Справа № 354/1198/21
Провадження № 22-з/4808/119/26
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Луганська
У Х В А Л А
08 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Луганської В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бойчука І.В., Баркова В.М., Максюти І.О., у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Качур Семен Васильович
на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - Качура С.В. про поновлення провадження у справі.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Качур С.В. , звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 року по справі №354/1198/21, провадження №22-ц/4808/1458/25 визначено колегію у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бойчук І.В., судді: Барков В.М., Максюта І.О.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Качур С.В. на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року.
Постановою Верховного суду від 01.09.2026 року ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Качур С.В. на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2025 року справу призначено до розгляду на 13 жовтня 2026 року на 09.30 год.
07 жовтня 2026 року до Івано-Франківського апеляційного суду від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла заява про відвід колегії суддів: Бойчука І.В., Баркова В.М., Максюти І.О.
Заява про відвід обґрунтована тим, що визначений склад суду не може брати участь у новому розгляді справи на підставі ч.3 ст.37 ЦПК України.
Крім того, колегія суддів призначила справу до розгляду за клопотанням адвоката Качура С.М. про поновлення строків, в якому містилася недостовірна інформація про перебування ОСОБА_1 у місті в цивільному одязі. Колегією суддів не витребувано у представника жодних належних доказів на підтвердження таких тверджень та не враховано офіційного статусу скаржника як військовослужбовця, який перебуває на військовій службі.
Такі дії суду викликають у нього обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів апеляційного суду, що відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України є прямою підставою для їх відводу
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 жовтня 2026 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Частинами 2, 3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2026 року вирішення питання про відвід передано на розгляд судді Івано-Франківського апеляційного суду Луганській В.М.
Порядок вирішення заявленого відводу судді визначений статтею 40 ЦПК України.
Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (частина 8 статті 40 ЦПК).
Перевіривши матеріали справи, дослідивши заяву ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів в контексті наведених в ній доводів та врахувавши вимоги закону, приходжу до висновку, що заява про відвід суддів Бойчука І.В., Баркова В.М., Максюти І.О., не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Заява ОСОБА_1 про відвід обґрунтована тим, що визначений склад суду у складі суддів: Бойчука І.В., Баркова В.М., Максюти І.О. не можуть брати участь у повторному розгляді справи на підставі ч.3 ст.37 ЦПК України.
Згідно ч.3 стаття 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційний суд не ухвалював власного рішення по суті спору між сторонами, а повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Верховний Суд в ухвалі від 30 квітня 2026 року у справі №450/4010/13-ц, зазначив, що суттєвим для застосування наведеної статті є недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, тобто ухвалення власного рішення по суті спору, а не будь-яка участь у розгляді окремо взятої справи.
Верховний Суд в ухвалі від 27 квітня 2026 року у справі №565/2770/24 зазначив, що: «з огляду на те, що ухвалою від 12 травня 2025 року Рівненський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявнику - апеляційний перегляд справи не відбувся, судом апеляційної інстанції не було прийнято рішення за результатами розгляду справи, тому відсутні підстави вважати, що справу розглянуто неповноважним складом суду, а також, що існували підстави для задоволення відводу колегії суддів».
З урахуванням наведеного, передбачених ч.3 ст.37 ЦПК України підстав, для яких судді Бойчук І.В., Барков В.М., Максюта І.О. не можуть розглядати цю справу і підлягають відводу, не встановлено.
Підстави для відводу судді передбачені, зокрема частиною першою статті 36 ЦПК України, згідно із якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 ЦПК України).
ОСОБА_1 як на підставу відводу суддів посилається також на те, що колегія суддів призначила справу до розгляду за клопотанням адвоката Качура С.М. про поновлення строків, в якому містилася недостовірна інформація про перебування ОСОБА_1 у місті в цивільному одязі. Колегією суддів не витребувано у представника жодних належних доказів на підтвердження таких тверджень та не враховано офіційного статусу скаржника як військовослужбовця, який перебуває на військовій службі. Такі дії суду викликають у нього обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів апеляційного суду, що відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України є прямою підставою для їх відводу
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
Зміст заяви про відвід свідчить про не згоду з ухваленою апеляційним судом ухвалою від 14 вересня 2026 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , що саме по собі не може підтверджувати упередженість чи необ`єктивність суддів.
З урахуванням наведеного, на час вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід відсутні підстави вважати, що судді апеляційного суду Бойчук І.В., Максюта І.О., Барков В.М. виявляють особисту упередженість та/або мають пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи № 354/1198/21.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бойчука І. В., Баркова В.М., Максюти І.О. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Качур Семен Васильович , на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.М. Луганська