Ухвала № 140458443 у справі № 752/9816/26 від 06.10.2026

06.10.2026 Справа № 752/9816/26

Справа № 752/9816/26

Провадження № 2/756/11504/26

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Компанії YASNO у Києві (Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги») про зобов`язання підключити об`єкт до електропостачання, визнання дій незаконними та зобов`язання укласти договір,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив:

- визнати незаконними дії ТОВ «ЯСНО» щодо відмови у підключенні квартири до електропостачання;

- зобов`язати ТОВ «ЯСНО» укласти з ним договір про постачання електричної енергії як з новим власником квартири;

- зобов`язати ТОВ «ЯСНО» невідкладно підключити квартиру за адресою: АДРЕСА_1 до електропостачання;

- заборонити відповідачу вимагати від нього сплати заборгованості попереднього власника як умову підключення;

Також у позові позивач просить звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2025 він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 25.09.2025 та 26.09.2025 він звертався до енергоофісу компанії «ЯСНО» з метою укладення договору про постачання електричної енергії, відкриття особового рахунку на своє ім`я та підключення квартири до електропостачання, проте отримав відмову з посиланням на заборгованість попереднього власника квартири та вимогу сплатити кошти за підключення.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.04.2026 справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва, до якого вона надійшла 24.09.2026.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2026 головуючим суддею визначено суддю Оболонського районного суду міста Києва Тиху О.О.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У вступній частині позовної заяви відповідачем зазначено «Компанія YASNO у Києві (ТОВ «Київські енергетичні послуги»)» з ідентифікаційним кодом за ЄДРПОУ 41916045 та місцезнаходженням: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31. Водночас у прохальній частині позовної заяви позовні вимоги сформульовано до ТОВ «ЯСНО».

У позові зазначені ЄДРПОУ та юридична адреса саме ТОВ «Київсьві енергетичні послуги», проте позовні вимоги заявлені до ТОВ «ЯСНО».

За таких обставин зі змісту позовної заяви неможливо встановити, яку саме юридичну особу позивач визначив відповідачем у справі та до кого звернено позовні вимоги.

Отже, позивачу необхідно визначитися з відповідачем у справі та сформулювати позовні вимоги саме до нього. Якщо належним відповідачем позивач вважає ТОВ «ЯСНО» (Компанію YASNO), необхідно зазначити повне найменування цієї юридичної особи, її місцезнаходження з поштовим індексом та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ.

Крім того, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету, що також необхідно зазначити.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що є власником квартири на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2025. Проте до позовної заяви додано лише копію першої сторінки зазначеного договору, яка не містить усіх його умов, відомостей про посвідчення договору та підписів сторін. Отже, позивачу необхідно надати копію договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2025 у повному обсязі, а також актуальні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на квартиру.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій відповідно до Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підтвердження чого додав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 26.07.2016.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань. Перелік пільг учасникам бойових дій визначено ст. 12 цього Закону.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22.06.2026 у справі № 752/3051/25, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, зазначив, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову і перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Предметом позову у цій справі є захист прав позивача як власника квартири та особи, яка має намір укласти договір про постачання електричної енергії, у зв`язку з відмовою відповідача укласти такий договір і підключити квартиру до електропостачання через заборгованість попереднього власника. Позовні вимоги не ґрунтуються на порушенні будь-якої з пільг, передбачених ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і не стосуються питань соціального захисту позивача як учасника бойових дій.

Отже, ця справа не пов`язана з порушенням прав позивача саме як учасника бойових дій, а тому пільга, передбачена п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у цьому випадку не застосовується.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Продукцією є будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на захист своїх прав державою та на звернення до суду за захистом порушених прав.

Згідно з п. 130 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» індивідуальним побутовим споживачем є фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність. Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 60 цього Закону захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України «Про захист прав споживачів», «Про захист економічної конкуренції», іншими нормативно-правовими актами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 160/15864/20 зазначила: «Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір»».

Як вбачається з позовної заяви, як власник квартири, який має намір укласти з електропостачальником договір про постачання електричної енергії для власних побутових потреб. Спір виник у зв`язку з відмовою укласти такий договір та підключити квартиру до електропостачання з посиланням на заборгованість попереднього власника. Відсутність укладеного між сторонами договору не виключає статусу позивача як споживача, оскільки законодавець відносить до споживачів і особу, яка має намір придбати чи замовити продукцію, а права споживача підлягають захисту, зокрема, під час укладення договору.

Отже, позовні вимоги пов`язані з порушенням прав позивача саме як споживача електричної енергії, а тому позивач звільнений від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

За таких обставин позивачу необхідно усунути недоліки шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, яка відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, з доказами надсилання її копії відповідачу, а також копії договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2025 у повному обсязі та відомостей щодо реєстрації свого права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу можливість усунути зазначені недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Компанії YASNO у Києві (Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги») про зобов`язання підключити об`єкт до електропостачання, визнання дій незаконними та зобов`язання укласти договір - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Тиха