Судові рішення

Ухвала № 140442862 у справі № 570/3790/26 від 01.10.2026

Ухвала від 01.10.2026 у цивільній справі № 570/3790/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Рівненський районний суд Рівненської області, суддя Штогун О.С.

Справа№ 570/3790/26
СудРівненський районний суд Рівненської області
СуддяШтогун О.С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення01.10.2026
Надійшло до реєстру09.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140442862

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 570/3790/26

Номер провадження 2-з/570/30/2026

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Троянчука Д.М. про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

24 липня 2026 року до Рівненського районного суду Рівненськї області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

28 вересня 2026 року до суду від представника позивача - адвоката Троянчука Д.М. надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортні засоби, які зареєстровані за громадянином ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, 2012 року випуску, об`єм двигуна 2143 см. куб., MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2016 року випуску, об`єм двигуна 2143 см. куб., MERCEDES-BENZ SPRINTER 316, 2016 року випуску, об`єм двигуна 2143 см. куб., MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2016 року випуску, об`єм двигуна 2143 см. куб., до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову покликається на те, що предметом спору в справі №570/3790/26 є стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 10000,00 євро, а тому, у зв`язку із ухиленням відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором позики та неповернення їх станом на 28 вересня 2026 року, існують ризики відчуження відповідачем належних йому транспортних засобів на користь третіх осіб, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Таким чином наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Розгляд заяви здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів спрямованих на їх забезпечення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявниками на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із позовної заяви, предметом спору у даній справі є грошові кошти, а саме: 10000 (десять тисяч) євро, що станом на день подання позову еквівалентно 510577,00 грн.

Так, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29 липня 2026 року у даній справі заяву представника позивача - адвоката Троянчука Д.М. про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_2 та знаходяться у нього, у межах суми позовних вимог у розмірі 10000 (десять тисяч) євро, що станом на день подання позову 24 липня 2026 року еквівалентно 510577,00 грн.

Отже, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 10000 євро вже повністю охоплена застосованим судом заходом забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому співмірність заходу забезпечення позову передбачає, зокрема, відповідність обраного заходу характеру та розміру заявлених вимог, його необхідність для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також недопущення необґрунтованого обмеження прав відповідача.

Суд враховує, що процесуальний закон не забороняє одночасного застосування декількох видів забезпечення позову. Водночас можливість застосування декількох заходів забезпечення не означає безумовної необхідності їх застосування у кожному випадку. Кожен захід забезпечення позову має бути обумовлений конкретними обставинами справи та необхідністю забезпечення реального виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

У даному випадку питання про застосування додаткового заходу забезпечення позову виникло після постановлення ухвали від 29 липня 2026 року, якою вже забезпечено позов у межах повного розміру заявленої позивачем грошової вимоги.

Звертаючись із заявою про накладення арешту на транспортні засоби відповідача, представник позивача не навів обставин, які б свідчили про те, що застосований судом захід забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів у межах 10000 євро є недостатнім для забезпечення для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, або що після постановлення ухвали від 29 липня 2026 року виникли обставини, які зумовлюють необхідність застосування додаткового заходу забезпечення позову.

Посилання представника позивача на можливість відчуження відповідачем належних йому транспортних засобів саме по собі не свідчить про необхідність застосування додаткового заходу забезпечення позову, оскільки грошова вимога позивача вже забезпечена судом у повному заявленому розмірі.

За таких обставин накладення арешту додатково на чотири транспортні засоби відповідача не має самостійного майнового обсягу вимоги, який потребував би забезпечення, оскільки вся заявлена до стягнення сума вже охоплена чинним заходом забезпечення позову.

При цьому суд враховує, що застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідком необґрунтоване та надмірне обмеження прав відповідача за відсутності доведених обставин, які б свідчили про необхідність такого обмеження для забезпечення для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, за встановлених у справі обставин суд не вбачає необхідності у застосуванні заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортні засоби відповідача, оскільки позовні вимоги в межах їх заявленого розміру вже забезпечені ухвалою суду від 29 липня 2026 року.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про накладення арешту на транспортні засоби ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Троянчука Д.М. про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Штогун О.С.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.09.2026 Ухвала № 139398520 Рівненський районний суд Рівненської області
29.07.2026 Ухвала № 138713148 Рівненський районний суд Рівненської області