ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
08 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/10864/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (далі - позивач) звернувся із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі- ППР).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 позов Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» задоволено, скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №140/10864/24, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
28.07.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить скасувати винесені ППР №0[телефон приховано] від 15.09.2023 форма "Д"; №0[телефон приховано] від 15.09.2023 форма "Д"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "П"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Н"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "ПС"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023р. форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "ПС"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "ПС"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; № [номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №011050706 від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; № [номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 18.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 19.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 19.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 19.09.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 27.12.2023 форма "Р"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС"; №[номер приховано] від 05.02.2024 форма "ПС", як безпідставні, та як такі, що винесені з порушенням законодавства.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2025, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026, позов Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишено без розгляду.
Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.04.2026 касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задоволено, скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
23.04.2026 дана справа повернулася до Волинського окружного адміністративного суду та передана судді Лозовському О.А.
Ухвалою суду від 28.04.2026 справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 14:30 год. 21.05.2026, яке неодноразово було відкладено за клопотанням представника позивача.
Ухвалою суду від 24.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14:30 год. 21.07.2026. В подальшому в судових засіданнях оголошувались перерви за клопотанням учасників справи.
07.10.2026 представником позивача подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, визначеного у статті 20 ГПК України.
Зокрема, вказує, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 7 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КузПБ) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Наведене свідчить про те, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Волинській області, якими підприємству донараховано податкову заборгованість, штрафні санкції тощо, належно розглядати в межах справи №903/806/21 про банкрутство такого Підприємства.
Таким чином, дана справа, у якій боржником оскаржується податкове-повідомлення рішення податкового органу, підлягає розгляду господарським судом в межах процедури банкрутства Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».
З урахуванням зазначеного, представник позивача просить закрити провадження у справі відповідно до статті 238 КАС України, згідно якої суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В судове засідання, призначене на 10:30 08.10.2026, учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомленні про дату час та місце розгляду справи.
У клопотанні від 07.10.2026 просив розгляд справи проводити без представника позивача.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності осіб, які були належним чином повідомлені, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, в письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 ГПК України.
Частиною першою статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Відповідно до пункту шостого частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Як зазначає позивач у клопотанні про закриття провадження у справі, ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.02.2022 відкрито провадження у справі №903/806/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Законом України 3985-IX «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації», який набрав чинності з 01.01.2025, було внесено зміни, зокрема, до частини першої статті 3 ГПК України, пункту восьмого частини першої статті 20 та абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ, внаслідок чого їх було викладено у наступних редакціях.
Так, згідно частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Наведене свідчить про те, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу донараховано податкову заборгованість, штрафні санкції тощо, належить розглядати в межах справи №903/806/21 про банкрутство такого Підприємства.
Відповідні висновки також викладені Верховним Судом у постанові від 22.01.2025 по справі №910/21682/15 (910/7418/23), згідно якої: «… визначення юрисдикції податкових спорів, стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство, підтверджується тим, що Законом України від 19.09.2024 №3985-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» (далі - Закон № 3985-ІХ) внесено зміни до ГПК України, зокрема пункт 8 частини першої статті 20 цього Кодексу викладено у такій редакції: « 8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь - яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;».
З наведеного вбачається, що змінами внесеними Законом №3985-ІХ приписи пункт 8 частини першої статті 20 ГПК України не містять обмежень щодо підсудності господарським судам спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України.
Крім того, Законом №3985-ІХ внесено зміни до абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ та викладено в такій редакції: « 2. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України;».
Отже, внесеними змінами до ГПК України та КУзПБ встановлено імперативне правило виключної підсудності господарським судам у розгляді справ про банкрутство, зокрема, спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України. Таке урегулювання процедури розгляду відповідних спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Верховним Судом, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Ураховуючи викладене, допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення та зважаючи на принцип процесуальної економії, Верховний Суд вважає за необхідне оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати до місцевого господарського суду для продовження розгляду.»
Зі змісту вищевказаної постанови Верховного Суду 22.01.2025 по справі №910/21682/15 (910/7418/23) вбачається, що дана позиція щодо підсудності (юрисдикції) спорів про оскарження податкових повідомлень-рішень саме в межах справи про банкрутство була викладена та підтримана самим контролюючим органом - Головним управлінням ДПС у Полтавській області.
За вказаних обставин, враховуючи наведену вище правову позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що справу за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки справа, у якій боржником оскаржується податкове-повідомлення рішення податкового органу, підлягає розгляду господарським судом в межах процедури банкрутства Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».
Отже, оскільки справа №140/10864/24 за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та закрити провадження у даній справі на підставі пункту першого частини першої статті 238 КАС України: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 2 статті 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24224,00 грн.
Оскільки провадження по вказаній справі закрито не з підстави відмови позивача від позову, суд вважає, що сума судового збору у розмірі 24224,00 грн, сплаченого згідно квитанції №471 від 02.10.2024, підлягає поверненню у відповідності до вимог пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись пунктом першим частини першої статті 238, статтями 248, 295, 297 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - закрити.
Повернути Дочірньому підприємству «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139) з Державного бюджету України сплачений згідно з платіжною інструкцією №471 від 02.10.2024 судовий збір у сумі 24224,00 грн.
Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи через підсистему «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.А. Лозовський