених належними доказами об`єктивних і непереборних обставин, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне звернення до суду.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд ураховує тривалість пропуску, поведінку заявника, достатність доказів і наслідки поновлення строку для інших осіб.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене процесуальними строками. Установлення таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності, стабільності публічно-правових відносин і належного відправлення правосуддя та не заперечує сутності права на судовий захист, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.

Положення КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Судом установлено, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 04 лютого 2026 року, а касаційну скаргу вперше подано 09 березня 2026 року.

Зокрема, згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду ухвалами Верховного Суду касаційна скарга Політичної партії «Трудова Україна» неодноразово поверталась скаржнику та залишалась без руху.

29 липня 2026 року скаржник через підсистему «Електронний суд» вчетверте звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою суду касаційної інстанції від 11 серпня 2026 року залишено без руху.

Надаючи оцінку доводам скаржника щодо впливу обставин введення воєнного стану на території України на дотримання процесуальних строків останнім, Суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Разом з тим, сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не є автоматичною поважною причиною для поновлення строків звернення до суду. У випадку посилання на указану обставину, як підставу поновлення процесуального строку, скаржник має обґрунтувати, як саме бойові дії, окупація, евакуація чи відсутність зв`язку завадили вчасно звернутися до суду із касаційною скаргою.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Зокрема, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Поряд із цим, надаючи оцінку доводам скаржника щодо перебування голови Партії поза межами України, колегія суддів зазначає, що саме по собі перебування скаржника поза межами держави не свідчить про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, позаяк, останнім не наведено конкретних обставин та не надано належних доказів на підтвердження того, що такі обставини об`єктивно унеможливлювали підготовку та подання касаційної скарги, у тому числі з урахуванням можливості звернення за професійною правничою допомогою.

Крім того, колегія суддів враховує, що Конституція України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу, а положення КАС України передбачають можливість участі особи у справі як особисто, так і через представника.

Отже, саме лише посилання на перебування скаржника поза межами України не є достатнім для висновку про поважність причин пропуску процесуального строку. Скаржник мав обґрунтувати та підтвердити належними доказами, що зазначена обставина об`єктивно перешкоджала йому звернутися за професійною правничою допомогою, оформити представництво та подати касаційну скаргу через представника. Таких доказів суду не надано.

При цьому колегія суддів враховує, що касаційні скарги подавалися скаржником через систему «Електронний суд», що, відповідно, не передбачало необхідності його особистої присутності у суді для звернення з касаційною скаргою.

Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло майже шість місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

Таким чином, скаржником не усунено недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2026 року, в частині обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними, зазначені Політичною партією «Трудова Україна», підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відмовити у задоволенні клопотання Політичної партії «Трудова Україна» про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Політичної партії «Трудова Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.08.2026 Ухвала № 138934828 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
22.06.2026 Ухвала № 137606163 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
09.06.2026 Ухвала № 137242744 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
26.05.2026 Ухвала № 136881995 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
12.05.2026 Ухвала № 136452152 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
30.04.2026 Ухвала № 136180299 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
30.03.2026 Ухвала № 135375821 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
04.02.2026 Постанова № 133857523 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
10.10.2025 Ухвала № 130984838 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
10.10.2025 Ухвала № 130933860 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
20.02.2024 Ухвала № 117152318 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
13.02.2024 Рішення № 116958476 без тексту Київський окружний адміністративний суд
14.09.2023 Ухвала № 113478848 без тексту Київський окружний адміністративний суд
08.06.2023 Ухвала № 111410935 без тексту Київський окружний адміністративний суд
27.01.2022 Ухвала № 103429866 без тексту Окружний адміністративний суд міста Києва
23.12.2021 Постанова № 102229398 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
23.12.2021 Постанова № 102220790 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
08.12.2021 Ухвала № 101774407 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
16.09.2021 Ухвала № 99658161 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
06.09.2021 Ухвала № 99392611 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду