ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про задоволення заяви про самовідвід судді
09 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/5484/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 3 роки;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 3 роки;
3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 23.12.2025 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року адміністративну справу № 260/5484/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року відмовлено у визначенні підсудності адміністративної справи № 260/5484/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії. Справу № 260/5484/26 повернуто до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
01 жовтня 2026 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року заяву головуючого судді Ващиліна Р.О. про самовідвід задоволено. Адміністративну справу № 260/5484/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - передано до відділу документообігу та забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2026 року справу № 260/5484/26 передано на розгляд судді Іванчулинець Д.В.
З метою уникнення сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності в розгляді зазначеної справи суддею Іванчулинець Д.В. подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що позивачем по справі є суддя Закарпатського окружного адміністративного суду у відставці. Дана обставина виключає неупереджену та об`єктивну участь судді Іванчулинець Д.В. у розгляді справи, оскільки ОСОБА_1 був суддею Закарпатського окружного адміністративного суду, перебував на посаді заступника голови суду, та був головою Закарпатського окружного адміністративного суду. Таким чином, позивач працював суддею у Закарпатському окружному адміністративному суді, в якому Іванчулинець Д.В. є суддею та з яким головуючий у справі суддя Іванчулинець Д.В. підтримує дружні стосунки, як з колегою.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є інститут відводу (самовідводу) судді, закріплений в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Норми КАС України регламентують принцип незмінності складу суду, відповідно до якого справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Разом з тим, з метою уникнення сумніві в неупередженості судді, положеннями статті 36 КАС України визначені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), серед яких:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Вказаний перелік не є вичерпним. Однак з його правового аналізу вбачається, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі наявності будь-яких обґрунтованих обставин, які викликають чи можуть викликати, зокрема, у сторонньої особи, сумнів у його неупередженості або обґрунтованості.
Нормами статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до статті 6 пункту 1 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Безсторонність суду є також однією із засад адміністративного судочинства, передбачених статтею 2 КАС України.
Відповідно до статті 39 частин 1, 2 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно із статтею 39 частиною 3 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно із статтею 40 частиною 1 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що позивач по справі працював суддею Закарпатського окружного адміністративного суду, перебував тривалий час на адміністративних посадах суду, в якому Іванчулинець Д.В. є суддею.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що з метою уникнення обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді та для забезпечення умов, за яких в учасників справи (сторонньої особи) не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, розгляд справи суддею Іванчулинець Д.В. не відповідатиме критерію законності складу суду, а тому заявлений самовідвід головуючого судді по даній справі є обґрунтований належним чином та підлягає задоволенню.
Наслідки відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 41 КАС України. Зокрема, у частинах 1, 3 цієї статті у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, за розпорядженням голови суду справа передається до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 40, 243, 248 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву головуючого судді Іванчулинець Д.В. про самовідвід - задовольнити.
Адміністративну справу № 260/5484/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - передати до відділу документообігу та забезпечення судового процесу Закарпатського окружного адміністративного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку зазначеному в статті 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець