Ухвала № 140455965 у справі № 524/12439/26 від 09.10.2026

Справа № 524/12439/26

Провадження № 2-о/524/362/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 м. Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Мельник Н. П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту смерті матері ОСОБА_2 , 1936 року народження, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Торез (Чистякове) Донецької області.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України .

Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Заява про встановлення факту повинна містити: (1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; (2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; (3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази на підтвердження зазначених обставин (ст. 318 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України «Про окремі питання застосування Закону України від 04.02.2016 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України має розглядатися судом за загальними правилами, передбаченими для розгляду заяв про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, у тому числі щодо суб`єктів звернення у такій категорії справ.

Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті з підстав відсутності документів, які свідчать про смерть особи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: (1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; (2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, установлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: (а) лікарське свідоцтво про смерть форми № 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтв опро смерть); (б) фельдшерська довідка про смерть форми № 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545 (далі-фельдшерська довідка про смерть); (в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; (г) рішення суду про оголошення особи померлою; (ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; (д)повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; (е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Отже, передумовою для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті у певний час, має передувати звернення заявника до органу реєстрації актів цивільного стану з заявою про реєстрацію смерті особи, після одержання відмови органу органу реєстрації актів цивільного стану у реєстрації факту смерті, заявник має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час.

Звернувшись до суду заявницею не додано документи на підтвердження звернення до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням видати свідоцтво про смерть, не надані докази відмови цього органу у реєстрації смерті особи.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявницею у заяві не зазначено заінтересованих осіб, їх повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Установивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, заява підлягає залишенню без руху (ст. 185 ЦПК України суддя).

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 294, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявниця має право протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали. У разі усунення недоліків заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше вважається неподаною і повертається заявниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. П. Мельник