ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 638/3058/25
провадження № 22-ц/818/5862/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 липня 2026 року у складі судді Щепіхіної В.В.,-
в с т а н о в и в :
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 47 700 грн, витрати пов`язані з проведенням оцінки матеріального збитку у розмірі 4 000 грн, суму завданої моральної шкоди у розмірі 5 000 грн та судовий збір в розмірі 890,47 грн. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
24.06.2026 представник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення. До заяви представник долучила клопотання про поновлення строку на поданння заяви про перегляд заочного рішення разом з доказами в обґрунтування поданого клопотання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Гончаренко В.В. про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву представника про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що заявником не зазначені поважні причини пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення. Посилання представника відповідача на наявність дії воєнного стану та перебування відповідача за межами України суд взяв до уваги, проте, вважав що лише ці підстави, за відсутністю інших підстав не можуть бути беззаперечно визнані судом поважними. З копії закордонного паспорту, долученого до клопотання, неможна дійти беззаперечного висновку, що відповідач перебувала за межами України під час розгляду справи та після ознайомлення її представником з матеріалами справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції в загальному провадженні.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення у зв`язку з пропуском строку, порушив норми процесуального права. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання відповідачем позовної заяви, судових повісток, заочного рішення по справі та інших процесуальних документів. Відповідач посилається не лише на факт перебування за межами України через військові дії. Поважність причин пропуску строку звернення до суду підтверджуються сукупністю обставин, а саме: відсутність доступу до квартири та ключів, отримання ключів лише 07.06.2026, необхідністю оглянути квартиру для встановлення фактичного стану системи опалення та визначення переліку необхідних доказів, дія воєнного стану на діяльність адвоката.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заочне рішення у цивільній справі №638/3058/25 було ухвалено 16.05.2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача звернувся 24.06.2026 року, тобто, після сплину більш одного року з дати ухвалення рішення.
На обґрунтування поважності причин пропуску заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_4 вказав, що відповідач не отримував копію заочного рішення, копію позовної заяви та інші процесуальні документи. Крім того, зазначає про своє перебування за межами України у зв`язку з воєнними діями, відсутність у адвоката доступу до квартири та ключів від неї, які були отримані лише 07 червня 2026 року, а також необхідність особистого огляду адвокатом квартири для встановлення фактичного стану системи опалення та визначення переліку доказів на підтвердження заперечень проти позову. Також відповідач посилається на вплив воєнного стану на можливість адвоката належним чином здійснювати професійну діяльність.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
За положеннями ст. ст. 126-127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною першою статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду та користуватися іншими процесуальними правами.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Даний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24, який згідно ч. 4 ст.263ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Частиною 1 статті 272 ЦПК України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Згідно ч.5,6 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідачем пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, при цьому статтею 284 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно ст.126 ЦПК України установлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 47 700 грн, витрати пов`язані з проведенням оцінки матеріального збитку у розмірі 4 000 грн, суму завданої моральної шкоди у розмірі 5 000 грн та судовий збір в розмірі 890,47 грн. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 направлялися судові повістки та копія заочного рішення, проте, конверти повернулися на адресу суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У заяві про перегляд заочного рішення представник ОСОБА_3 зазначила, що відповідач перебувала за межами України, у зв`язку з чим об`єктивно не мала можливості отримати копію заочного рішення, на підтвердження чого надала копію закордонного паспорта ОСОБА_2 ( а.с. 95-111.)
Крім того, представник ОСОБА_3 посилалася на відсутність у неї доступу до квартири ОСОБА_2 та зазначила, що такий доступ вона отримала лише 07 червня 2026 року, що підтверджується актом приймання-передачі ключів (а.с. 179).
Адвокат Гончаренко В. В., 20.05.2026 року була ознайомлена з матеріалами цивільної справи № 638/3058/25, про що свідчить її розписка в матеріалах справи.
18 червня 2026 року адвокат Гончаренко В. В. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення АТ «Укрпошта».
Ухвалою суду від 29.06.2026 вказану заяву залишено без розгляду у зв`язку з відмовою судом у поновленні строку на подання заяви та роз`яснено про можливість звернутися повторно з обґрунтуванням поважності причини пропуску строку.
Повторно ОСОБА_2 звернулася до суду 07.07.2026 та в обгрунтування поважності причини пропуску строку її представник вказує на наявність дії воєнного стану, яка пов`язана з професійною діяльністю адвоката, та необхідність збирання доказів, які відповідно до вимог ст.ст.284-288 ЦПК України необхідно долучати разом з заявою.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів зазначає, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
При вирішенні питання про поновлення процесуального строку суд повинен враховувати не лише факт його пропуску, а й причини такого пропуску, його тривалість, поведінку учасника справи після виникнення можливості вчинити відповідну процесуальну дію та інші обставини конкретної справи.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 не отримувала позовної заяви та процесуальних документів у справі. Остаточне рішення суду їй направлялось, але вручено не було. Висновок суду про належне вручення рішення є помилковим, оскільки повернення поштового конверту з зазначенням « адресат відсутній» не є належним врученням процесуальних рішень суду. Такий порядок вручення встановлений ст.128 ЦПК для лише вручення судових викликів та повідомлень.
Представник ОСОБА_3 звернулась до суду с заявою про ознайомлення з матеріалами справи 13.05.2026, з якими фактично ознайомилась 20.05.2026 (а.с. 92), 18.06.2026 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення (а.с. 95), тобто, вже після спливу строку, з затримкою у 6 днів.
З огляду на перебування відповідача за межами України, відсутність об`єктивної можливості отримати нею копію заочного рішення, фактичне ознайомлення нею зі змістом судового рішення у розумний строк та відсутність ознак недобросовісної поведінки чи навмисного зволікання відповідачки та її представника щодо дотримання процесуального строку, судова колегія не погоджується з висновком суду про те, що наведені нею обставини є неповажними для поновлення строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.
Тому оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, як така що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 липня 2026 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина